Засекречене звільнення: як СБУ приховала ухвалу суду про вихід Шуфрича з СІЗО

Служба безпеки України зверталася до Державної судової адміністрації з проханням засекретити судові ухвали у справі підозрюваного в державній зраді народного депутата Нестора Шуфрича — через це в реєстрі досі відсутня ухвала про його звільнення з-під варти, тоді як сам депутат перебуває під цілодобовим домашнім арештом, пише до ЄСПЛ і продовжує дистанційно працювати у Верховній Раді.

Це підтвердив адвокат депутата Віктор Карпенко. За його словами, ухвали Шевченківського районного суду Києва щодо цієї справи у відкритому доступі відсутні, тоді як рішення апеляційного суду — видимі. Шевченківський райсуд обґрунтував звільнення Шуфрича тривалістю тримання під вартою, станом здоров'я та неможливістю внесення застави. Апеляція натомість застосувала альтернативу у вигляді застави на 33 мільйони гривень, однак внести її виявилося неможливим через санкції РНБО.

Нині Шуфрич перебуває під цілодобовим домашнім арештом. Прокуратура подала клопотання про продовження цього запобіжного заходу, засідання було заплановано на 5 червня. Після виходу із СІЗО 16 квітня народний депутат перебуває під постійним медичним наглядом — ще до звільнення йому провели три операції, відтоді він раз на тиждень відвідує лікаря. Шуфрич має право брати участь у роботі Верховної Ради онлайн навіть під домашнім арештом — за словами захисника, парламентар писав законопроєкти ще перебуваючи під вартою. Заборона на спілкування стосується лише свідків у справі.

У межах позову Шуфрича до Європейського суду з прав людини розглядають скаргу на автоматичні продовження запобіжних заходів та питання їхнього оскарження. Остаточного рішення ЄСПЛ ще немає.

У лютому 2024 року народному депутатові від нині забороненої «Опозиційної платформи — За життя» Нестору Шуфричу повідомили про підозру за фінансування росгвардії в Криму. За даними слідства, влітку 2013 року Шуфрич придбав у людей, афілійованих із зрадником Віктором Медведчуком, нерухоме майно в курортному селищі Сімеїз у Криму, зареєструвавши його на підконтрольну фірму. У 2016 році, після окупації Криму, обвинувачені уклали договір охорони цього майна з незаконним воєнізованим формуванням окупаційної влади — «ФГУП «Охрана» Росгвардії по Республіці Крим». На рахунки російського формування за ці послуги перерахували майже 650 тисяч рублів. Слідчі також заявляють, що депутат був завербований ФСБ РФ та виконував завдання ексзаступника секретаря РНБО Володимира Сівковича, який 2014 року виїхав до Москви. У вересні 2023 року Шуфричу повідомили про підозру в державній зраді за підривну діяльність в інформаційній сфері. Депутату інкримінують фінансування дій, вчинених із метою насильницької зміни конституційного ладу та захоплення державної влади (ч. 3 ст. 110-2 ККУ), а також державну зраду (ч. 1 ст. 111 ККУ).