ОГХК: Хроніка втрати стратегічного активу Україною
🛑 Як змінювалась ефективність ОГХК — і хто стояв біля керма
Падіння рентабельності Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК) — не випадковість, а тривала системна тенденція, яка напряму корелює з прізвищами посадовців, що в різні роки очолювали Фонд держмайна, уряд і саме підприємство.
📉 Динаміка фінпоказників ОГХК у розрізі каденцій
| Рік | Президент / Прем'єр | Голова ФДМУ | Керівник ОГХК | Виручка (млрд грн) | Прибуток (млн грн) | Рентабельність |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 2015 | Порошенко / Яценюк | Ігор Білоус | Олександр Лієв (в.о.) | 1,17 | 773 | 66% |
| 2016 | Порошенко / Гройсман | Білоус → Смелянський (в.о.) | Руслан Журило | 2,64 | 303 | 11% |
| 2017 | Порошенко / Гройсман | Віталій Трубаров (в.о.) | Олександр Горбик | 2,77 | 444 | 16% |
| 2018 | Порошенко / Гройсман | Віталій Трубаров | Олександр Горбик | 3,39 | 337 | 10% |
| 2019 | Зеленський / Гончарук | Дмитро Сенниченко | Горбик → Імас | 3,5 | 0 | 0% |
| 2020 | Зеленський / Шмигаль | Сенниченко | Імас → Головачов | 3,93 | 11 | 0,28% |
| 2021 | Зеленський / Шмигаль | Сенниченко → Сініченко | Головачов → Бабенко | 4,59 | 202 | 4,4% |
| 2022 | Зеленський / Шмигаль | Рустем Умеров | Бабенко → Погорєлов | 3,76 | 44 | 1,1% |
| 2023 | Зеленський / Шмигаль | Умеров → Залога | Віталій Погорєлов | 1,95 | –481 | –24% |
🥇 Рейтинг періодів з найбільшими втратами прибутковості (екстраполяція)
Усі розрахунки умовні й базуються на припущенні, що середня «нормальна» рентабельність підприємства — близько 41%, як у 2015–2016 роках.
1 місце — Дмитро Сенниченко (2019–2021): ~6,5 млрд грн недоотриманого прибутку
- 2019: виручка 3,5 млрд → замість ≈1,45 млрд прибутку — 0
- 2020: виручка 3,93 млрд → ≈1,6 млрд → отримано лише 11 млн
- 2021: виручка 4,59 млрд → ≈2,7 млрд → задекларовано 202 млн
📌 При ньому компанія втратила прибутковість, але формально готувалася до приватизації. Спостерігалася поява численних зовнішніх контрактів, аутсорсу та посередницьких схем.
2 місце — Віталій Трубаров (2017–2018): ~2,9 млрд грн
- 2017: –0,7 млрд (виходячи з розриву між фактом і очікуваною рентабельністю)
- 2018: –1,3 млрд
📌 Період прихованого виводу прибутковості через “виробничі витрати”. Підприємство зберігало вигляд ефективного, але прибуток почав падати.
3 місце — Рустем Умеров (2022–2023): ~2,5 млрд грн
- 2022: –1,5 млрд
- 2023: –1,0 млрд (з урахуванням фактичного збитку –481 млн)
📌 Цей етап — підготовка до продажу. Умови аукціону формувалися на тлі стрімкого падіння фінансових показників.
❌ Хто вибивався з тренду
Ігор Білоус (2015–2016) — єдиний керівник ФДМУ, при якому рентабельність ОГХК перевищувала 60%. Уже в 2016-му він був відсторонений.
🧩 Механізм знецінення активу
2016 — входження перших підрядників (консультації, ремонти).
2017–2019 — створення сітки посередників: фіктивний експорт, заниження ціни, завищення логістики.
2020–2021 — «нормалізація» збитковості.
2022–2023 — офіційне обнулення прибутку як підстава для заниженої оцінки активу на торгах.
💰 Загальні висновки
Еволюція Об’єднаної гірничо-хімічної компанії — це хрестоматійний приклад того, як із прибуткової держкорпорації можна за лічені роки зробити «збитковий актив», зручний для продажу «в хороші руки».
📌 Ключовий висновок — рентабельність ОГХК системно падала не через об’єктивні ринкові умови, а внаслідок послідовного переформатування фінансових потоків: від прибутку — до аутсорсу, схем, прокладок і занижених оцінок.
🥇 Антирейтинг голів Фонду держмайна за обсягом втрат:
- Дмитро Сенниченко (2019–2021) — ~6,5 млрд грн недоотриманого прибутку. Формальна підготовка до приватизації при повному обнуленні рентабельності.
- Віталій Трубаров (2017–2018) — ~2,9 млрд грн. Створення основи схеми через контрольовану збитковість при стабільній виручці.
- Рустем Умеров (2022–2023) — ~2,5 млрд грн. Завершення схеми: стрімке падіння показників на тлі організації аукціону.
❌ Єдиний виняток:
Ігор Білоус (2015–2016) — рентабельність понад 60%, максимальна ефективність. Відсторонений одразу після початку формування нової «моделі».
