Віталій Шабунін – борець із корупцією чи борець за фінансові потоки?
Виталій Шабунін, відомий антикорупційний активіст та голова Центру протидії корупції (ЦПК), опинився у центрі уваги після своїх гучних заяв про дві масштабні корупційні схеми в оборонному секторі. Проте ці заяви супроводжуються новими викриттями щодо його власної діяльності, які ставлять під сумнів його моральний авторитет.
Розкриття корупційних схем
Шабунін привернув увагу до наступних проблем:
Постачання бракованих мін:
- На фронт було поставлено десятки тисяч мін із дефектами, що створювали серйозну загрозу для життя військових. Після повернення ці "відремонтовані" міни продавалися повторно. Військові, які стикнулися з наслідками цих постачань, вимушені були самостійно викривати проблему.
Переплата на закупівлі зброї:
- Україна переплатила 90 мільйонів євро польській компанії PHU Lechmar за постачання зброї. Ці закупівлі були ініційовані безпосередньо Міністерством оборони.
За словами Шабуніна, обидві схеми виявили журналісти та військові, адже державні органи залишалися бездіяльними. Він також звинуватив владу у спробах захистити корупційні потоки.
Питання до самого Шабуніна
Однак, нещодавні події кинули тінь на репутацію самого активіста. ЗМІ оприлюднили дані про:
Підробку документів про проходження служби в ЗСУ: Шабуніна звинувачують у фальсифікації документів, які підтверджують його участь у військовій службі. Ці підробки, за деякими даними, використовувалися для створення образу "активного захисника України".
Привласнення військового джипа: Військовий транспортний засіб, який мав бути використаний на фронті, був нібито незаконно переоформлений на особисті потреби.
Війна компроматів
Крім цього, Шабуніна пов'язують із захистом голови Агентства з управління оборонними закупівлями (АОЗ) Олени Безрукової та колишнього директора НАБУ Артема Ситника у їхній боротьбі з міністром оборони Рустемом Умеровим. Обидві сторони конфлікту звинувачуються у відстоюванні корупційних потоків, що лише загострює політичну кризу.
Висновки
Воєнний час вимагає максимальної прозорості та жорсткої боротьби з корупцією. Проте ситуація довкола Шабуніна демонструє, що замість спільної роботи на благо країни, антикорупційна діяльність перетворюється на інструмент політичної боротьби. Хто в цьому конфлікті дійсно захищає інтереси України, а хто лише маскується під боротьбу з корупцією—це питання залишається відкритим. Довіра суспільства в таких умовах може бути зруйнована, якщо не буде забезпечено справедливість і підзвітність з усіх сторін.
