Курдський гамбіт: як аш-Шараа за мовчазної згоди Трампа поховав мрію про сирійський Курдистан

Січень 2025 року увійде в історію курдського руху як місяць, коли впав американський проєкт автономного курдсько-арабського сходу Сирії. Те, що зводилося роками під прапором боротьби з ІДІЛ, було демонтовано за кілька днів — і за цілковитого розуміння Вашингтона.

Бліцкриг, на який чекали

Війська Ахмеда аш-Шараа разом з арабськими племенами провели блискавичну операцію з витіснення курдських формувань з арабських регіонів на сході країни. Сили демократичної Сирії (SDF) — американський проєкт, сама назва якого навмисне уникала слова «курдський» — опинилися замкнені в провінції Хасака та невеликому анклаві навколо Кобані, затиснутому між турецьким кордоном і армією нового Дамаска.

Аш-Шараа не поспішав із цією операцією. Після повалення Асада в грудні 2024-го він методично розв'язував завдання консолідації влади та міжнародної легітимації. Курдське питання відклав — не з милосердя, а з розрахунку. Спершу треба було вибудувати відносини з Трампом.

Дорога до Білого дому

Розрахунок виправдався. Упродовж 2025 року аш-Шараа досяг того, про що асадівська Сирія не могла й мріяти: скасування американських санкцій і прийому в Білому домі. Сирійський лідер із біографією джихадиста потис руку американському президентові. Ставка США в Сирії визначилася остаточно — і це була не ставка на курдів.

Американці не відмовилися від підтримки SDF цілком. Але підтримка і гарантії автономії — різні речі. Вашингтон ніколи не обіцяв курдам другого Іракського Курдистану. Тепер це стало очевидним для всіх.

Почесна капітуляція

Перед початком операції аш-Шараа запропонував курдам умови, які в Дамаску називали «почесними». Викладання курдської мови в школах. Сирійське громадянство для всіх курдів Хасаки. Посада губернатора провінції та посада заступника міністра оборони — за погодженням із SDF.

Ціна цих поступок — повна відмова від автономії та розпуск збройних формувань. Курдських бійців готові прийняти до сирійської армії, але лише індивідуально і після «перевірки безпеки». Губернаторів в унітарній державі змінюють одним указом.

Курди відмовилися. Розпочався бліцкриг.

Трамп і мистецтво мовчання

Американська реакція виявилася показово стриманою. Трамп задовольнився обіцянкою аш-Шараа не вводити війська до Хасаки та Камишли — двох найбільших міст провінції — і загальними словами про «необхідність забезпечення прав курдського народу в межах сирійської держави».

У межах держави — не в межах автономії. Формулювання, яке закриває питання.

Чому Сирія — не Ірак

Порівняння з Іракським Курдистаном напрошувалося завжди, але воно було хибним. Курдська автономія в Іраку існувала формально ще за Саддама, а після його повалення 2003 року курди встановили контроль над нафтоносним Кіркуком. Економічний фундамент автономії було закладено.

У Сирії курдська територія від початку була меншою. Розширенню на північ перешкоджала Туреччина. А нафта знаходилася на землях арабських племен, із якими американці намагалися сконструювати коаліцію. Конструкція розвалилася ще 2023 року — за живого Асада — коли між курдами й арабськими шейхами стався відкритий конфлікт.

Повалення Асада лише оголило цю тріщину. Араби сходу отримали новий центр тяжіння в Дамаску — їм більше не треба було обирати між алавітським режимом і курдським домінуванням.

Турецький бенефіціар

Головний виграш дістається Анкарі. Реджеп Таїп Ердоган закрив тему курдської автономії в Сирії — не військовою операцією, а руками свого союзника аш-Шараа і за мовчазної згоди Вашингтона.

Паралельно Туреччина посилює позиції на іншому напрямку. Голова турецького МЗС Хакан Фідан долучається до проєкту управління сектором Газа — попри відкрите невдоволення Ізраїлю.

Ердоган вибудовує регіональну архітектуру, яка переживе і його самого, і Трампа. Курдський гамбіт у Сирії — лише один елемент цієї конструкції.

Що лишається курдам

Провінція Хасака, що межує з Іракським Курдистаном і курдськими районами Туреччини. Анклав навколо Кобані. Обіцянки прав «у межах сирійської держави». І пам'ять про те, як союзники змінюють пріоритети.

Курдська трагедія — в географії. Народ без держави, поділений між чотирма країнами, щоразу опиняється розмінною монетою в чужій грі. Сирійська глава цієї історії, схоже, завершена.