Теплотрасу через лісопарк на Теремках за 540 млн прокладе компанія з трьома працівниками
На київських Теремках триває те, що коротко можна назвати війною за ліс. З 30 липня місцеві мешканці протестують проти вирубки лісопаркової смуги, обіймають дерева, доходить і до сутичок із поліцією. Офіційно фахівці визначили, що в зоні робіт підлягають видаленню 662 дерева, з яких пересадити можна лише 56, а також 70 кущів, із яких пересадять 16. Серед приречених дуби віком понад сто років.
Офіційна версія звучить бездоганно. Замовником робіт є комунальне підприємство "Київтеплоенерго", яке діє в межах власної інвестиційної програми та Плану енергетичної стійкості столиці. Проєкт передбачає будівництво підземної перетинки між районною котельнею "Теремки" й тепломагістраллю №4 ТЕЦ-5, аби створити дублюючу схему подачі тепла для масивів Теремки-1, 2 і 3 на випадок аварій чи ворожих обстрілів енергоінфраструктури. У КМДА наголошують, що "Київтеплоенерго" має всі дозвільні документи, а поліція підтверджує законність підготовчих робіт. Маршрут через лісосмугу в районній адміністрації називають оптимальним, бо прокладання труб під проїжджою частиною вулиці Теремківської спричинило б тривалий транспортний колапс.
Аргументація виглядала б переконливо, якби не одна обставина, яку виявили активісти. За тендерною специфікацією маршрут мав іти саме вздовж вулиці Теремківської, як того вимагає генеральний план. Перший тендер на проєктування оголосили ще у 2020 році, але тоді через зміну технічних вимог договір не підписали. Угоду зрештою уклали у 2023-му, і документ чітко визначав: комунікації спорудять під вулицею Теремківською. А потім, за словами активістів руху "Голка", отримавши урядовий карт-бланш, проєкт тихо перемалювали на лісосмугу.
Правозахисниця Олександра Матвійчук сформулювала питання, на які влада поки не відповіла: чому проєкт, розроблений ще у 2023 році, почали реалізовувати лише у 2026-му, що робила влада всі ці роки і чому проблему вирішують у розпал літа. І головне, чому відхилилися від початкового плану саме на користь парку.
Є й суто технічна деталь, яка знецінює обіцянки все відновити. Державні будівельні норми забороняють висаджувати дерева в зоні теплової мережі. Тобто на місці вирубаних столітніх дубів нового лісу не буде ніколи.
Тепер про те, чому труба пішла саме туди. Громадські активісти пропонують подивитися на схему, і вона пояснює більше за будь-які пресрелізи.
Від районної котельні "Теремки" червона лінія веде через лісопарк, тоді як за проєктом зелена лінія мала йти під вулицею Теремківською з поворотом на Кільцеву дорогу. І якби труба пішла запроєктованим маршрутом, поза межами підключення залишилися б ділянки, які тільки починають розбудовувати в межах ЖК Respublika на Теремках-3. Крім того, труба веде до майже добудованого, але поки не підключеного до теплопостачання ЖК Senat групи GEOS. А далі, стверджують активісти, вона піде на новобудови інших забудовників.
Логіка тут проста і стара, як київське будівництво. Комунальникам абстрактні кияни та їхні потреби нецікаві, ліс рубають тому, що є замовлення. Забудовники вирішили зекономити й вирубують ліс руками комунального підприємства.
Тут важливо зафіксувати позицію іншої сторони. Компанія KAN Development, чиїм проєктом є ЖК "Республіка", на запит "СтопКору" оприлюднила офіційну заяву, у якій наголошує, що не має жодного стосунку ні до вирубки дерев, ні до будівництва теплотраси. Забудовник заявляє, що не є ані замовником, ані проєктувальником, ані підрядником робіт, не обирав і не погоджував маршрут та не виконує на цій ділянці жодних робіт.
Водночас за даними з відкритих джерел, які наводять ЗМІ, до реалізації проєкту причетні компанії, що їх пов'язують із бізнесменами Дмитром Фірташем, Сергієм Льовочкіним, Степаном Черновецьким і девелопером Ігорем Ніконовим. За інформацією громадських діячів, власниками землі та замовниками будівництва ЖК Respublika на Теремках-3 виступають ТОВ "Мегаполісжитлобуд", яке пов'язують із Фірташем і Льовочкіним, та ТОВ "Теремки-Буд", за яким, за цими ж даними, стоїть Степан Черновецький. Підрядником називають ТОВ "Канбуд", пов'язане з Ігорем Ніконовим.
А тепер найцікавіше, тобто хто саме отримає гроші за цю трубу.
Підрядником будівництва теплотраси стало ТОВ "ІБК "Атмосфера Менеджмент". Договір розрахований до 31 березня 2027 року, а сам його текст засекречено. Сума становить близько 540 мільйонів гривень.
Портрет компанії, який склав громадський діяч Олександр Рак, вартий цитування в підручниках. Статутний капітал 30 тисяч гривень. Троє співробітників. Заробіток за останній рік півтора мільйона гривень. Найбільший тендер в історії компанії становив два мільйони гривень у 2019 році, а найбільший річний дохід вісім мільйонів у 2024-му. За місяць до тендеру компанія змінила бенефіціарів і керівника, а нещодавно її перереєстрували з Києва до Харкова.
Нинішнім єдиним бенефіціаром значиться Олександр Чикал. Сумарний дохід усіх його бізнесів за 2025 рік склав 141 мільйон гривень, тобто майже вчетверо менше за вартість самої закупівлі.
Висновок Рака однозначний: це компанія-прокладка, яка навіть приблизно не виконувала обсягів робіт, передбачених договором, а отже, усі кошти підуть субпідрядникам.
Питання, кому саме, теж має свою відповідь, і будується вона на реєстрових зв'язках. За твердженням громадських діячів, фактично компанію контролює скандальний забудовник Віктор Бесага з групи "СЕРВІТ". Ланцюжок такий: офіційний власник "Атмосфера Менеджмент" Олександр Чикал керує благодійним фондом "Сикурс", засновником якого є Володимир Бесага, брат Віктора. Той самий Чикал володіє ТОВ "Теплопраймбуд", яким керує Олег Єлфімов, а Єлфімов водночас є директором ТОВ "ВКЦ "СЕРВІТ", яке належить Віктору й Володимиру Бесагам. Коло замикається.
Постать самого Бесаги в київському будівництві не нова. Його називають партнером Олександра Спасибка, колишнього заступника Кличка з питань землі, який зараз перебуває за ґратами. Йому приписують розвал памʼятки на вулиці Кониського, скандал навколо ЖК "Тургенєв", а також будівництво за 15 мільйонів гривень дерев'яних сходів із Пейзажної алеї на Воздвиженку. Через посередників, за цими ж даними, він контролює ТОВ "Деміївка-Інвест", яке володіє фірмою "Валді-Холдинг", тобто ринком на Троєщині, а співвласником там виступає АТ "Геліор" того ж Спасибка.
Але теплотраса це лише перша серія. Впритул до районної котельні "Теремки" розташований ще один лісопарк площею дев'ять гектарів між вулицями Жулянською та Чабанівською. Його без аукціону відвели комунальному підприємству "Спецжитлофонд" під будівництво житла.
Формально все виглядає бездоганно й навіть шляхетно: житлові будинки з об'єктами соціальної сфери, зокрема за програмою "Доступне житло", для забезпечення житлом учасників АТО. Тендер із очікуваною вартістю 2,94 мільярда гривень оголосили ще у 2019 році, а термін будівництва розтягнули до 2029-го. За технічним завданням на 8,85 гектара мають звести п'ятнадцять будинків заввишки переважно 26 поверхів, майже три з половиною тисячі квартир. У документації прямо зазначено, що на ділянці розташовані зелені насадження, більшість з яких підлягає видаленню.
Контекст цієї щедрості теж варто пам'ятати. За чотири роки до оголошення тендеру столична влада забезпечила житлом рівно 393 родини ветеранів АТО. Обіцянка ж звести три з половиною тисячі квартир за десять років звучить особливо переконливо на тлі цієї цифри.
Функції замовника житла "Спецжитлофонд" передав фірмі "Будівельне підприємство "Буд-Моноліт". Директором і власником там записаний Андрій Чихун, який також керує та співволодіє ТОВ "Міськбудальянс", відомим скандальною забудовою в лісопарку на вулиці Шаповала. Засновником "Буд-Моноліту" значиться Ігор Софтенко, який керує ще й ТОВ "Скайбуд Груп", отримувачем мільярдних міських підрядів.
Обидві ці компанії, як і сам "Спецжитлофонд", у публічному просторі стійко пов'язують із Денисом Комарницьким, якого називають смотрящим за Києвом і який фігурує у справі "Чисте місто" про так звані туалетні схеми. Комарницький встиг виїхати за кордон, і НАБУ цей виїзд, м'яко кажучи, не завадило.
Окремої уваги заслуговує деталь про дозвільні документи. Дозвіл на це будівництво видала Державна інспекція архітектури та містобудування у 2022 році, коли її очолював Семен Кривонос. Той самий Кривонос, який нині є директором НАБУ. Тобто орган, який розслідує туалетну схему на десяти сотках, свого часу видав дозвіл на забудову дев'яти гектарів лісопарку.
Щоб розуміти системність, а не випадковість цих історій, варто пригадати розслідування Bihus.Info. Журналісти отримали документи з комп'ютера з офісу Комарницького, серед них меморандуми та так звані понятійні угоди між поважними людьми. Там була й таблиця з переліком тридцяти восьми компаній, які, ймовірно, контролюються Комарницьким і записані на підставних осіб, позначених у таблиці як "наші". Ці компанії роками отримували підряди від "Спецжитлофонду", "Житлоінвестбуду-УКБ" та "Дирекції шляхо-транспортних споруд", фактично монополізувавши це право. Загалом за чотири роки вони отримали від київських комунальників підрядів на майже 13 мільярдів гривень.
У тих самих документах фігурували й прайси на послуги. Затвердження детального плану території оцінювалося у 40 тисяч доларів, внесення правок до містобудівного кадастру у 50 тисяч, перенесення судового засідання у 10 тисяч, рішення Вищого господарського суду у 60 тисяч. А в одній із понятійних угод про 230 гектарів біля музею "Пирогово" за забезпечення потрібних рішень Київради пропонували 15 мільйонів доларів.
Сам Віталій Кличко в коментарі Bihus.Info заявив, що Комарницького і Столара знає багато років, але з ними не зустрічається, жодного лобіювання не здійснював і про тендерні успіхи окремих компаній не знає.
Що ця схема не унікальна для Теремків, показує ще одна історія, яку описала Тетяна Ніколаєнко на "Цензорі". У Солом'янському парку на очах у перехожих стався зсув ґрунту: асфальтна доріжка проломилася, а схил пішов униз до котловану новобудови. Замовниками того будівництва виступають ТОВ "Смарт-Девелопмент", одним із засновників якого є син колишнього мера Києва Олександра Омельченка, та вже знайомий нам "Міськбудальянс".
Механіка легалізації там була така сама витончена. Містобудівні умови видали у 2019 році, і в них чесно вказали, що за детальним планом території це зони громадської забудови та зелених насаджень, тобто житлової забудови там немає. Але у графі про максимально допустиму щільність населення замість нуля написали, що вона не розраховується для громадської забудови. Ця формула, за словами активіста Георгія Могильного, вжита спеціально, щоб чиновник потім не сів, а забудовник зміг будувати що заманеться. У підсумку на щиті будівництва з'явився готельний комплекс, але з квартирами, а дозвіл ДАБІ видала в останні дні свого існування, коли за місяць проштампувала 450 дозволів.
Зіставте тепер усі ці історії, і ви побачите не збіг обставин, а технологію.
Спершу знаходиться зелена зона, у якої з юридичних причин немає належного охоронного статусу чи навіть кадастрового номера. Потім з'являється суспільно вагома причина: енергетична стійкість, житло для ветеранів, реконструкція. Далі дозвільні органи видають документи з формулюваннями, які нікого персонально не підставляють. Підрядником стає компанія з трьома працівниками і статутним капіталом у тридцять тисяч гривень, яка передасть гроші далі по ланцюжку. А коли мешканці виходять обіймати дерева, їм пояснюють, що все законно, дозволи є, а альтернативний маршрут спричинив би транспортний колапс.
І кожного разу в цій конструкції є те, чого немає в жодному пресрелізі, тобто приватний інтерес. У будь-якій афері його варто шукати першим.
Тому питання, яке насправді стоїть на Теремках, звучить не як екологічне. Воно звучить так: чому дублююча схема теплопостачання, розроблена ще у 2023 році під вулицею Теремківською, стала можливою лише в тому варіанті, який заодно підключає до тепла ділянки конкретних забудовників. І чому за відповідь на це питання платять столітні дуби.
