Дві реальності: поки українці донатять на фронт, в Офісі Президента шукають $5000 на ті самі зарплати в конвертах з якими вони нібито борються
Держава щодня закликає нас бути свідомими громадянами. Платіть усі податки, відмовтеся від зарплат у конвертах, бо це руйнує країну. Виходьте з тіні. Наповнюйте бюджет. Не будьте байдужими, підтримуйте ЗСУ, допомагайте збирати на медеваки, дрони та РЕБи для наших хлопців, які боронять нашу державу від нападу агресора. При тому, що мінімальна пенсія в країні не перекриває рахунок за послуги ЖКГ.
І що роблять держслужбовці найвищого рангу, поки українці тягнуть на собі тягар війни? Виявляється, нагорі процвітає зовсім інша, паралельна система координат. Де теж є потреба шукати гроші для фронту, але фронт у них інший - фронт війни за бюджетні гроші держави. Фронт, де боротьба йде за державні гривні, і перемагає там той, хто вправніше і спритніше гроші держави освоїть.
Вашій увазі - стенограма розмови між Іриною Мудрою та Максимом Микитасем від 15 лютого 2026 року. Урядовиця цілком серйозно бідкається, що в неї проблема: їй немає звідки дістати п'ятірку ($5000) готівкою для тіньової доплати працівнику, аналітику. Ще раз - одному-єдиному, але вкрай важливому працівнику.
Виявляється, цей цінний кадр, бачте, приходить і скаржиться, що йому "невозможно сидеть без этого, надо же на чем-то это". І Мудра не відмовила: нашкрябала йому зі своєї кишені грошей за січень, бо куратори фінансування зажали і не видали необхідний ліміт. А коли працівник обережно перепитав, чи це "со старого источника", урядовиця, судячи з розшифровки, чесно дала зрозуміти, що це "альтернативный источник", тобто зі свого.
Але й це ще не кінець історії. Знаєте, куди зібрався тікати цей недогодований держслужбовець, якщо йому не принесуть його черговий конверт? Він, за змістом розмови, збирався піти до депутата Железняка. Так, до того самого величного, кришталево чистого борця з корупцією.
Виходить майже ідеальна картина системи: поки суспільство виживає і водночас рятує державу, урядовці судомно шукають чорний кеш на зарплати в конвертах, щоб їхніх "сиріт" не перекупили гучні антикорупціонери. І все це на тлі космічного дефіциту коштів у бюджеті - дефіциту, який, схоже, і став можливим саме завдяки сумлінній праці таких людей, як отой аналітик за "п'ятірку".
А тепер - найцікавіше. Хто ж цей загадковий аналітик, за якого точиться така запекла боротьба і на якого заступниця керівника Офісу Президента готова витрачати власні готівкові тисячі?
У розшифровках негласних слідчих дій, долучених до матеріалів кримінального провадження № 52026000000000092, ця людина фігурує то як "Витя", то як "Виктор". А в самих протоколах слідство ідентифікує співрозмовника Микитася повним іменем - Дубовик Віктор Вікторович. І варто лише зіставити кілька зафіксованих розмов, як образ скромного аналітика за п'ятірку починає грати зовсім іншими барвами.
Бо Дубовик, судячи зі стенограм, зовсім не той, хто зводить для урядовиці таблички та реферати. Це людина, яку у записах обговорюють як фахівця з тонкої роботи: як "поменять коллегию" у потрібному суді, як передбачити, де опоненти "собирались тебя петлять", як зібрати і вкинути потрібний матеріал у потрібний момент. В одній із розмов Микитась захоплено переконує співрозмовницю, що надісланий Віктором голосовий запис справжній, бо "искусственным интеллектом голос еще не сделаешь". В іншій - буквально благає Мудру дати цьому Віктору повноваження: "заведи на месяц, дай полномочия Виктору, и сделал бы все, что нам надо".
Ось хто така та "п'ятірка", про яку так шкодує Мудра. Не діловод. А, якщо вірити зафіксованим розмовам, штатний стратег невеличкої, але дуже впливової кухні, де прикидають, якою буде колегія суддів і кому з опонентів готувати неприємності.
І тут відкривається справжній масштаб абсурду. Заступниця керівника Офісу Президента, людина, чия посада за законом належить до тих, хто обіймає особливо відповідальне становище, у розмові з забудовником, який сам є фігурантом кримінального провадження, вголос рахує, де їй узяти $5000 готівкою на доплату своєму аналітику. Не з бюджету. Не з зарплати, якої, за її ж словами, ледве вистачає. Зі своєї кишені та з коштів, які їй, знову ж таки за змістом розшифровок, регулярно приносив якийсь представник ОП - по 20-30 тисяч доларів за раз.
І цей аналітик, цей незамінний Витя, ще й дозволяє собі капризувати. Приходить, скаржиться, торгується. А коли відчуває, що ліміт от-от заморозять, розвертається обличчям до депутата Железняка. У розшифровках так прямо і звучить: "он хотел идти к Железняку, пусть идет к Железняку". І далі, вже без сентиментів: "сейчас от него сначала надо избавиться", "я хочу, чтобы он сам ушел". А в іншому епізоді все й закінчується банальним скандалом: "Виктор психанул, пошел увольняться".
Зверніть увагу на одну деталь, яка робить цю історію особливо промовистою. Микитась, який тепер радить Мудрій позбутися аналітика, в тих самих розмовах нагадує, що це саме він "его отстаивал сначала". Тобто цінний кадр колись був вигідний, його берегли, за нього трималися - рівно доти, доки він не почав вимагати більше і не задивився на інший бік. Класична доля найманця в системі, де вірність купується щомісячним конвертом, а не переконаннями.
І ось питання, на яке кожен відповість собі сам. Якщо один-єдиний тіньовий аналітик коштує заступниці керівника ОП стількох нервів, стількох готівкових тисяч і таких відвертих розмов про те, як його втримати або як його прибрати, то скільки таких "п'ятірок" ходить поверхами тієї паралельної держави? І чи не з цих самих "п'ятірок", помножених на сотні кабінетів, і складається той самий бюджетний дефіцит, латати який закликають нас із вами - податками, деклараціями і відмовою від зарплат у конвертах?
Тут варто зробити застереження, без якого нікуди. Все, на що я спираюся, це оприлюднені документи слідства, а не вирок суду. Названі в них особи мають право на власну версію подій і на презумпцію невинуватості, доки протилежне не доведено в законному порядку. Але право громадянина - прочитати ці розшифровки і зробити висновок самому. Бо розмова про те, де терміново взяти $5000 готівкою на людину, яку в тих самих записах обговорюють у зв'язку з "коллегиями" та потрібними рішеннями, це вже не про скромні статки урядовиці. Це про те, чим насправді зайнята частина тих, хто щодня повчає нас, як правильно любити державу.


