Свобода за донат: ексчиновник Басан уник тюрми, перерахувавши крипту на фонд Стерненка.
Черговий прецедент у боротьбі з топкорупцією викликав бурхливу реакцію суспільства: Олексій Басан, колишній керівник Агентства місцевих доріг Полтавщини, уник реального терміну ув'язнення, уклавши угоду зі слідством. Замість тривалого перебування за ґратами, фігурант гучного кримінального провадження отримав умовний термін та зобов’язання зробити «благодійний внесок» у криптоактивах.
Суть справи: відмивання на мільйони
У 2024 році детективи НАБУ висунули Олексію Басану серйозні звинувачення. Слідство встановило, що посадовець організував схему з легалізації 35,8 млн гривень, отриманих злочинним шляхом.
Для приховування нелегальних доходів ексчиновник використовував класичний набір інструментів:
Криптовалютні операції: використання цифрових активів для переміщення коштів.
Оформлення на третіх осіб: усі активи, окрім крипти, були «подаровані» або записані на близьких людей, щоб уникнути питань про походження статків.
Недостовірне декларування: намагання приховати від держави реальний майновий стан.
Ціна «угоди»: 20 тисяч USDT та спецконфіскація
Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості, яку Басан уклав із прокурором САП. Вердикт суду виглядає наступним чином:
Покарання: 8 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки (фактичне звільнення від відбування покарання).
Заборона: право обіймати певні посади протягом наступних трьох років.
«Донат»: перерахування 20 тисяч USDT на рахунок БФ «Спільнота Стерненка».
Окремим пунктом стала спеціальна конфіскація. На користь держави було вилучено:
Елітний житловий будинок у передмісті Полтави (понад 200 кв. м) із гаражем, басейном та будинком охорони.
Майнові права на шість квартир у Полтаві.
Водний мотоцикл разом із причепом.
Чому пішли на угоду?
У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі пояснили: ключовим фактором для укладення такої угоди стала інформація, яку надав обвинувачений. Слідчі зазначають, що дані від Басана є важливими для виконання завдань та функцій НАБУ і САП у майбутніх розслідуваннях.
Цей випадок вкотре піднімає питання про доцільність угод зі слідством для топкорупціонерів: чи є такі домовленості ефективним інструментом правосуддя, чи вони перетворюються на можливість «відкупитися» від реального ув’язнення?
