"Українська правда" написала про меморандум "Бронетехніки" з MBDA

"Українська правда" опублікувала новину про підписання меморандуму між ТОВ "Українська бронетехніка" та MBDA - одним із найбільших ракетних виробників Європи, до продуктової лінійки якого входять Taurus KEPD 350, Storm Shadow/SCALP, CAMM, Meteor і протитанкові комплекси Akeron. Меморандум стосується сфер далекобійного ураження (Deep Strike) та протидії безпілотним системам (C-UAS). Новину особисто написала головна редакторка УП Севгіль Мусаєва. На цю невідповідність звернув увагу Володимир Бондаренко.

Про те, що підписав меморандум Владислав Бельбас - директор і номінальний співвласник "Бронетехніки" - в матеріалі написано. Про все інше - ні.

Хто такий Бельбас і чому це важливо

Владислав Бельбас є фігурантом щонайменше двох кримінальних проваджень у Вищому антикорупційному суді.

Перше - провадження №52017000000000889 від 20.12.2017, справа №991/747/20 - стосується ДП "Завод 410 ЦА". Бельбас обвинувачується у вчиненні злочинів за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191 (заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах) та ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 (службове підроблення) ККУ. Це провадження триває у ВАКС з 2020 року. У червні 2026 року суд відмовив в задоволенні клопотання про скасування арешту майна Бельбаса - тобто арешт залишається в силі, включаючи частку в ТОВ "Українська бронетехніка". Апеляційна палата ВАКС у 2023 році відмовила захисту у відкритті апеляційного провадження щодо ухвали про відмову закрити провадження.

Друге - провадження №52025000000000404 від 16.07.2025, справа №991/2631/26 - стосується "Компанії авіаційного та ракетно-технічного машинобудування". Обвинувальний акт надійшов до ВАКС 20 березня 2026 року і прийнятий до розгляду 8 квітня 2026 року. Бельбас обвинувачується за ч. 5 ст. 191 (заволодіння в особливо великих розмірах), ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 (службове підроблення) та ч. 3 ст. 209 (легалізація злочинних доходів). Справа стосується схеми заволодіння майном спецекспортерів шляхом залучення компаній-агентів під час укладення зовнішньоекономічних контрактів у сфері військово-технічного співробітництва - в період перебування Бельбаса на посаді директора ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт". У квітні-травні 2026 року захист намагався домогтися відводу судді і добитися для Бельбаса дозволу брати участь у засіданнях через відеоконференцію з-за кордону - суд у задоволенні відмовив.

Хто реальний власник "Бронетехніки" і що з ним сталось учора

Де-юре "Українська бронетехніка" належить Бельбасу, Миколі Кузьмі та Людмилі Петризі. Але НАБУ і САП ще у лютому 2024 року публічно заявили: реальний власник і фактичний бенефіціар компанії - Сергій Пашинський, багаторічний народний депутат і голова Національної асоціації оборонної промисловості. Прокурор у ВАКС зачитав свідчення ексголови наглядової ради компанії, народного депутата трьох скликань Андрія Сенченка: наприкінці 2015 - на початку 2016 року Пашинський особисто попросив у нього $500 тисяч позики на "розвиток напрямку бронетехніки", а "керівна команда була монолітною і повністю підпорядковувалася Пашинському". Під час обшуків у Пашинського виявили файли з фінансово-господарською діяльністю "Бронетехніки". Пашинський і Бельбас це заперечують - але самі факти зафіксовані в матеріалах справи.

І ось тут починається найцікавіше. Рівно в той день, коли "Українська правда" пише про блискучий меморандум із MBDA, стає відомо: Сергій Пашинський уклав угоду про визнання винуватості у справі НАБУ-САП про нафтопродукти Сергія Курченка - збитки 817 млн грн, злочинна організація, зловживання службовим становищем. Захист ініціював угоду сам. Первинна кваліфікація включала привласнення майна в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191) - у підсумку цієї статті в обвинувальному акті не залишилося. Угоду ще має затвердити ВАКС.

Питання, яке УП чомусь не ставить

"Українська правда" активно висвітлює справи навколо компанії "Файєр Поінт" Штілєрмана-Міндіча. Можливо, це виправдано - публічний інтерес до оборонних підрядів очевидний. Але тоді чому новина про меморандум компанії, директор якої є обвинуваченим за двома провадженнями у ВАКС, написана без жодного згадування цих фактів? Чому угода "Файєр Поінту" з данськими партнерами удостоїлася критичного матеріалу, а аналогічна угода структури людини, яка щойно пішла на угоду з НАБУ, - тільки тріумфальної новини з особистим підписом головної редакторки?

Це не риторика - це конкретне питання про журналістські стандарти видання, яке претендує на роль головного антикорупційного медіа країни.