Нова податкова реформа: чергова спроба знищити малий бізнес під виглядом вимог МВФ
Наприкінці листопада 2025 року Міжнародний валютний фонд та українська влада оголосили про узгодження чотирирічної програми Extended Fund Facility обсягом 8,1 мільярда доларів. Одразу після цього окремі урядовці та політичні діячі почали заявляти, що фінансова організація нібито вимагає ліквідувати спрощене оподаткування в Україні — тобто фактично знищити інститут фізичних осіб-підприємців.
Міністерство фінансів підтвердило плани примусити ФОПів реєструватися платниками ПДВ після досягнення річного обороту понад мільйон гривень. Глава фінансового відомства Сергій Марченко в коментарі виданню Lb.ua прямо заявив про неминучість трансформації спрощеної системи, мотивуючи це необхідністю "вирівняти правила гри" та боротьбою з великим бізнесом, який начебто зловживає "спрощенцями".
Хто насправді винен
Проте фахівці наголошують: конкретні механізми реформи розробляє виключно український уряд, а не МВФ. Міжнародна фінансова установа як кредитор зацікавлена лише в гарантіях повернення коштів, тоді як конкретні інструменти наповнення бюджету обирає українська сторона.
Інакше кажучи, це саме наш власний уряд, а не зовнішні гравці, в черговий раз намагається атакувати ФОПів посеред війни.
Логіка влади проста й цинічна. Бюджетна діра потребує латання. Звідки взяти гроші? Скоротити "соціалку"? Неможливо — там "вовина тисяча", різноманітні кешбеки та інші програми для підтримки президентського рейтингу. Зменшити субвенції або капітальне будівництво? Теж не варіант — там "шкурняки" впливових фінансово-промислових груп, яких ще не викрило НАБУ. Підвищити ренту або привести у відповідність оподаткування олігархічних структур? Знову табу — адже це ж "національний виробник" і необхідно "забезпечити його конкурентоспроможність" (насправді — це старі олігархи, яких краще не турбувати). Хто залишається? Правильно — ті, в кого найлегше забрати. Тож беруть у ФОПів. Адже всі вони — ухилянти!
Реальні наслідки запропонованих змін
Дмитро Олексієнко, віцепрезидент ICC Ukraine, підрахував: встановлення порогу обов'язкової ПДВ-реєстрації на рівні одного мільйона гривень річного обороту (приблизно 24 тисячі доларів, або трохи більше 83 тисяч гривень щомісяця) призведе до фактичного потроєння податкового тягаря для підприємців після перетину цього порогу. Ефективна ставка підскочить з нинішніх 6% (єдиний податок плюс військовий збір для третьої групи) до 20–22% з урахуванням ПДВ. При цьому ніякої галузевої диференціації не передбачено — підприємці автоматично стають платниками ПДВ з усіма адміністративними та фінансовими наслідками.
Твердження про те, що спрощена система перетворилася на механізм тінізації, ігнорує справжню суть проблеми. Бізнес вдається до різноманітних схем не через існування легальних інструментів оптимізації, а через системні інституційні дисфункції. Головна причина — корупція в державних органах, судовій системі та силовому блоці.
Чого очікувати
Українська рада бізнесу попереджає про серйозні ризики примусової ПДВ-реєстрації ФОПів:
Зростання тіньової економіки — значна частина підприємців закриється або піде в тінь через різке збільшення адміністративних витрат на ведення повноцінного обліку.
Гальмування відновлення регіонів — прифронтові та деокуповані території стикнуться з додатковими перешкодами для бізнесу на фоні й так складної ситуації.
Відтік кадрів — частина громадян з активною підприємницькою позицією може емігрувати, погіршуючи кадровий дефіцит в Україні.
Альтернативні підходи
Існують два основні підходи до проблеми.
Перший підхід — повний мораторій. Юлія Тимошенко виступила з законопроєктом про заборону підвищення податків або введення нових зборів для ФОПів. Лідерка "Батьківщини" у своєму YouTube-каналі розкритикувала владні плани щодо ПДВ для підприємців з річним доходом мільйон гривень. Вона зауважила, що під загрозою перебуває не лише сегмент ФОПів, а весь малий та середній бізнес, який душать податковим тиском, новою регуляцією та рейдерством, тоді як влада всіляко сприяє збагаченню олігархів.
Другий підхід — точкові зміни. Цей шлях передбачає хірургічні втручання, які ліквідують можливості дроблення бізнесу для ухилення від податків, але не зачіпають переважну більшість ФОПів.
Світовий досвід
Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна, нагадує: гнучке оподаткування малого бізнесу ефективно працює у світі. У США закон про регуляторну гнучкість заощадив 200 мільярдів доларів; у Бразилії мільйони підприємців вийшли з тіні; у ЄС діє політика Think Small First.
Європейські пороги ПДВ-реєстрації демонструють інший підхід до мікробізнесу:
- Польща: 200 000 євро (близько 8,7 мільйонів гривень)
- Чехія: 2 мільйони крон (близько 3,4 мільйонів гривень)
- Румунія: 300 000 леїв (близько 2,5 мільйонів гривень)
На цьому тлі український ліміт у мільйон гривень виглядає одним із найнижчих у регіоні, створюючи неспіврозмірне адміністративне навантаження на мікробізнес.
Дані Національної бізнес-коаліції мікро- та малого бізнесу показують: 62% підприємців, які припинили діяльність, назвали причиною саме податковий тиск. При цьому на кожного нового ФОПа припадає двоє тих, хто закрився.
Справжні мотиви реформи
Михайло Непран, перший віцепрезидент Торгово-промислової палати, підкреслює: ФОПи є не фіскальним, а соціально-економічним фундаментом — особливо під час війни. Статистика 2021–2025 років демонструє гнучкість і швидку адаптацію мікробізнесу. Справжня проблема не в моделі ФОП, а в зловживаннях, які держава може вирішувати адресно. Масштабні зміни, спрямовані на всіх підприємців, несуть ризики тінізації та релокації бізнесу.
Володимир Дубровський вказує на справжніх бенефіціарів атаки на ФОПів: проблеми зі зловживанням спрощеною системою існують, але їх масштаб перебільшено. Їх роздмухують лобісти, зацікавлені у знищенні або виходолощенні спрощеної системи.
До них належать:
Великий ритейл — великі мережі роздрібної торгівлі, для яких малий бізнес є конкурентом.
Асоціації великого бізнесу — аптечна мережа, "Укрлегпром", Європейська бізнес-асоціація, що представляє інтереси великих торговельних мереж. Усім їм малий бізнес стоїть на заваді.
Корумповані податківці — це друга причина, можливо, навіть важливіша. Корумпована частина податкової системи прагне відновити "годівницю", яку вони колись мали з малого бізнесу. Малі підприємці вразливі до корупційного тиску, зазвичай не звертаються до судів через брак ресурсів, недостатнє знання законів або просто небажання судитися. Податківці хочуть повернути ті часи, коли не було спрощеної системи, і вони автобусами приїжджали до базарів майже щодня, ходили, збирали данину, потім їхали назад.
Що потрібно робити
Якщо вже уряду конче необхідно щось робити з "сірими зонами" оподаткування малого бізнесу, існують зрозумілі та ефективні моделі:
Обов'язковий регуляторний аналіз: Запровадити обов'язкову оцінку регуляторного впливу для будь-яких рішень щодо зміни умов єдиного податку та критеріїв ПДВ-реєстрації.
Боротьба зі схемами через ФОП: Законодавчо визначити чіткі критерії для розмежування трудових відносин та підприємницької діяльності, усунувши схему "ФОП замість найму". Встановити окремі критерії для запобігання "дробленню" бізнесу.
Системний моніторинг ризикових галузей: Впровадити системний контроль у галузях з високим рівнем порушень, включно з аналізом ланцюгів постачання. Забезпечити щомісячну публікацію даних щодо середніх зарплат та податкового навантаження у топ-50 мереж найбільш ризикових секторів.
Перезавантаження ключових служб: Провести повний аудит та реорганізацію Державної митної служби, ДПС та Служби фінмоніторингу за участю міжнародних експертів.
КРІ для фіскальних органів: Законодавчо закріпити якісні ключові показники результативності для Бюро економбезпеки, ДПС та ДМС, орієнтовані на конкретне скорочення розриву між нарахованими та сплаченими податками (tax gap).
Матеріал підготовлено на основі статті Віталія Кулика, ФОП, опублікованої на politcom, 12 грудня 2025 року
