Просто так співпало: Джулі Девіс залишає Київ, а "Українська правда" вночі публікує нову порцію плівок Міндіча
Іноді календар робить речі, які аналітики не наважуються формулювати вголос. 28 квітня Financial Times повідомляє: Джулі Девіс, тимчасова повірена у справах США в Україні, йде з посади. Офіційно - "виходить на пенсію після 30 років служби". Неофіційно, як пишуть джерела FT, - через розчарування політикою Трампа щодо України. Девіс, за даними газети, була "приголомшена", коли з медіа дізналася, що Трамп номінує на посаду посла на Кіпрі (а вона ще й посол на Кіпрі) Джона Бреслоу - аризонського бізнесмена і республіканського донора. Її не повідомили заздалегідь.
Держдеп негайно заперечив, що це через "розбіжності з президентом". Прес-секретар Томмі Піготт заявив: "Хибно припускати, що посол Девіс йде у відставку 'через розбіжності з Дональдом Трампом'". Девіс, за його словами, "буде з гордістю просувати політику президента Трампа до офіційного від'їзду з Києва у червні 2026". Питання, чому "стійка прихильниця" зненацька вирішила піти з ключового поста саме зараз, коли Росія готує літній наступ, а мирні переговори стоять на місці, - залишається відкритим.
Але це лише перша новина дня.
Друга прийшла вночі. "Українська правда" опублікувала першу частину "плівок Міндіча" - тих самих, які НАБУ і САП документували в межах операції "Мідас" і які ще у листопаді минулого року почали порціями з'являтися у публічному просторі. Михайло Ткач, пояснює механіку витоку відверто: два тижні тому НАБУ і САП через Офіс генпрокурора надіслали до Ізраїлю більше десяти томів матеріалів кримінальної справи в межах запиту на екстрадицію Міндіча і Олександра Цукермана. Кількість осіб, до яких потрапили матеріали, стала такою великою, що окремі фрагменти "потекли" в мережу. Витік, за версією УП, стався з метою дискредитувати НАБУ і САП.
Тобто десь у бюрократичних коридорах, через які десять томів повзли до Ізраїлю, знайшовся той, хто вирішив - а раптом плівки спрацюють як зброя проти самих слідчих? Класична операція: коли фігурант не може заперечити зміст, він починає сумніватися у формі. "Вирвано з контексту", - як сказав сам Міндіч журналістам УП в Ізраїлі. Тих самих плівок, які НАБУ оприлюднює виключно у частинах, що підтверджують уже задокументовані епізоди злочинної діяльності.
І ось воно, співпадіння: американський дипломат, який публічно не приховував незгоди з курсом Білого дому на Україну, виходить за двері - а одночасно з цим у медіа з'являється чергова порція матеріалів, які ставлять незручні питання найближчому оточенню Зеленського. На "плівках Міндіча", за різними даними, фігурують Рустем Умєров, Герман Галущенко, а Андрія Єрмака слідство нібито пов'язує з псевдонімом "Хірург".
Чому співпадіння цікаве? Тому що Девіс мала відігравати координаційну роль у моменті, коли американські партнери Україну тиснуть до "мирної угоди", а внутрішні корупційні скандали б'ють по легітимності переговорної позиції Києва. Її попередниця Бріджет Брінк подала у відставку рік тому, написавши потім, що залишатися на посаді означало б бути співучасницею політики, яку вона вважає "небезпечною та аморальною". Тепер іде Девіс - на тлі того, як Трамп і Путін проводять "позитивні дзвінки", а Кремль публічно повідомляє, що про припинення вогню Трамп Путіна навіть не питав.
У старій політичній традиції такі моменти називаються "вікном". Вікно для одних - це момент, коли можна провести вигідне рішення, поки уваги до нього менше. Для інших - момент, коли треба швидко скинути компромат, поки опонент не закріпився. Що саме впало у вікно цієї ночі - покаже ранок. Але теза, що Джулі Девіс випадково йде з посади саме тоді, коли в українську медіасферу вкидають чергову порцію плівок з квартири на Грушевського, 9-а, - вимагає від спостерігача рідкісної довіри до чистоти випадку.
Просто так співпало.
