Фейкові активісти: хто вони насправді та чому це небезпечно

У сучасному суспільстві все частіше можна зустріти людей, які гучно заявляють про свою боротьбу з корупцією чи активну громадську позицію. Вони називають себе захисниками народу, борцями за справедливість і навіть майбутніми реформаторами. Однак насправді діяльність таких персон часто викликає більше запитань, ніж захоплення. Спробуємо розібратися, хто вони насправді та як їх розпізнати.

Ілюзія героя: красиві слова замість реальних дій

Зовні такі «активісти» справляють враження енергійних реформаторів. Вони активно виступають на мітингах, критикують чинну владу й обіцяють зміни. Проте, якщо придивитися уважніше, можна помітити кілька типових ознак їхньої діяльності:

• Фінансування ззовні. Багато з таких «борців» отримують грантову підтримку від міжнародних організацій. Це саме по собі не є злочином, але викликає сумніви, коли їхня діяльність спрямована виключно на реалізацію інтересів спонсорів, а не громадян.
• Порожні обіцянки. Замість реальних дій ці люди обмежуються гучними заявами, які рідко переходять у конкретні проєкти чи ініціативи для суспільного блага.
• Лобіювання еліт. Парадоксально, але ті, хто декларує боротьбу з олігархами, нерідко самі стають їхніми лобістами. Вони підтримують закони, вигідні вузькому колу осіб, і часто захищають інтереси заможних покровителів.
• Жага до влади. Для багатьох таких «активістів» головною метою є депутатський мандат чи висока посада. Суспільна діяльність для них лише інструмент для досягнення цих цілей.

Хто вони?

Для опису таких осіб суспільство вже вигадало чимало термінів:

• «Політичний корупціонер». Підкреслює використання антикорупційних гасел для власної вигоди. Такі люди маніпулюють громадською думкою, щоб досягти особистих цілей.
• «Політична проститутка». Народний і різкий термін, що вказує на готовність таких людей змінювати свої переконання залежно від вигоди.
• «Фейковий активіст». Нейтральніше визначення, яке акцентує на невідповідності заявлених цілей реальній діяльності.
• «Лобіст еліт». Вказує на роботу в інтересах олігархів і політичних структур, а не народу.

Наслідки для суспільства

Діяльність таких осіб завдає серйозної шкоди суспільству. Вони дискредитують поняття активізму та боротьби з корупцією, викликають недовіру до реальних громадських ініціатив. Як наслідок, справжні активісти стикаються зі скепсисом і негативом, а громадянське суспільство втрачає свій вплив.

Як протидіяти?

• Прозорість фінансування. Громадяни повинні знати, за чий кошт працюють «активісти».
• Відповідальність за слова. Фейкові обвинувачення та маніпуляції мають мати правові наслідки.
• Оцінка за результатами. Діяльність таких осіб слід оцінювати за конкретними досягненнями, а не за гучними заявами.

Висновок

Так звані «активісти», які лише імітують боротьбу з корупцією та громадську діяльність, фактично працюють на зміцнення позицій своїх покровителів. Вони використовують суспільне невдоволення для досягнення особистих цілей, прикриваючи свої дії гаслами про справедливість. Насправді ж їхні дії перетворюють громадський активізм на інструмент маніпуляції та боротьби за владу.

Тому громадянам варто бути обачними й не довіряти порожнім обіцянкам, оцінюючи діяльність активістів за реальними результатами, а не за голосними словами.