«Укрбуд» приватизували на користь колишнього власника через 31-річну підставну особу

Активи «Укрбуду» вже продають на ринку, хоча формально приватизація ще не завершена. Бізнес-центри від чотирьох до п'ятнадцяти тисяч квадратних метрів у різних районах Києва йдуть за ціною від трьох з половиною до дванадцяти мільйонів доларів. Покупець поспішає монетизувати придбане. І це при тому, що результати самого тендеру зараз оскаржуються в суді.

Історія приватизації «Укрбуду» — це майстер-клас із повернення награбованого через державні торги. Фонд держмайна спочатку визначив переможця тендеру, а потім раптом — нібито через службову записку одного зі своїх департаментів — вирішив цього переможця дискваліфікувати. У результаті компанія з активами на понад двісті п'ятдесят мільйонів гривень, вісімдесятьма вісьмома будівлями та сімнадцятьма земельними ділянками дісталася фірмі, яка може бути пов'яною з колишнім очільником «Укрбуду» Максимом Микитасем.

Найкращі часи «Укрбуду» позаду, але портфель залишається солідним. До складу компанії входить десять дочірніх підприємств — проєктні інститути, навчально-курсові комбінати, нерухомість у різних містах, частина якої вже здана в оренду та приносить дохід. У Києві компанія володіє дев'ятнадцятьма об'єктами, є нерухомість у Львові, Харкові, Одесі та Дніпрі. Частина лотів поєднує кілька об'єктів одразу, що додатково підвищує їхню цінність.

Фонд держмайна кілька місяців тому повідомив: «Укрбуд» на торгах купила компанія «Петро Ойл Енд Кемікалс» за ціною втричі вищою за стартову. Конкурентом переможця була компанія «Техно-онлайн». Але потім фірму дискваліфікували — і переможцем стала саме «Техно-онлайн».

Вже після скасування тендеру, в серпні 2025-го, серед власників «Техно-онлайн» з'явилася компанія «Біларт». Підписант «Біларту» — Василь Астіон, він же разом зі своїм братом Євгеном є співвласником фірми. Брати Астіони — підприємці з Дніпра, засновники кількох компаній у сфері агробізнесу, фінансів та інвестицій, зокрема Dnipro Agro Group та фінансової компанії «Фінгруп Фактор».

Їхній батько Микола був начальником київського УБОЗу в період вбивства журналіста Георгія Гонгадзе, потім керував кількома обласними главками. «Українська правда» писала про звинувачення на адресу Астіона у причетності до зникнення Гонгадзе, хоча він їх спростовував. Сімейна традиція роботи зі складними активами, схоже, зберігається.

Однак значно більше інтересу викликає друга співвласниця фірми — тридцятьоднорична Марина Айаб. Саме її компанія начебто заплатила за «Укрбуд» майже вісімсот мільйонів гривень. При тому що бізнесом Айаб почала займатися лише у 2024-му, коли відкрила ФОП із кодом економічної діяльності «Консультування з питань комерційної діяльності». Власницею «Техно-онлайн» підприємниця стала у березні 2025-го.

У ЗМІ Марину Айаб називають підставною особою. Сама Айаб відмовилася спілкуватися з журналістами. Зате у платіжці на оплату стоять підписи Марини Айбан та Микити Тарковського.

Тарковський — фігура ключова для розуміння всієї схеми. Він співвласник компаній «МетроБуд», «К'Ю.С.М. Глобал», «Модерн Класика». У судовій справі 910/14968/22 Тарковський був одним із представників Наталі Микитась — дружини Максима Микитася. Крім того, Тарковський є офіційним партнером кума Микитася Валентина Єлізарова у компаніях «Метробуд» та «К'Ю.С.М. Глобал».

Микитась — колишній народний депутат, який фактично володів «Укрбудом» до того, як держава спробувала забрати компанію. Ще у 2019-му НАБУ повідомило йому про підозру у справі про махінації з житлом для Нацгвардії. Тепер, судячи з усього, Микитась через мережу підставних осіб та старих партнерів повертає собі контроль над активами.

Схема елегантна: тридцятьоднорична підприємниця без бізнес-історії купує за вісімсот мільйонів компанію з активами на двісті п'ятдесят мільйонів, платіжку підписує разом із партнером дружини та кума колишнього власника, а серед співвласників з'являються сини начальника УБОЗу часів Гонгадзе. Фонд держмайна спочатку визначає іншого переможця, потім його раптом дискваліфікує, і компанія дістається саме цій групі.

Утім, «Техно-онлайн» ще зарано тішитися перемогою. «Петро Ойл Енд Кемікалс» подали позов до Господарського суду Києва проти Фонду держмайна з вимогою визнати їх переможцем тендеру. Справа розглядається, результат невідомий.

А поки суди розбираються, хто справжній переможець приватизації, активи «Укрбуду» вже йдуть на продаж. Бізнес-центри в різних районах столиці шукають нових власників за мільйони доларів. Той, хто контролює «Техно-онлайн», не чекає остаточного рішення суду — він монетизує придбане тут і зараз.

Українська приватизація під час війни. Колишній власник, якому НАБУ повідомило про підозру, повертає собі компанію через мережу підставних осіб. Держава спочатку визначає одного переможця, потім раптом дискваліфікує його на користь іншого. А активи вже продають, хоча тендер ще оскаржують у суді.

Це не корупція. Це наша реальність.