Кейс Марії Берлінської: п’ять запитань про системні ризики та роль громадянського сектору
Скандал довкола Марії Берлінської і плівок Міндіча більшість медіа подала як "вкид". Але це неправильна рамка. Правильна рамка - ширша і вкрай важливіша: як у корупційних системах громадянський сектор перетворюється на функціональну частину схеми, навіть якщо учасники цього особисто і не усвідомлюють.
Що сама відбулося і чому це не просто "вкид"?
23 квітня 2026 року колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький опублікував розшифровку записів від 8 липня 2025 року. Там є фраза Міндіча: "вона ж додавила Дифенс Сіті", і є діалог з Умєровим: "Зарплату їй платимо?" - "Ти їй платиш". Окремо Броневицький вказав: ідентифікацію особи "Маша" зробили самі детективи, про що зазначено у протоколі. І навів конкретні реквізити: протокол від 29 серпня 2025 року, відрізок часу з 7:37 до 8:50, і запропонував НАБУ та САП їх оприлюднити.
Берлінська відповіла гостро: "фейк, фотошоп, картинки без аудіо", вона нібито сама вимагала відставки Умєрова - як він міг їй платити? Цю версію підхопили ЗМІ і рознесли мережею.
Паралельно Олександр Дубінський зі свого Telegram-каналу заявив, що знає хто такі "Ігор" і "Іра" з "штатного розкладу" Міндіча - це Ігор Хмелів (власник Fire Point) та Ірина Верещук. Верещук відповіла з властивою їй грацією: "не знала, що можна вести медійну діяльність із СІЗО під санкціями РНБО" - і того ж дня переказала 100 гривень на заставу Дубінського.
Чи варто приділяти увагу словам Дубінськго?
Ні. Дубінський - не Броневицький. Його заяви не містять посилань на конкретні процесуальні документи. Враховуючи бекграунд і обставини перебування під вартою, до його версій треба підходити з обережністю. Тим більше, якщо вже слідувати логіці Дубінського і якщо за його припущенням Ігор - це Ігро Хмелів (власник Fire Point) , то Іра - це Ірина Терех (технічний директор Fire Point), а не Ірина Верещук. Тобто логіки в його звинуваченнях немає взагалі.
Так само можна відноситись до тієї публікації яку Андрій Богдан зробив у своєму Facebook дестверджує, що Берлінська "погодилась на агентську угоду із СБУ щоб уникнути відповідальності за наведення обстрілу в Чернігові і стала рупором влади".
Чому? Знову таки, Богдана - колишній глава ОП зі своїми рахунками з владою і мотивами.
Але! Той факт, що кілька незалежних і незв'язаних між собою голосів різних таборів одночасно тягнуть в один бік - це не збіг. Це сигнал, який не варто ігнорувати.
Питання перше: чому мовчить НАБУ?
Щоб хто не казав, але Броневицький - не анонімний Telegram-канал. Це людина з доступом до матеріалів справи, яка посилається на конкретний процесуальний документ і публічно пропонує НАБУ та САП відповісти.
Офіційної відповіді? - Немає.
Спростування? - Немає.
Директор НАБУ Кривонос ще у листопаді 2025 попереджав про "кампанію з маніпуляцій" навколо "Мідаса". Але в цьому конкретному випадку ані Кривонос, ані керівник САП Клименко не зробили жодної заяви щодо матеріалів Броневицького.
Тож, вірогідно матеріали справжні і їх з тактичних міркувань досі не публікували. Саме тому НАБУ фізично не може спростувати те, що зафіксовано у власних протоколах.
Броневицький ставить окреме запитання, яке теж зависло в повітрі: чому підозра Міндічу за статтею 344 КК - незаконний вплив на державного діяча - не відображає епізодів з дзвінками Жумаділову, обговоренням призначень і зарплат?
Чому одні фрагменти тієї самої розмови від 8 липня увійшли до підозри, а інші зникли? Хто і чому їх відбирав? З якою метою?
Питання друге: за що саме Берлінська критикувала Умєрова?
Берлінська публічно вимагала відставки Умєрова. Це факт, який легко гуглиться. Але варто дивитися ретельніше: за що саме.
А виявляється, через конфлікт Умєрова з керівницею Агентства оборонних закупівель Мариною Безруковою у січні 2025. Це якраз та точка, коли Берлінська перетворилась не скільки на критика Умєрова, скільки на найгучніший публічний голос на захист Безрукової.
"Управлінська система Умєрова розсипається на очах", "єдиний вихід для міністра - сісти з усіма домовитись або йти у відставку", - заявила вона в інтерв'ю "Новому Времени".
В тому ж інтерв'ю вона сказала і про масштаб ресурсу за який йде боротьба.
АОЗ при Безруковій - це бюджет на 2025 рік у 298 млрд грн, монополія на всі летальні закупівлі.
Тобто вона точно розуміла масштаб ресурсу.
Умєров зняв Безрукову і поставив замість неї Жумаділова. Того самого Жумаділова, якого Умєров набирає в тій самій розмові від 8 липня по бронежилетах. Коло замкнулось. Чи можна прийти до висновку, що критика Умєрова через відставку Безрукової - це міг бути захист конкретного закупівельного клондайку від конкуруючої вертикалі, а зовсім не проблема недовіри до голови міністерства. На жаль можна.
Питання третє: хто виграв від Defence City?
Тепер про Defense City - закон, який, за версією плівок, Берлінська "додавила". Ухвалений у серпні 2025, закон запрацював з 5 січня 2026. Згідно закону резиденти звільнені від податку на прибуток, земельного податку, нерухомості. Але головне - право приховувати інформацію про кінцевих бенефіціарів у публічних реєстрах і спрощений експортний контроль без державного дозволу.
Хто виграє від закону, який дозволяє приховати власників оборонних підприємств? Точно не суспільство.
Антикорупційне середовище, Рада зброярів, UCDI - всі ці структури ще влітку 2025-го публічно попереджали про ризики "ручного режиму" і непрозорості. Але закон пройшов. Під акомпанемент схвальних публікацій від медіа і мовчазне схвалення від людей з громадянським авторитетом.
Питання просте: хто виграє від закону, який дозволяє оборонним підприємствам приховати своїх власників? І яку роль у формуванні публічного консенсусу навколо цього закону відіграли публічні особи, чиє слово важить?
Чи можна вважати, що публічна адвокація Defence City була безкорисною, і не означала отримання за це грошей. Ми ж розуміємо, що авторитет людини з іміджем "матері дронів", ветеранки, борця з корупцією, що лобіює той самий закон - це набагато цінніший ресурс, ніж будь-яка пряма реклама.
Питання четверте: що означає "рівновіддалена позиція"?
Коли у жовтні 2025 The New York Times опублікував матеріал про Fire Point і можливі зв'язки компанії з оточенням президента, Берлінська публічно захистила компанію: "Станом на жовтень 2025 року Fire Point ефективний. Удари цими дронами створюють величезні проблеми для ворога. Доповідь завершено". І наголосила, що зберігає "рівновіддалену позицію": "В мене немає власного виробництва, частки в бізнесі, політичної посади чи будь-яких зобов'язань перед кимось".
Але через місяць, 21 листопада 2025, вже після того, як стало відомо, що НАБУ розслідує справу Fire Point, що фігурант справи "Мідас" Ігор Фурсенко (Рьошик) працював у компанії адміністратором, і що Міндіч пропонував купити 50% акцій Fire Point, - Берлінська виступила модератором пресконференції тієї ж компанії.
Вибачте, але ця "рівновіддалена позиція" виглядає дещо інакше, коли знаєш усі ці деталі.
Питання п'яте: яка логіка керує переходом?
В Україні сформувалась специфічна модель, яку можна назвати інфраструктурою репутаційного прикриття. Вона не вимагає прямого підкупу. Вона функціонує через збіг інтересів, грантові мережі, доступ до посадовців і публічний капітал довіри.
Волонтер або громадський активіст стає вузловою точкою, де перетинаються кілька речей одночасно. По-перше, реальна корисна діяльність - Берлінська дійсно навчила 76 тисяч операторів БПЛА, це не фікція. По-друге, доступ до рішень - скасування мита на дрони, лобіювання законодавчих змін, модерація форумів де збираються виробники і чиновники. По-третє, репутаційний захист для реформ і структур, до яких активіст публічно асоціюється.
Але паралельно відбувається інше: скасування мита і ПДВ на дрони, лобіювання законодавчих змін, модерація пресконференцій виробників зброї зі скандальним бекграундом - та ж сама Fire Point у листопаді 2025. Участь у формуванні ставлення суспільства до Defence City.
Питання не в тому, чи є Victory Drones корисним проєктом. Питання в тому: яка логіка керує переходом від правозахисту до системного лобіювання у секторі, де обертаються сотні мільярдів? Це особистий вибір - чи набір зовнішніх факторів, які людину в цей профіль помістили?
Замість висновку: вирок системі, а не людині
У записах, які НАБУ зробило в рамках офіційного розслідування, міністр оборони і бізнесмен, оголошений у розшук, спокійно обговорюють зарплатні "в конвертах" особам які закривають важливі напрямки їх бізнесу: "Ігор - 50, Маша - 20, Іра - 50". Незалежно від того, хто саме стоїть за кожним іменем - факт існування такого штатного розкладу є вироком не конкретним людям, а системі в цілому.
Система, де міністр оборони веде переговори з людиною, якій НАБУ пізніше пред'явить підозру у тиску на державних діячів, де в тих самих розмовах обговорюються і бронежилети, і зарплати, і призначення - це не окремий корупційний випадок. Це вертикаль, де публічні особи з різних секторів - державного, бізнесового, громадянського - органічно вбудовані у систему розподілу ресурсів.
Система не тримається виключно на злочинцях. Вона функціонує тому, що достатня кількість людей з реальними заслугами виявляється функціонально корисною для тих, хто контролює грошові потоки. Іноді свідомо. Іноді - ні. Різниця не принципова.
Система не функціонує завдяки виключно злочинцям. Вона функціонує тому, що достатня кількість людей з реальними заслугами виявляється функціонально корисною для тих, хто контролює грошові потоки. Іноді свідомо. Іноді - ні. Різниця важлива морально. Але системно - не принципова.
І поки НАБУ не відповість на запитання Броневицького про те, яка частина протоколу від 29 серпня 2025 року увійшла до підозри і яка - ні, ці питання залишаться відкритими. Разом з усіма іменами у тому штатному розкладі.
