⚛️ КВАНТОВА ЗАПУТИНІСТЬ: новий маніфест утилізації народів
У журналі «Государство» вийшла програмна стаття Олександра Журавського — заступника начальника управління президента РФ з суспільних проектів, кандидата богослов'я та кандидата історичних наук. Журавський відкрив Америку: Росія — «квантова цивілізація». Росіяни не визнають «рутинних процесів» (законів, правил, цінності людського життя), натомість готові «негайно виконати будь-яке надзавдання в неможливі строки». Притаманні їм ірраціональність і «надія на авось» — це добре. Чудово. Вищий прояв духу.
Якщо відкинути псевдонаукову шелуху, перед нами — черговий маніфест програмування колонізованих Москвою народів на беззастережну смерть за інтереси Кремля.
Те, що в усьому світі зветься управлінським провалом і безправ'ям, тут зводиться в ранг національної гідності. Ваша нищета — це не трагедія деспотії, а «цивілізаційна природа». Ваша смерть в загарбницькій війні — не злочин, а «ірраціональний порив квантової душі».
Це і є КВАНТОВА ЗАПУТИНІСТЬ. Стан, у якому людина одночасно вважає себе «великою» і слухняно йде на заклання. Де особистість розчиняється у «квантовому полі» наказу — і кожен, хто намагається вийти з системи, просто «схлопується».
Зверніть увагу: у пропагандистів типу Дугіна чи Горєлкіна закриті коментарі та стерильні набори емодзі. Багато хто читає це як страх перед масами. Але це не страх — це патологічна зневага. Негативних емодзі для коментування немає? Бо у інструменту не буває емоцій. Коментарі закриті? Бо з ресурсом не ведуть діалог — його просто споживають.
Для авторів цих концепцій народи, захоплені і поневолені Москвою, — не громадяни. Це біомаса, «квантові частинки», у яких не може і не повинно бути власної думки.
Ця псевдонаукова риторика — не маячня божевільного, а холодний розрахунок. Їм потрібно, щоб «русскіє» вірили: їхня смерть в черговій агресії Кремля — це не трагедія, а «висока фізика» духу.
«Квантова цивілізація» — просто нова етикетка для старої імперської м'ясорубки. І ЗАПУТИНІСТЬ тут не випадкова: адже саме він, вшитий у це слово, і є головним архітектором усього цього.
Питання одне: ви готові бути «частинкою» — чи час виходити зі стану ЗАПУТИНОСТІ?
