Хто реально боїться ШІ в українському уряді? І чому?

У той час коли в Британії вже відкрито говорять про те, що штучний інтелект здатен замінити десятки тисяч чиновників, в Україні — тиша. Чому?

Бо в нас цифровізація — це не про ефективність, а про вивіску, прикриття старих схем новими словами, і — в найгіршому випадку — інструмент централізації впливу без зобов’язань.

🛑 Чому мовчать українські "цифрові пророки"?

  1. Бо реальна цифровізація — це загроза для штучно роздутого бюрократичного апарату.
    Апарат, де існують "директори з канцтоварів" або "радники з координації радників", не витримає конкуренції з ChatGPT чи Copilot, які:

    • не вимагають доплат "за інтенсивність";

    • не влаштовують кадрові інтриги;

    • не потребують премій до свят.

  2. Бо чиновник в Україні — це не функція, а соціальний статус.
    Якщо ви заміните його на код — куди дівати весь клан? Куди працевлаштувати кумів, сватів, дітей депутатів?

  3. Бо керівник, який "створив" нове міністерство — герой.
    А керівник, який автоматизував процес і скоротив 300 людей — ворог системи. Його "зіллють", бо він заважає годуватись.

  4. Бо Мінцифра стала "інтерфейсом без відповідальності".
    Вона не керує процесами — вона лише "продає" образ нової держави. А за кулісами продовжують працювати ті самі паперові реєстри, ті самі "договорняки" і та сама феодальна логіка.

📊 У той час в Британії...

  • 62% роботи молодших клерків може виконуватись ШІ вже сьогодні.

  • До £45 млрд щорічної економії за рахунок продуктивності.

  • План скорочення 10 000 посад у держсекторі — реальний і публічно озвучений.

  • Міністерство науки прямо говорить: "чиновники вищого рівня взагалі не мають займатись рутиною" — це має робити машина.

💡 Україна могла б бути лідером...

Ми пережили катастрофу — ми могли б перезавантажити систему з нуля, створити державу нового типу, де 80% рутинних функцій виконуються алгоритмами, а чиновник — це не гальмо, а фасилітатор.

Але поки у нас "цифрова трансформація" — це про шоу, а не трансформацію, ми будемо мати:

  • надуті штати,

  • ще більше "директоратів директорів",

  • і мертву тишу щодо ШІ в управлінні.