Тезаурус Новоязу Банкової, або "Настільна книга доброзвичайної людини"
Коли юридична термінологія стає настільки розмитою, що її можна натягнути на будь-яке зловживання, мова перетворюється на інструмент маніпуляції. Термін "доброзвичайність" у такому контексті виглядає як ідеальний фундамент правового туману, необхідного для введення суспільства в стазіс несвідомості. Та поява "доброзвичайності" в юридичному полі - лише початок великого шляху до здобуття повної правової невизначеності. Тож спробуймо вгадати, якими ще словами новоязу наповнять наші і без того кволі юридичні норми. Ось кілька варіантів, які допоможуть остаточно легітимізувати будь-який абсурд.
1. Ієрархія "Доброзвичайності"
Протодоброзвичайність - етичний стандарт "для своїх", що існував ще до написання кодексу і дозволяє ігнорувати його норми.
Квазідоброзвичайність - зовнішня імітація моральної поведінки, необхідна виключно для публічних виступів та ефірів.
Архідоброзвичайність - рівень святості, що автоматично досягається при отриманні державної посади або членства в наглядовій раді з окладом понад 200 тисяч гривень.
Недодоброзвичайність - хронічний стан громадян, які вимагають справедливості замість того, щоб мовчки приймати "встановлені стандарти належного виконання обов'язків громадянина".
2. Соціально-економічний лексикон
Благотерпіння - офіційна назва для щасливого і заможного життя на прожитковий мінімум у 2,5 тисячі гривень.
Патріотичне самообмеження - термін для пояснення, чому виплати ВПО та військовим поза штатом дорівнюють сумі, максимально наближеній до нуля, або мають від'ємне значення.
Доходна делікатність - відмова державних менеджерів відповідати на питання про походження своїх шалених доходів та статків з посиланням на "етичні стандарти державного службовця".
Бюджетна жертовність - коли пенсіонер віддає останнє на податки, щоб забезпечити "доброзвичайну" зарплату членам наглядових рад, суддям та іншим найбільш вагомим верствам суспільства.
3. Судово-процесуальний новояз
Етикофлексія - здатність судді змінювати трактування моральних норм залежно від того, наскільки "поважна" або заможна людина стоїть перед ним.
Правова ефемерність - стан закону, який нібито є, але розчиняється в повітрі, як тільки мова заходить про інтереси авторів "Міндічгейту" або інших гейтів, що зачіпають дотичність вищих верств влади до корупційних схем.
Реституційна турбота - процес вилучення майна у боржників, який подається як "виховний акт повернення до суспільних стандартів", навіть якщо у людини відбирають останнє і викидають на вулицю з дітьми.
Справедливість перерозподілу - математична формула, за якої дохід топ-менеджера має бути рівно у 100 разів більшим за дохід того, хто цей бюджет наповнює.
4. Інформаційна гігієна та "Єдність"
Світоглядна стабілізація - м'яка форма цензури, яка відсікає будь-яку інформацію про реальний стан економіки, щоб не псувати "доброзвичайний" настрій суспільства.
Марафонна істина - стан інформаційного поля, де альтернативні факти вважаються шкідливими, а офіційні релізи - єдино можливою формою буття.
Дезінформаційна охайність - автоматичне таврування будь-якого журналістського розслідування як "ворожої ІПСО", якщо воно зачіпає інтереси представників вищих ешелонів влади.
Комунікаційна герметичність - відмова чиновників від спілкування з пресою, мотивована турботою про "державну таємницю", особливо якщо питання стосується закупівлі яєць по 17 гривень або трактування імен на плівках з гучних розслідувань - на кшталт Вова, Маша, Хірург.
5. Державне управління та ієрархія
Кадровий заповідник - система призначення на ключові посади виключно "своїх людей", що пояснюється необхідністю збереження "моральної цілісності" команди.
Позаштатна всемогутність - статус радника без офіційних повноважень, який дозволяє керувати цілими міністерствами, залишаючись юридично невидимим та недоторканним для правоохоронців.
Представницька мобільність - право можновладців на закордонні поїздки в курортні зони, що офіційно оформлюються як "надважливі дипломатичні місії", а в кулуарах згадуються як "робочі візити" до Куршевелю чи Мальдівів.
Стратегічна недоторканність - негласний імунітет від переслідувань для осіб, чия "доброзвичайність" підтверджена особистою відданістю першим особам держави.
6. Військово-цивільна "справедливість"
Фортифікаційний символізм - будівництво захисних споруд, які за документами проходять як бетонні фортеці, а в реальності є шедеврами абстрактного мистецтва з піску та гілок або взагалі залишаються на папері.
Тиловий аскетизм - вимога до громадян "затягнути паски", поки премії в державних структурах зростають пропорційно падінню курсу гривні.
Мобілізаційна селективність - принцип, за яким захист Батьківщини є почесним обов'язком тих, хто не зміг купити собі статус "економічно цінного для держави бронювання".
Волонтерська субсидіарність - державна стратегія, за якої забезпечення армії повністю лягає на плечі народу, поки державний бюджет витрачається на "доброзвичайний" благоустрій розв'язок та вкладання бруківки.
7. Побутовий новояз
Корупційна втома - термін, яким влада виправдовує припинення реальної боротьби з хабарництвом: мовляв, "суспільство вже втомилося про це слухати", тож досить приділяти цьому увагу. Тим більше боротьба з корупцією "не на часі" під час війни.
Процентна лояльність - частка від держзамовлення, яку бізнесмен добровільно (згідно зі "звичаями доброзвичайності") віддає в правильні кабінети для підтримання стабільності ієрархічної піраміди влади.
Перманентна інституційна оптимізація - процес нескінченного реформування одного й того самого органу, що дозволяє роками освоювати гранти та бюджет без жодного фінального результату.
8. Цифрова архітектура електронного Раю
Дієкратія - державний устрій, за якого конституційні права громадянина стають опціональними функціями, що можуть бути відключені адміністратором системи за "недоброзвичайну" поведінку, а особливо за антикорупційну активність.
Хмарна лояльність - автоматична згода користувача на будь-які дії влади, що виражається у неможливості зайти в державний сервіс без натискання кнопки "Приймаю умови", які змінюються щоночі.
Алгоритмічна справедливість - принцип, за яким штучний інтелект (або людина, що за ним стоїть) визначає рівень вашої надійності на основі вподобань у соцмережах та історії пошуку.
Інтерфейсна сліпота - стан суспільства, яке настільки захоплене зручністю натискання однієї кнопки, що перестає помічати відсутність правового механізму оскарження дій "системи".
Цифрове упокорення - процес перетворення живої людини з її складною історією та правами на зручний набір метаданих, які легко сортувати, фільтрувати або видаляти з "державного реєстру живих".
Національний месенджер - цифрова кімната з прозорими стінами, де кожне ваше слово миттєво стає "доброзвичайним" надбанням спеціальних служб.
9. Філософія розподілу
Транзакційний патріотизм - щире переконання чиновника, що державне замовлення без 30% "комісії" - це неповага до інституцій та підрив економічної стабільності владної вертикалі.
Бюджетна синергія - процес гармонійного злиття державних коштів із приватними офшорами, що подається як успішний приклад державно-приватного партнерства; у народі відомий як "схема Енергоатома".
Адміністративна десятина - неофіційний, але священний "звичай", згідно з яким будь-яка корисна дія для суспільства повинна приносити прямий дохід куратору цього процесу у вигляді добровільної виплати 10% від суми контракту.
Доброзвичайна екосистема - середовище, де "доброзвичайність" вимірюється не чесністю, а здатністю вчасно передати пакет з вдячністю і не "злити" партнерів до, під час або після обшуків.
Інституційна вдячність - форма вдячності, яка в новому Цивільному кодексі може трактуватися як "традиційний вияв поваги до загальновизнаних уявлень про належну комунікацію".
Кошторисна ефективність - вчення про те, що справжнє значення має не вартість побудованого мосту, а розмір різниці між ціною в кошторисі та реальною ціною бетону, яка і є мірилом успіху менеджера.
10. Історична алхімія
Ретроспективна стерилізація - процес очищення біографій чинних ідеологів правлячої партії від "помилок молодості", комсомольських значків або зв'язків із олігархічними кланами минулого, щоб вони виглядали як природні носії нових моральних стандартів.
Хроно-лояльність - визнання правильними лише тих історичних подій та постатей, які підтверджують "доброзвичайність" і неминучість нинішнього політичного курсу влади.
Меморіальна селекція - вибіркове вшанування героїв: тих, хто закликав до терпіння та покори владі, звеличують, а тих, хто боровся проти несправедливості та корупції, делікатно викреслюють як "не на часі".
Етичний антракт - період в історії (наприклад, 2019-2026), який оголошується моментом народження справжньої моралі, тоді як усе, що було до цього, вважається "епохою темряви", яка не має впливу на нинішні "загальновизнані уявлення".
Архіваційне смирення - "добрий звичай" втрачати або засекречувати державні архіви, які можуть зруйнувати міф про моральну чистоту представників правлячої партії.
11. Міжнародна мімікрія
Нормативна конвергенція - механічне копіювання складних термінів із західного права (як-от "propriety" або "good customs") для прикриття суто "понятійних" практик управління та розподілу ресурсів.
Грантова непорочність - статус "етичного еталону", який автоматично отримує будь-яка ініціатива або особа, якщо вона схвалена іноземними партнерами, незалежно від її реальної користі для українського суспільства.
Інвестиційна примарність - стан економіки, при якому "сприятливий клімат" існує лише у звітах для МВФ та Світового банку, поки реальний бізнес стикається з "конфіскаційною доброзичливістю".
Презентаційна стратегічність - здатність офіційних спікерів переконливо розповідати західним партнерам про "успішні реформи", тримаючи за спиною схрещені пальці та плівки "Міндічгейту".
Дипломатична непроникність - мистецтво пояснювати іноземцям, що 100-кратний розрив у зарплатах - це не корупція, а "європейська стратегія залучення топ-талантів" для боротьби з бідністю.
12. Психологія "Нового Порядку"
Когнітивна доброзвичайність - здатність громадянина одночасно бачити корупційну схему в новинах і вірити в моральну чистоту її авторів, не відчуваючи при цьому ніякого внутрішнього конфлікту.
Управлінська об'єктивність - професійна хвороба державних менеджерів, яка характеризується повною втратою здатності розуміти, як можна прожити місяць на 2,5 тисячі гривень.
Синдром Стефанчука-Гетманцева - щира віра в те, що якщо назвати грабунок "доброзвичайністю", то люди почнуть сприймати його як акт вищої справедливості.
13. Виборча "Алхімія"
Делегована воля - процес, за якого голос виборця проходить через стільки партійних фільтрів, що на виході автоматично перетворюється на мандат для водія, юриста або масажиста олігарха.
Ринкова демократія - система відкритого продажу прохідних місць у списках партій, що офіційно трактується як "залучення стратегічних інвесторів до розбудови партійної структури".
Пропорційна стабільність - виборча модель, сконструйована так, щоб жодна людина "з вулиці" не могла потрапити до влади без "доброзвичайного" погодження з бенефіціарами партійних франшиз.
Списочна цнотливість - щире переконання виборця, що під номером 45 у списку знаходиться "новий лідер", а не черговий фігурант розслідувань журналістів.
Електоральна замкнутість - стан виборчого процесу, за якого склад парламенту відомий ще до початку агітації, а саме голосування є лише "доброзвичайним" ритуалом для заспокоєння західних партнерів.
Партисипативна легітимізація - психологічний ефект, при якому громадянин думає, що обирає майбутнє країни, хоча насправді лише затверджує список акціонерів ЗАТ "Верховна Рада".
Плюралістична деконцентрація - технологія розмивання голосів через створення десятків партій-клонів із "доброзвичайними" назвами, щоб реальна опозиція розчинилася в межах статистичної похибки.
14. Архітектура партійної (корпоративної) солідарності
Командна екосистема - простір, де індивідуальність кожного депутата гармонійно розчиняється в інтересах акціонерів партії задля досягнення "загальновизнаного блага".
Синхронізація волевиявлення - процес, який раніше називали "голосуванням за вказівкою". Тепер це інтелектуальний акт єднання з позицією лідера, що виключає шкідливі сумніви.
Фракційна гігієна - делікатна процедура видалення з команди "токсичних" елементів, чия думка раптом перестала співпадати з "доброзвичайним" курсом керівництва.
Конструктивна безголосність - свідома відмова депутата від виступів та запитів, що дозволяє не відволікати парламент від швидкого ухвалення важливих рішень.
Дисциплінарна естетика - мистецтво беззаперечного підкорення, яке подається як вищий прояв політичної культури та професіоналізму.
Ціннісний фільтр - система відбору кандидатів, яка відсікає людей із власними переконаннями, залишаючи лише тих, хто володіє "гнучкою мораллю", необхідною для виживання в системі.
Партійний інкубатор - механізм вирощування нових облич, головна функція яких бути фоном для лідера та натискати кнопку в правильний момент за сигналом "етичного маяка".
Окружна безтілесність - повне зникнення відповідальності депутата перед конкретною територією; стан, у якому обранець існує лише в партійному списку та телевізорі, будучи фізично недосяжним для виборців.
Мандатна оренда - негласна угода, за якої людина купує місце в списку, але зобов'язується "доброзвичайно" віддавати свою картку для голосування куратору фракції.
Прогностична верифікація - мистецтво малювання цифр, які мають переконати суспільство, що чергова перемога "доброзвичайності" - це саме те, за що вони проголосували в єдиному пориві.
Імунітет лояльності - неписане правило, за яким депутат із "правильної" частини списку отримує захист від будь-яких кримінальних проваджень, доки його голос синхронний із лінією влади.
Політична рекуперація - процес повернення в активну політику "збитих" діячів минулих режимів через їхню раптову "доброзвичайність" та готовність служити новим господарям списків.
15. Детермінація етичного правопорядку
Презумпція державоцентричності - принцип, за яким дії представників влади апріорі вважаються спрямованими на загальне благо, що звільняє їх від зайвого процесуального тиску та "передчасних" розслідувань.
Процесуальна солідарність - негласна згода правоохоронних органів не помічати певні обставини, якщо вони стосуються осіб з високим індексом "доброзвичайності".
Інституційна спадковість - професійне повернення досвідчених кадрів минулого, чия здатність адаптуватися до будь-якої влади визнається цінним ресурсом для стабільності системи; класичний приклад - кочування одних і тих самих облич із Партії регіонів у "Слугу народу".
Канонічна інтерпретація - право уповноважених осіб трактувати закон не за буквою, а за "духом доброзвичайності", що дозволяє знаходити вихід із будь-яких правових тупиків на користь наддоброзвичайних представників суспільства.
Етичний імунітет - стан, при якому репутаційні ризики та журналістські розслідування не мають юридичних наслідків, оскільки особа перебуває під захистом "командної екосистеми".
Гармонізація непублічних домовленостей - перетворення кулуарних рішень на офіційні державні акти, що подається як вищий рівень політичного компромісу та зрілості суспільства; зразковий випадок - нічні голосування "у пакеті".
16. Етика виживання та соціальної деформації
Економічний аскетизм - офіційне трактування вимушених злиднів, при якому неможливість купити базові продукти подається як "здоровий спосіб життя та відмова від надмірного споживання".
Енергетичне смирення - стан громадянина в умовах блекаутів або непомірних тарифів, який "доброзвичайно" приймає відсутність світла як форму духовного очищення та гартування характеру.
Автономна життєстійкість - здатність людини виживати без будь-якої підтримки держави (ВПО, пенсіонери, безробітні), що в звітах уряду МВФ та партнерам подається як "успішне формування самодостатніх громад".
Прожиткова ілюзія - віра в те, що цифра 2,5 тисячі гривень у бюджеті має якесь відношення до реальної біології людини; юридичний факт, який перемагає фізіологічний голод.
Трудова ефемерність - статус працівника, який працює "в сіру" або поза штатом, що дозволяє владі ігнорувати його існування при розподілі соціальних благ, але згадувати про нього під час мобілізації.
Комунальна самопожертва - процес віддавання 80% доходу за послуги сумнівної якості, що трактується як "патріотичний внесок у підтримку критичної інфраструктури", якою володіють герої "Міндічгейту".
Виховна реституція - філософське обґрунтування вилучення житла за борги: мовляв, втрата майна навчить людину "більш відповідально ставитися до стандартів належної поведінки".
Гуманітарна самозарадність - принцип, за яким порятунок потопельників є справою самих потопельників, поки державний бюджет зайнятий "стратегічним будівництвом" іміджу влади.
Цифрове вигнання - стан, коли через відсутність смартфона або доступу до "Дії" людина юридично перестає існувати, втрачаючи доступ до будь-яких "доброзвичайних" послуг.
Податок на існування - будь-яке нове зборування, що запроваджується "задля стабілізації" і яке найболючіше б'є по тих, хто вже перебуває в стані "благотерпіння".
17. Філософія "мовчазної більшості"
Побутова ізольованість - стратегія виживання, за якої людина максимально звужує коло спілкування та інтересів до власної особистості, щоб випадково не порушити "загальновизнані уявлення про належне" своїм незадоволенням.
Адаптивний стоїцизм - здатність посміхатися в камеру "Єдиного марафону", розповідаючи про успіхи, поки в кишені порожньо.
Конформна співпраця - імітація повної підтримки "нового цивільного порядку", необхідна для того, щоб не потрапити під каток "світоглядної стабілізації".
18. Естетика податкового навантаження та культура соціальної вдячності
Соціальне інвестування в майбутнє - термін для позначення будь-якого підвищення податків чи акцизів, що подається як почесний внесок громадянина в абстрактне процвітання, яке настане "незабаром", але необхідно ще трохи почекати.
Детінізація сумління - процес вилучення коштів у дрібного бізнесу та самозайнятих осіб, що описується як акт повернення їх у "доброзвичайне" правове поле.
Фіскальна інклюзивність - залучення до наповнення бюджету навіть найбільш вразливих верств населення (пенсіонерів, ВПО), щоб вони відчували свою причетність до великих державних процесів.
Ресурсна оптимізація домогосподарств - офіційна назва для стратегії виживання людей в умовах зростаючих поборів, коли держава спонукає громадян "ефективніше використовувати власні приховані резерви".
Електоральний катарсис - стан найвищого духовного піднесення виборця в момент усвідомлення того, що його голос знову допоміг зберегти стабільність наявної "командної екосистеми".
Інтелектуальна вдячність - відмова від критичного мислення на користь повного довір'я до авторів законів, що трактується як вияв інтелектуальної зрілості та поваги до експертності можновладців.
Емпатичний резонанс із державним менеджером - здатність пересічного громадянина щиро радіти мільйонним преміям керівників держкорпорацій, усвідомлюючи, що це інвестиція в "престиж нашої спільної інституційної родини".
Продуктивне мовчання - форма публічної подяки владі, яка полягає у відсутності незручних запитань; вищий прояв "доброзвичайної" громадянської позиції.
Ритуальна солідарність - участь у масових заходах або флешмобах на підтримку "реформ", що дозволяє громадянину відчути себе частиною "етичного моноліту" без необхідності розуміти суть самих реформ.
Позитивна деконструкція претензій - внутрішній процес, коли людина замість скарги на низьку зарплатню або пенсію каже собі: "Це мій внесок у перемогу доброзвичайності над хаосом минулого".
Культ Державної Турботи - щире переконання, що будь-яка нова заборона чи податок є проявом батьківської опіки влади, яка краще за громадянина знає, що є "належною поведінкою".
Замість післямови
Тепер, опанувавши цей словник, ви здатні читати закони, постанови та марафонні брифінги в оригіналі - без перекладача. Ви впізнаєте "доброзвичайну екосистему" в кожному прес-релізі, "етичний імунітет" у кожному закритому провадженні, "благотерпіння" у кожній платіжці. Це не привід для розпачу, а форма зброї: коли мова перестає маскувати дійсність, маска перестає тримати обличчя.
