🇷🇺 «Бог і Сталін»: два стовпи, на яких тримається занепала імперія
Чому Росію взагалі потрібно «утримувати» — і що це говорить про справжні страхи режиму?
У 2007 році радниця президента Росії Олена Ямпольська сказала:
«Утримати Росію можуть лише дві сили — Бог і Сталін».
І вона не жартувала.
Тепер, у 2025-му, ця ж Ямпольська — найбільш відома своєю любов’ю до ГУЛАГу та вірою в те, що народні візерунки можуть замінити ідеологію — отримала завдання переробити візуальний стиль російських публічних просторів. Мета? Замінити всю ту «західну дегенерацію» на «традиційне народне декоративне мистецтво». Адже, як відомо, ніщо так не оживляє помираючу імперію, як новий шар хохломи на відділенні поліції.
Але під цим вишиваним кітчем криється дещо значно моторошніше.
«Утримати Росію» — слова, що пахнуть кайданами і страхом
Зупинимось на самому формулюванні: «утримати Росію». Не «розвивати», не «очолювати», навіть не «керувати». Утримати. Як утримують бунт. Як тримають шизофреніка в гамівній сорочці. Це слово видає найглибше переконання правлячого класу:
Росія — це не країна, в якій живуть. Це проблема, яку потрібно контролювати.
Причому настільки небезпечна, що її може стримати лише два типи сили: містичний страх або терор. Сталін — як земне втілення жорстокості. Бог — як космічний конвоїр. Разом вони — метафізична система нагляду.
Росія як казарма з вишивкою
Це не управління державою — це опіка над пацієнтом на межі нервового зриву. І замість того, щоб лікувати — економіку, культуру, освіту — вони вішають гжель на бетонні стіни.
«Дивіться, ми не репресуємо — ми реставруємо! Вам бажано табір оформити берестою чи лаком?»
І сумно, і смішно — бо для багатьох це вже не пародія. Державні канали вихваляють «духовні скрєпи», а військкомати роздають ікони разом із повістками. У російській уяві страждати — це чесно, а бути під владою — це бути врятованим від себе самого. Це не демократія. Це самозневажлива теократія з шокером.
Імперія, яка найбільше боїться народу колоній
Будьмо чесні: якщо режим сам визнає, що може вижити тільки через страх або віру, — це вже не влада. Це захоплення заручників. Його найбільший ворог — не Захід і не НАТО. Його ворог — народи колоній, якщо той раптом усвідомить:
Жити на Росії — не вирок, ми не помилка історії. Ми не зобов’язані бути в’язнями Москви і жити між Богом і Сталіним.
