Дві реальності: поки українці донатять на фронт, в Офісі Президента шукають $5000 на ті самі зарплати в конвертах з якими вони нібито борються
Держава щодня закликає нас бути свідомими громадянами. Платіть усі податки, відмовтеся від зарплат у конвертах, бо це руйнує країну. Виходьте з тіні. Наповнюйте бюджет. Не будьте байдужими, підтримуйте ЗСУ, допомагайте збирати на медеваки, дрони та РЕБи для наших хлопців, які боронять нашу державу від нападу агресора. При тому, що мінімальна пенсія в країні не перекриває рахунок за послуги ЖКГ.
І що роблять держслужбовці найвищого рангу, поки українці тягнуть на собі тягар війни? Виявляється, нагорі процвітає зовсім інша, паралельна система координат. Де теж є потреба шукати гроші для фронту, але фронт у них інший - фронт війни за бюджетні гроші держави. Фронт, де боротьба йде за державні гривні, і перемагає там той, хто вправніше і спритніше гроші держави освоїть.
Вашій увазі - стенограма розмови між Іриною Мудрою та Максимом Микитасем від 15 лютого 2026 року. Урядовиця цілком серйозно бідкається, що в неї проблема: їй немає звідки дістати п'ятірку готівкою для доплати працівнику, аналітику. Ще раз - одному-єдиному, але вкрай важливому працівнику. А щоб зрозуміти, про які суми йдеться, достатньо зазирнути в саме клопотання: за його змістом, Мудра неодноразово розповідала Микитасю, що систематично отримувала готівкою по 20-30 тисяч доларів США від особи на ім'я Кирил. За цією ж шкалою та сама "п'ятірка" для аналітика - це 5 тисяч доларів.
Виявляється, цей цінний кадр, бачте, приходить і скаржиться, що йому "невозможно сидеть без этого, надо же на чем-то это". І Мудра не відмовила: нашкрябала йому зі своєї кишені грошей за січень, бо куратори фінансування зажали і не видали необхідний ліміт. А коли працівник обережно перепитав, чи це "со старого источника", урядовиця, судячи з розшифровки, дала зрозуміти, що це "альтернативный источник", тобто зі свого.
Але й це ще не кінець історії. Знаєте, куди зібрався тікати цей недогодований держслужбовець, якщо йому не принесуть його черговий конверт? Він, за змістом розмови, збирався піти до депутата Железняка. Так, до того самого величного, кришталево чистого борця з корупцією.
Виходить майже ідеальна картина системи: поки суспільство виживає і водночас рятує державу, урядовці судомно шукають готівку на неофіційні доплати, щоб їхніх "сиріт" не перекупили гучні антикорупціонери. І все це на тлі космічного дефіциту коштів у бюджеті - дефіциту, який роблять можливим не самі ці конверти, а те, за що їх платять: щоденна робота таких людей, як отой аналітик за "п'ятірку".
А тепер - найцікавіше. Хто ж цей загадковий аналітик, за якого точиться така запекла боротьба і на якого заступниця керівника Офісу Президента готова витрачати власні готівкові тисячі? У розшифровках негласних слідчих дій, долучених до матеріалів кримінального провадження № 52026000000000092, ця людина фігурує то як "Витя", то як "Виктор". А в самих протоколах слідство ідентифікує співрозмовника Микитася повним іменем - Дубовик Віктор Вікторович. Той самий Віктор Дубовик, який в Офісі Президента обіймає посаду генерального директора Директорату з питань правової політики.
І варто лише зіставити кілька зафіксованих розмов, як образ скромного аналітика за "п'ятірку" починає грати зовсім іншими барвами. Принаймні з цих розмов Дубовик виглядає значно вагомішою фігурою, ніж рядовий аналітик. У записах співрозмовники обговорюють його у контексті судової колегії та можливого впливу на перебіг судових процесів. В одній із розмов сам Дубовик пояснює Микитасю, як опоненти "собирались тебя петлять". В іншій уже Микитась говорить про потребу "чтоб поменяли коллегию" у потрібному суді. Там же він захоплено переконує співрозмовницю, що надісланий Віктором голосовий запис справжній, бо "искусственным интеллектом голос еще не сделаешь", і буквально просить дати цьому Віктору повноваження: "заведи на месяц, дай полномочия Виктору, и сделал бы все, что нам надо".
І ось у чому справжній масштаб абсурду. Заступниця керівника Офісу Президента, у розмові з забудовником, який сам є фігурантом кримінального провадження, вголос рахує, де їй узяти 5 тисяч доларів готівкою на доплату своєму аналітику. Не з бюджету. Не з зарплати, якої, за її ж словами, ледве вистачає. Зі своєї кишені та з коштів, які їй, знову ж таки за змістом розшифровок, регулярно приносив якийсь "Кирил" - по 20-30 тисяч доларів за раз.
І цей аналітик, цей незамінний Витя, ще й дозволяє собі капризувати. Приходить, скаржиться, торгується. А коли відчуває, що ліміт от-от заморозять, розвертається обличчям до депутата Железняка. У розшифровках так прямо і звучить: "он хотел идти к Железняку, пусть идет к Железняку". І далі, вже без сентиментів: "сейчас от него сначала надо избавиться", "я хочу, чтобы он сам ушел". А в іншому епізоді все й закінчується банальним скандалом: "Виктор психанул, пошел увольняться".
Зверніть увагу на одну деталь, яка робить цю історію особливо промовистою. Микитась, який тепер радить Мудрій позбутися аналітика, в тих самих розмовах нагадує, що це саме він "его отстаивал сначала". Тобто цінний кадр колись був вигідний, його берегли, за нього трималися - рівно доти, доки він не почав вимагати більше і не задивився на інший бік. Класична доля найманця в системі, де вірність купується щомісячним конвертом, а не переконаннями.
Тут варто нагадати, чим ця історія обернулася вже офіційно. 21 серпня 2026 року Вищий антикорупційний суд обрав Віктору Дубовику запобіжний захід - тримання під вартою з альтернативою застави в 7 мільйонів гривень; заставу за нього внесли. За версією Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Дубовик, користуючись посадою, розробляв юридичні механізми заволодіння чужим майном і інструктував спільників щодо підробки судових ухвал про зняття арештів. У тих самих провадженнях, відомих як "Феміда" і "Форест Гамп", фігурують і колишня заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра, і екснардеп Максим Микитась. Сам Дубовик провину заперечує: його захист наполягає, що всі контакти з Мудрою були виключно службовими, а надані НАБУ матеріали не доводять його обізнаності про злочинні наміри групи.
І ось питання, на яке кожен відповість собі сам. Якщо один-єдиний аналітик коштує заступниці керівника ОП стількох нервів, стількох готівкових тисяч і таких відвертих розмов про те, як його втримати або як його прибрати, то скільки таких "п'ятірок" ходить поверхами тієї паралельної держави? І чи не з цих самих "п'ятірок", помножених на сотні кабінетів, і складається той самий бюджетний дефіцит, латати який закликають нас із вами - податками, деклараціями і відмовою від зарплат у конвертах?
І останнє, без чого нікуди. Все, на що я спираюся, - це оприлюднені документи слідства та рішення суду, а не вирок. Названі особи мають право на власну версію подій і на презумпцію невинуватості, доки протилежне не доведено в законному порядку. Але право громадянина - прочитати ці розшифровки і зробити висновок самому. Бо розмова про те, де терміново взяти 5 тисяч доларів готівкою на людину, яку в тих самих записах обговорюють у зв'язку з судовими колегіями, це вже не про скромні статки урядовиці. Це про те, чим насправді зайнята частина тих, хто щодня повчає нас, як правильно любити державу.
