Железняк звинуватив «Бабель» у лобіюванні інтересів Тімура Міндіча
Навколо судового рішення про стягнення 97,4 мільйона гривень штрафу з компанії «МІЛІКОН ЮА» за постачання неякісних бронежилетів розгорівся гучний публічний конфлікт між народним депутатом Ярославом Железняком та редакцією інтернет-видання «Бабель». Причиною суперечки стала відсутність оперативної новини про цей судовий вердикт на сторінках видання.
Позиція редакції: чому «Бабель» промовчав у день рішення
Головна редакторка видання «Бабель» Катерина Коберник публічно відповіла на критику та звинувачення у вибірковості, які почали лунати на адресу редакції. Вона запевнила, що матеріал про фірму Тімура Міндіча є надзвичайно важливим для суспільства і обов'язково з'явиться на ресурсі.
За словами Коберник, затримка пов'язана виключно з професійними стандартами та браком першоджерел:
Редакція не публікує короткі перекази чужих повідомлень, а готує власний розгорнутий матеріал.
Наразі журналісти намагаються отримати повний пакет офіційних документів щодо судового процесу та позицій сторін.
Наявних у публічному просторі фрагментів, на думку головредки, на той момент було недостатньо для якісної та збалансованої подачі новини.
Реакція Железняка: звинувачення в цензурі та роботі на Міндіча
Таке пояснення категорично не задовольнило народного депутата Ярослава Железняка. У відповідь він виступив із гострою критикою, фактично звинувативши «Бабель» у роботі в інтересах бізнесмена Тімура Міндіча (фігуранта скандальних «плівок» щодо приймання неякісної броні).
Нардеп заявив про системну «вибірковість» видання у висвітленні чутливих тем. За словами Железняка, редакція систематично «забуває» або максимально затягує вихід та коментування топ-скандалів, пов'язаних із:
Постачанням неякісних бронежилетів фірмою Міндіча;
Скандальними закупівлями зимових курток для ЗСУ;
Виведенням 160 мільярдів гривень з бюджету Міноборони через Державну прикордонну службу за уряду Шмигаля.
Наостанок Железняк іронічно резюмував поточні медіатренди, заявивши, що уявній «стабільності» в країні заважають зовсім не корупційні оборудки високопосадовців чи бізнес-кланів, а виключно ті нечисленні журналісти-розслідувачі, які наважуються повідомляти про корупцію у владних вертикалях.
