Російська дезінформація в Китаї: як Дугін намагається нав’язати китайцям російські погляди

Олександр Дугін, відомий російський пропагандист та ідеолог "русского міра", продовжує просувати ідеї на підтримку Дональда Трампа серед китайської аудиторії, не усвідомлюючи, наскільки така риторика суперечить сприйняттю міжнародної політики в Китаї. У своїх публічних виступах і статтях він намагається переконати китайських громадян у тому, що їхні погляди мають відповідати російським наративам. Однак реакція користувачів китайських соціальних мереж свідчить про протилежний ефект. Коментарі у відповідь на його заяви не лише критикують Росію, а й висловлюють співчуття Україні.

Ця ситуація демонструє відсутність у Росії системного та об'єктивного вивчення китайського суспільства і політичної культури. Аналіз, доступний російським політикам та експертам, часто ґрунтується на пропагандистських кліше, створених журналістами, які не мають достатньої компетентності в китайських реаліях. Такий підхід може бути ефективним для внутрішньої аудиторії, але на міжнародній арені призводить до значних репутаційних втрат.

Дугін, припускаючи, що китайська аудиторія підтримує російське тлумачення світової політики, активно транслює пропагандистські тези, очікуючи схвалення. Зокрема, він вихваляє те, як Дональд Трамп взаємодіяв із Володимиром Зеленським, проте його публікації в китайських соціальних мережах переважно викликають саркастичні та критичні коментарі. Російські ідеологи помилково вважають, що ворожість до Зеленського поділяється китайцями, тоді як останні, навпаки, дивуються підтримці Росією Дональда Трампа, якого багато хто в Китаї розглядає як одного з головних геополітичних опонентів країни.

Особливо показовим у цьому контексті є реакція китайських користувачів на публікацію посольства США про зустріч Трампа із Зеленським. У китайській соціальній мережі Weibo цей допис викликав сильний резонанс: користувачі залишили тисячі коментарів із критикою Трампа, називаючи подію «днем приниження Америки», характеризуючи її як «ганьбу» і засуджуючи «негідника та божевільного лідера США».

Незабаром значну частину цих коментарів було видалено китайською цензурою. Подібна тенденція спостерігалася і на китайському політичному порталі «Гуаньча», де публікація про зустріч Трампа із Зеленським зібрала сотні критичних відгуків перед тим, як була модерована.

Таким чином, Дугін залишається корисним інструментом російської внутрішньої пропаганди, але в міжнародному контексті його ефективність є вкрай сумнівною. У китайському суспільстві його риторика дедалі більше сприймається зі скептицизмом, а самого Дугіна все частіше розглядають як іноземного мислителя, який не має достатнього розуміння китайської політичної культури. Спроби нав'язати російське трактування міжнародних подій не знаходять підтримки серед китайської аудиторії, а натомість викликають роздратування, що лише підкреслює обмеженість та неефективність сучасної російської інформаційної політики за кордоном.