Єлизавета Івахненко, "Муза" з плівок НАБУ, чекає на запобіжний захід у ВАКС
Вищий антикорупційний суд 6 вересня 2026 року обирає запобіжний захід Єлизаветі Івахненко, 2002 року народження, одній з фігуранток операції "Карфаген". Разом із заступником начальника департаменту Офісу генпрокурора Сергієм Кропивою її підозрюють в участі в схемі прикриття шахрайських кол-центрів. Засідання, як і розгляд щодо самого Кропиви, відклали до 15:00 на прохання захисту, якому потрібен час на підготовку.
Саме Івахненко на записах НАБУ фігурує під прізвиськом "Муза". Їй приписують фразу, яка вже розійшлася країною: про "Порше", Loro Piana, годинники, браслети, сумки та шуби, які доведеться видаляти із соцмереж.
Особу "Музи" встановив антикорупційний центр "Межа", і зробив це доволі простим способом. Після перших публікацій дівчина закрила профіль в Instagram, але фотографію профілю не змінила, а деталі на ній збіглися з тим, про що йдеться на плівках. Журналісти впізнали золоту підвіску Messika з діамантами та чохол телефону, про які "Муза" говорить на записах.
Далі почалося майно, і воно виявилося не з категорії студентських заощаджень. На Івахненко оформлено Mercedes-Benz EQE 350 2023 року випуску, придбаний у 2025 році приблизно за 60 тис. доларів. Їй же належить нежитлове приміщення на Печерську в Києві площею 152 квадратних метри, ринкову вартість якого оцінюють приблизно в 16,8 млн грн. У 2026 році вона шукала для купівлі паркомісце в одеському житловому комплексі "Жемчужина" за 25-26 тис. доларів. Ще одна квартира в Одесі, площею майже 65 квадратних метрів, оформлена на матір Івахненко. За версією розслідувачів, частину цього майна прокурор записував саме на неї та на близьке коло осіб.
Не менш промовистою є її кар'єра. Івахненко родом з Одеси і навчалася в Одеській юридичній академії. У жовтні 2024 року вона була аспіранткою кафедри міжнародного та європейського права цього ж закладу, а вже в навчальному 2024/2025 році проводила профорієнтаційні бесіди зі школярами як заступниця декана факультету кібербезпеки та інформаційних технологій. На той момент їй було 22 роки. Крім того, у 2025 році вона брала участь у навчальному візиті для прокурорів у Римі, організованому Консультативною місією Європейського Союзу.
Тобто людина, яка сьогодні є підозрюваною у справі про прикриття кол-центрів, встигла до 24 років обійняти керівну посаду на профільному факультеті і поїхати на європейське навчання для прокурорів.
Окремо в соціальних мережах поширюють інформацію про те, що Івахненко працювала у благодійному фонді "Східна Європа" та в адвокатському об'єднанні "Резолют". Ці твердження наразі не мають ані офіційного підтвердження, ані спростування, і жодного стосунку до матеріалів справи, оприлюднених у суді, вони поки не мають.
А тепер про масштаб, на тлі якого історія однієї "Музи" виглядає деталлю.
За інформацією джерел ZN.UA, в Україні можуть діяти близько двох тисяч шахрайських кол-центрів, і понад тисячу з них у цьому середовищі називають "білими". Не тому, що вони працюють законно, а тому, що мають силове прикриття, платять щомісячну "абонплату" й можуть не боятися обшуків. Ті, хто до системи не ввійшов, звуться "чорними" або "партизанами", і саме вони найчастіше стають об'єктами показових обшуків. Виходить, що закриття такого офісу може бути не боротьбою зі злочинністю, а способом прибрати конкурента того, хто вже заплатив.
Працювала система, за словами співрозмовників видання, через так зване "єдине вікно". Кожен із понад тисячі "білих" центрів платив туди близько 20 тис. доларів на місяць, гроші переважно збирали люди, які представлялися працівниками СБУ, після чого суми розподіляли між причетними структурами. За тим самим вікном, кажуть джерела, можна побачити представників СБУ, ГУР, Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції, прокуратури, фінансового моніторингу і навіть окремих прикордонників.
Зламала цю конструкцію, за версією джерел, звичайна жадібність. Раніше з кожних 20 тис. доларів три тисячі призначалися прокурорським, а після приходу Руслана Кравченка на посаду генерального прокурора частку нібито вирішили підняти до семи тисяч, а саму "абонплату" з 20 до 24 тис. доларів з точки. У підсумку загальний обсяг щомісячних платежів міг зрости з понад 20 до понад 24 млн доларів, а прокурорська частка з трьох до семи мільйонів. Новий тариф влаштував не всіх, і хтось із незадоволених, найімовірніше, і приніс НАБУ інформацію, яка вивела детективів на прокурорську гілку.
Сам Кравченко причетність заперечує. У своїй заяві він наголосив, що не має жодного стосунку до прикриття незаконних кол-центрів, не давав вказівок сприяти такій діяльності й не використовував для цього повноваження генерального прокурора. Працівника ОГП, який фігурує в розслідуванні, вже відсторонено від виконання обов'язків і буде звільнено за передбаченою законом процедурою. Крім того, генпрокурор пообіцяв перевірити роботу департаменту міжнародного співробітництва і провести поліграф для всіх працівників підрозділів, дотичних до справ про незаконні кол-центри. Повідомлення про власне зникнення він назвав неправдою, зазначивши, що напередодні був на робочому місці.
Питання, яке після всього цього залишається, стосується вже не однієї дівчини з Одеси і навіть не одного прокурора. Індустрія з тисячі офісів, десятками тисяч телефонів, серверами, криптогаманцями та рекламою вакансій не існує непомітно. Вона залишає сліди, і залишає їх багато. Тому справжня перевірка "Карфагену" буде не в тому, скільки виконавців отримають запобіжні заходи, а в тому, чи дійде слідство до тих, хто цю систему будував і фінансував.
