Володимир Бондаренко припускає, що Буданов у справі по заставі за Галущенка відпрацював на НАБУ

Поява прізвища керівника Офісу президента в матеріалах справи про легалізацію 150 мільйонів гривень застави за Германа Галущенка має мінімум два прочитання, і друге з них передбачає, що Кирило Буданов у цій історії не фігурант, а виконавець чужого сценарію, пише Володимир Бондаренко.

Спершу про те, що вже лежить у документах, бо без цього версія висить у повітрі. 26 серпня hromadske опублікувало матеріал під заголовком "К Кириллу обратился Миндич", побудований на клопотанні про запобіжний захід одному з фігурантів справи. У цих матеріалах, окрім ексзаступниці керівника ОП Ірини Мудрої, фігурує ще один посадовець Офісу президента, якому слідство відводить роль організатора. У розмовах його називають "Кирилом" і "Кириллом Алексеевичем", а в самих протоколах, які містяться в клопотанні, прямо зазначено, що участь у розмові бере Буданов К. О. За даними співрозмовників hromadske, ідеться саме про очільника ОП.

Схема, якщо викласти її так, як її бачить слідство, виглядає лінійно. Не пізніше 8 червня Тимур Міндіч, який виїхав з України напередодні обшуків у справі "Мідас", попросив посадовця ОП допомогти витягнути Галущенка з-під варти. 12 червня ВАКС зменшив заставу з двохсот мільйонів до ста п'ятдесяти. Гроші, за версією НАБУ, мали передати під контроль цього посадовця, а він вирішив залучити до легалізації Мудру. Та погодилася і покликала Максима Микитася з його людьми, Микитою Тарковським і Валентином Єлізаровим, а також бізнесмена Василя Астіона, який відповідав за перетворення готівки на безготівку.

Далі починається та частина, яку в переказах зазвичай стискають до слова "конверт". 22 червня Єлізаров повідомляє Микитасю, що привезли п'ятдесят мільйонів гривень у чотирьох поліетиленових мішках. Частину заносять в офіс, тридцять п'ять мільйонів везуть за адресою, яку називає Астіон. У тій самій розмові Микитась пояснює, що перерахунок грошей на паркінгу охороняють люди ГУР. Загалом за три дні через схему пройшли всі сто п'ятдесят мільйонів, з них понад сто тридцять один мільйон завели на рахунки компаній: 83,86 мільйона на рахунок "Гіран Констракт" у "Сенс Банку", ще 12,36 мільйона тієї ж компанії в ПУМБ і 35,06 мільйона на рахунок компанії "КОМАНДІОР" у "Глобус Банку". 29 червня заставу внесли повністю, і Галущенко вийшов із СІЗО.

Того ж дня, за матеріалами клопотання, Мудра зателефонувала Микитасю і поставила на гучний зв'язок "Кирилла Алексеевича". Той подякував за роботу. Микитась у тій розмові попросив компенсувати сім з половиною мільйонів власних витрат на організацію схеми. Окремо слідство фіксує, що Мудра розповідала Микитасю про регулярні неофіційні двадцять-тридцять тисяч доларів, які вона отримувала від "Кирила". І там же лежить репліка, яку Мудра приписує своєму керівникові, коли переказує розмову про боротьбу з корупцією: "Коррупцию нужно систематизировать и контролировать".

Тепер про юридичний статус усього цього. Підозри Буданову немає, у клопотанні він проходить як неназвана службова особа, hromadske надіслало запит до Офісу президента і чекає відповіді. Сам Буданов, коментуючи справу своєї колишньої заступниці, обмежився тим, що все віддано в руки суду. Мудра 25 серпня отримала шістдесят діб під вартою із заставою двадцять мільйонів, хоча САП просила сто п'ятдесят.

І ось на цьому місці Бондаренко пропонує подивитися на конструкцію з іншого боку. Якщо все просто, то Буданов організатор злочину і рано чи пізно отримає підозру. А якщо не просто? Якщо це не викриття, а робота, і очільник ОП відпрацював на НАБУ, можливо навіть у парі з Міндічем, якого за кордоном ніщо не захищало від розмови з американцями?

Аргументи автор вибудовує від технології. НАБУ не має власного зняття інформації з каналів зв'язку і щоразу мусить звертатися по допомогу до СБУ. Уявіть тепер ситуацію, в якій Бюро просить Службу безпеки послухати Міндіча, Єрмака, Шефіра, Шурму і Чернишова. Яка ймовірність, що зміст цих розмов не опиниться на Банковій того ж дня? А от у ГУР, нагадує Бондаренко, є власні сучасні "вуха", поставлені західними партнерами, плюс багаторічна співпраця з найкращою сигнальною розвідкою світу. Чи міг Семен Кривонос звернутися по таку допомогу до Буданова? Чи міг Буданов піти назустріч? Автор не бачить причин, чому ні, але з одним застереженням: тільки якщо їх зістикували американці.

Далі логіка розкручується вже до політичного рівня. Якщо Штати справді стоять за цією комбінацією, то зрозуміло, звідки взявся міндічгейт. Незрозуміло інше: навіщо він потрібен самим Штатам. Щоб примусити Зеленського до слухняності Трампу? Але тоді виникає наступне питання, і воно незручніше за попереднє: навіщо Трампу норовливий Зеленський, якщо простіше мати в Києві перевіреного союзника. На таку роль, за логікою автора, підходить популярний військовий. Залужний свого часу Венсу відмовив. Вибір після цього невеликий, і першим у ньому стоїть Буданов.

Бондаренко сам називає це брєдовою конспірологією і не наполягає на своїй версії. Але як опору для неї він згадує епізод, у якому близький до Буданова нардеп і капітан ГУР Копитін здав Тимошенко в НАБУ, і ставить питання, чи була та історія разовою акцією, чи ГУР допомагає Бюро вже давно.

Питання, яке ця версія поки не закриває, лежить на поверхні. У зафіксованих розмовах "Кирило Олексійович" звучить не як людина, що веде оперативну гру, а як людина, яка приймає подяку і домовляється про компенсацію витрат. Втім, доки Офіс президента не відповів hromadske, а НАБУ не назвало посадовця вголос, кожна з двох версій лишається версією.