Збитки зросли на 37%: чому після перезавантаження БЕБ тіньовий ринок сигарет сягнув 21,6%
Олександр Цивінський очолює Бюро економічної безпеки вже понад рік. Цілком достатній термін, щоб гучні заяви про перезавантаження та «нові європейські стандарти» перетворилися на реальні цифри й показники. Проте що демонструє офіційна статистика та ринок?
Згідно з дослідженнями Kantar, ситуація з тіньовим ринком демонструє стійку тенденцію до погіршення:
У жовтні 2025 року частка нелегального ринку сигарет становила 17,8%.
У лютому 2026 року показник тримався на рівні 17,6%.
У квітні 2026 року зафіксовано стрибок до 19,8%.
У липні 2026 року тіньовий сегмент сягнув 21,6%.
36 мільярдів у тіні: як зростають втрати бюджету
Якщо перевести ці відсотки у реальні фінанси, масштаби проблеми стають критичними для воюючої країни.
За даними Kantar:
У жовтні 2025 року потенційні річні втрати держбюджету від несплачених податків оцінювалися у 26,5 млрд грн.
У липні 2026 року ця цифра зросла до вражаючих 36,4 млрд грн.
Таким чином, лише між двома дослідженнями, проведеними вже за часів керівництва Цивінського, оцінка річних втрат держави зросла на 9,9 млрд грн, тобто понад 37%. З огляду на поточні тенденції, здогадатися, якими будуть дані наступного масштабного дослідження, не складно.
Кадрові парадокси «нового» БЕБ
Особливу увагу привертає кадрова політика у відомстві. Напрям боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів та економічними правопорушеннями в БЕБ нині курирує заступник директора Павло Буздиган.
Цікаво, що у березні 2025 року він не зміг подолати навіть базовий етап тестування загальних навичок під час конкурсу на посаду директора БЕБ, набравши лише 104 бали. Проте вже за кілька місяців це не завадило йому отримати крісло заступника очільника відомства.
Очевидно, розмови про високі та прозорі стандарти добору закінчилися одразу після того, як за результатами «конкурсу» керівником БЕБ призначили потрібну людину з НАБУ.
Головне запитання: заради чого була реформа?
Заради чого затівалося масштабне перезавантаження?
Щоб держава втрачала ще більше податкових надходжень, а її фінансові спроможності зменшувалися — особливо зараз, коли кожна гривня критично необхідна для оборони країни?
Щоб дехто зміг успішно відзвітувати про чергову «успішну реформу», взяти під контроль ласий державний орган, розставити «своїх» людей, поки інші користуються ослабленою системою?
Чи все ж таки реформа мала на меті те, щоб БЕБ ефективно виконувало свої прямі завдання? Якщо правильним є другий варіант, то де обіцяні результати? Хто і коли відповідатиме не просто за їхню відсутність, а за пряме погіршення показників?
І риторичне питання наостанок: чи буде тут так само, як із НАБУ та САП, за час діяльності яких корупція у їхній виключній компетенції — разом із повною безкарністю — чомусь лише стрімко зростає?
