Чому офіційні ЗМІ воюють з конспірологами: анатомія інформаційного конфлікту

В епоху тотального інформатизаційного контролю ми доволі часто спостерігаємо парадоксальне явище: офіційні медіа з особливою завзятістю борються не з відверто фейковими новинами, які поширюють “колеги”, а з тими, кого називають "теоретиками змов". При цьому конспірологи все частіше виявляються точнішими в прогнозах та аналізі подій, ніж офіційні поважні ЗМІ. Це змушує переглянути природу цього конфлікту.

Економічна основа інформаційної війни

Сучасна медіа-індустрія побудована на монополії посередництва. ЗМІ продають не стільки інформацію — правду, скільки право її інтерпретації. Успішність бізнес-моделі великих офіційних ЗМІ залежить від того, щоб аудиторія довіряла саме їм як єдиним легітимним джерелам правди, і не довіряла іншим.

Конспірологи руйнують цю модель, демонструючи, що звичайні, пересічні громадяни здатні самостійно аналізувати відкриті дані, документи, статистику. Вони працюють безкоштовно, не залежать від рекламодавців і не обмежені редакційною політикою. Це робить їх небезпечними конкурентами для традиційних заангажованих медіа.

Загроза системі фільтрів

Офіційні ЗМІ функціонують як складна система фільтрів інформації. Вони знають, або вирішують: які факти варто висвітлювати, які треба замовчувати, як їх інтерпретувати, кого залучати як експертів, коли і чому. Ця система створює ілюзію повноти картини, приховуючи справжні механізми прийняття рішень.

Конспірологи обходять ці фільтри, звертаючись безпосередньо до первинних джерел. Вони не питають дозволу у редакторів, про що можна говорити. Тому часто виявляють зв'язки та закономірності, які мейнстрімні медіа воліють не помічати.

Руйнування культу експертності

Медіа-індустрія торгує авторитетом. "Ми знаємо краще, бо в нас є дипломовані експерти", - ось основний месидж. Але конспірологи демонструють, що здоровий глузд та критичне мислення часто цінніші за формальні кваліфікації.

Особливо це стало помітно під час пандемії COVID-19, коли багато "неофіційних" аналітиків точніше передбачали розвиток подій, ніж офіційні експерти. Або під час фінансових криз, коли незалежні дослідники попереджали про небезпеки, які офіційні економісти категорично заперечували.

Структурні обмеження мейнстрімних ЗМІ

Офіційні медіа обмежені не стільки цензурою, скільки економічними залежностями. Їх власники мають інтереси в інших галузях, рекламодавці диктують свої умови, політики надають ексклюзивний доступ в обмін на лояльність.

Конспірологи вільні від цих обмежень. Вони можуть дослідити корупційні зв'язки між медіа-магнатами та фармацевтичними компаніями, змову між політиками та оборонними підрядниками, таємні домовленості між регуляторами та банками. Офіційні ЗМІ таких зв'язків торкатися не будуть — це суперечить їх бізнес-інтересам. Навпаки вони створять все, щоб відволікти від цих питань увагу широкої аудиторії.

Феномен самоздійснюваного пророцтва

Коли ЗМІ масово клеймлять конспірологів як "теоретиків змов", вони самі підтверджують головну тезу цих конспірологів: інформація контролюється тими, хто від цього виграє. Чим яросніше атаки, тим більше людей починає підозрювати, що правда дійсно не той продукт яким торгують офіційні джерела.

Парадокс точності прогнозів

Статистика показує: конспірологи часто виявляються правими в головному, навіть якщо помиляються в деталях. Вони передбачили фінансову кризу 2008 року, попереджали про небезпеки тотального стеження, вказували на корупційні схеми, які пізніше підтверджувалися офіційними розслідуваннями.

Мейнстрімні ЗМІ, навпаки, систематично свідомо “помиляються” в ключових питаннях, применшують масштаби загроз, прогнозують те, чого апріорі статися не може, але зберігають репутацію "надійних джерел". Це свідчить про те, що боротьба йде не за істину, а за право контролювати інформаційне поле, називаючи істиною те, що наразі найбільш відповідає меті господарів видання.

Нова епістемологія

Конфлікт між офіційними ЗМІ та конспірологами відображає більш глибоку кризу — крах неодноразово скомпроментованих традиційних інститутів знання. Люди більше не довіряють авторитетам просто тому, що вони авторитети. Вони хочуть самі аналізувати інформацію та робити висновки.

Це взагалі то не погано. Навпаки, ми свідки народження нової, більш демократичної епістемології, де істина не спускається зверху від офіційно визнаних фахових експертів, а формується знизу через колективний аналіз та обговорення.

Висновки

Боротьба між офіційними ЗМІ та конспірологами — це не битва добра зі злом. Це конкуренція між різними моделями виробництва та розповсюдження знань. Офіційні медіа захищають централізовану, ієрархічну модель, яка їх годує. Конспірологи представляють децентралізовану, мережеву альтернативу.

Істина, швидше за все, десь посередині. Але сам факт такої запеклої боротьби свідчить: монополія на істину руйнується. І це, можливо, найкраща новина нашого часу.