150 мільярдів на рік: чому в дискусії про гральний ринок мовчать про головне
Коли два високопоставлені державні службовці публічно сваряться через галузь з річним обігом у 150 мільярдів гривень, логічно припустити, що предмет суперечки - саме ці гроші. Бюджетні надходження, ліцензійні платежі, контроль над регулятором, адмінресурс перед виборами. Усе це лежить на поверхні і обговорюється відкрито. Але є інший вимір цієї історії, про який у публічному просторі не говорить майже ніхто, хоча архітектура українського гемблінгу буквально кричить про нього.
Питання звучить просто. Якщо ви проєктуєте з нуля ідеальну машину для відмивання грошей у країні з масштабною корупцією у держустановах і оборонному секторі, ви проєктуєте український гральний ринок таким, яким він є сьогодні. Збіг це чи функція, мають з'ясувати правоохоронні органи. Журналіст може лише поставити питання і показати, чому воно напрошується.
Фасад війни: нардеп проти міністра
Про публічну сторону конфлікту докладно пише видання "Коментарі". У лютому 2026 року голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев публічно поклав провину за зрив запуску Державної системи онлайн-моніторингу грального бізнесу на міністра оборони Михайла Федорова, який до січня 2026 року очолював Мінцифри. У формулюванні нардепа це звучало майже як оголошення війни, з прямою адресою: "І тут це М. Федоров та її команда". Далі градус підіймався, з'являлися звинувачення у втратах для бюджету в розмірі 20 мільярдів гривень щороку, заяви про президентські амбіції міністра, фамільярне звернення "Миша Федоров".
Сам Федоров мовчить, але за ним стоїть інфраструктура. Агентство "ПлейСіті", яке прийшло на зміну ліквідованій КРАЇЛ, очолює людина з його команди. Механізм заборони ігор для військових теж замикається на Міноборону. У відповідь Гетьманцев збирає свою коаліцію, в якій проглядаються Офіс генпрокурора з відкритою справою про зрив ДСОМ, Служба безпеки під новим керівництвом генерал-майора Євгена Хмари, який змінив Василя Малюка у січні 2026 року, і власна репутація головного податківця парламенту.
Бойові дії ведуться через ринок. За підсумками 2024 року лідером з виторгом 21,3 мільярда був Favbet Андрія Матюхи, але вже у квітні 2026 року опорна структура бренду перебуває на стадії ліквідації, ліцензія добігає кінця і продовжуватись, судячи з усього, не буде. 22 квітня 2026 року "ПлейСіті" анулювало ліцензію Cosmolot і наклало на ТОВ "Спейсікс" 12,9 мільйона штрафу. Ще раніше з ринку пішов Parimatch під санкціями РНБО. Щороку лідер змінюється, щороку хтось виходить з ринку, і це не випадковість, а закономірність українського гемблінгу.
Архітектура: те, що бачать усі, але не називає ніхто
Тепер про конструкцію самого ринку. Її детально описувало те ж видання "Коментарі" ще у 2023 році, і відтоді принципова схема не змінилася. Кіпрсько-кюрасаоський контур власності, де реальні бенефіціари сховані за двома-трьома шарами офшорів. Статутні фонди українських ТОВ рівно на 30 мільйонів гривень, внесені людьми без жодної бізнес-біографії, і запитати, звідки в умовного приватного підприємця у сфері реклами раптом виявляються 30 мільйонів готівкою, ніхто публічно не наважується. Тисячі сайтів-дзеркал поряд з кожним легальним казино, через які проходять ставки, що ніяк не потрапляють до офіційної звітності. Схеми міскодингу, у яких платежі за гру маскуються під роздрібну торгівлю, і спільники у банківських установах, через які прокачуються мільярди.
Окремо в матеріалі стоїть фігура Ігоря Фісуна, акціонера "Окси-Банку" і власника ТОВ "Укркарт". Через "Укркарт", як стверджував журналіст Влад Сидоренко з посиланням на матеріали кримінального провадження №72022000400000003, проходять практично всі електронні платежі українських банків. У сукупності з контролем над платіжними потоками "Дії" це означає одне: одна людина тримає в руках вузол, через який ідуть транзакції казино, банків і державного цифрового сервісу. Серед клієнтів цієї структури згадуються імена від російського 1xBet до українських Parimatch, Favbet, Vbet, PokerMatch і десятка інших. Серед задіяних банків поруч з "Окси-Банком" фігурують "Полтава-Банк", "ГлобусБанк" Сергія Мамедова та ще близько десяти установ.
Уявіть на хвилину інженерне завдання. Створити систему, що пропускає через себе 150 мільярдів гривень на рік, де готівковий вхід легко змішується з безготівковим, де виграш фізособи є законним джерелом коштів і не потребує пояснень, де власників не видно за офшорами, де платіжний шлюз контролюється однією людиною, а сайти-двійники забезпечують необмежену пропускну здатність поза офіційним обліком. Будь-який фахівець з фінансової розвідки скаже, що ви описали ландромат у класичному визначенні FATF.
Питання, яке напрошується
І ось тут у публічній дискусії з'являється сліпа пляма. Конфлікт навколо гральної галузі обговорюється виключно в координатах податків, ліцензій, бюджетних надходжень і внутрішньовласницьких розборок. Скільки недоотримала держава. Хто нечесно виграв ліцензію. Хто кому покровительствує. Усі ці питання важливі, але вони відповідають на меншу частину загадки.
Більша частина звучить так. У країні, де за останні два роки розкриті схеми "Великого будівництва" з мільярдними цементно-щебеневими картелями, де операція "Мідас" викрила вивід коштів через "Енергоатом" з фігурантами рівня Міндіча, де НАБУ працює над справами, в яких неправомірна вигода вимірюється сотнями мільйонів доларів, ці гроші не випаровуються. Вони мають канал виходу. І ландромат потужністю 150 мільярдів на рік, з готовою інфраструктурою прихованих бенефіціарів, дзеркальних сайтів, дружніх банків і єдиного платіжного вузла, виглядає як рішення, спеціально створене під проблему такого масштабу.
Я не стверджую, що боротьба між нардепом Гетьманцевим і міністром Федоровим іде виключно за контроль над цим каналом. Можливо, вона йде і за прибутки від ставок, і за бюджетні надходження, і за політичний ресурс. Це може бути все одночасно. Але дивує те, що серед усіх версій публічна дискусія старанно обходить найочевиднішу. Ніхто не задається питанням, чи не є справжньою ставкою у цій війні не доходи самого гемблінгу, а контроль над виходом, через який в економіку повертаються кошти, отримані як неправомірна вигода в держустановах і оборонному секторі.
Можливо, цього питання не задають тому, що відповідь на нього перетворює конфлікт двох чиновників з адміністративної суперечки на щось значно серйозніше. Можливо, тому, що багато хто з тих, хто має ставити це питання за посадою, цей канал розуміють і користуються ним. А можливо, просто тому, що в Україні роками склалася звичка обговорювати гральний бізнес у термінах азарту і моралі, не в термінах фінансової інженерії.
До кого це стосується
Бюро економічної безпеки і Національне антикорупційне бюро мають інструменти, яких немає у журналіста. Реєстри банківських транзакцій, повноваження запитувати звітність по операційних потоках, доступ до даних "ПлейСіті", можливість бачити всю картину одночасно з ракурсу і платежів, і власності, і кримінальних проваджень. Гіпотеза про функціональну відповідність українського грального ринку структурі ландромату не вимагає від цих органів довіри до журналіста. Вона вимагає одного: щоб у переліку версій, які перевіряються, ця версія взагалі з'явилася.
Якщо обіг легального ринку 150 мільярдів, а офіційний виторг ТОП-10 за 2025 рік впав на 20% при тому, що галузь чомусь не помирає, кудись ці гроші ідуть. Якщо одна людина контролює платіжний шлюз, через який проходять усі казино і "Дія", через цей шлюз можна не тільки виводити, а й вводити. Якщо у тих самих компаніях, що звітують про збитковість, статутні фонди формуються рівнісінько на 30 мільйонів гривень руками людей без бізнес-біографії, питання про походження цих 30 мільйонів варте окремого розслідування для кожного випадку.
Хто виграє війну Гетьманцева з Федоровим, покаже найближчий рік. На черзі під ударом, якщо вірити заявам нардепа, стоять "Геймдейв" з брендом SlotsCity і "Вбет Україна". Лідер за підсумками 2025 року, "Слотс ю ей" Павла Журила з виторгом 15,7 мільярда, поки тримається, але штрафи від "ПлейСіті" в березні зросли в одинадцять разів за квартал, і традиція української галузі, де щороку приходить новий лідер, проти нього.
А питання, чи бореться насправді хтось з війни сторін за щось більше, ніж відсотки з рулетки, залишається відкритим. Воно й буде залишатися відкритим доти, доки правоохоронці не вирішать, що галузь з такою архітектурою заслуговує на перевірку не тільки податкової служби.
