Руссофренія: що ховається за ширмою Імперської шизофренії Росії?
Московська історія — це нескінченний феєрверк протиріч, міфів і дивовижних збігів обставин, які кремлівські байкарі вперто намагаються звести в одне «сакральне ціле». Однією з таких “величних” ідей стала концепція “Третього Риму”, яку Москва натягнула на себе як сову на глобус.
Ця концепція парадоксальна тим, що була не результатом глибоких духовних пошуків російських князів чи царів, а щедрим подарунком вкрай прагматичних дожів Венеції.
Венеція: постачальник міфів і натхнення
Венеція, той самий торговий і дипломатичний гігант Середньовіччя, мала власні інтереси у Чорноморському регіоні. Ослаблення Османської імперії, яка контролювала протоки, і залучення Москви як союзника виглядало як стратегічно вдалий крок.
Практично одразу після падіння Константинополя венеціанці підсадили московському князю ідею “Третього Риму”, видавши за нього дочку Морейського деспоту. Його запевнили, що одруження він став наслідним імператором Константинополя - центру православного світу. І тепер він має йти війною на Осман, щоб повернути собі території Ромейської імперії на яку тепер Москва ніби має право!
Ця ідея стала основою імперського міфу про “сакральну місію” Москви.
Коли венеціанці “дарували” концепцію вони і гадки не мали, якого звіра пробудили. Вони сподівались, що Москва, захопившись мріями про велич, зробить усе, аби ослабити османів і загине у сутичці. А заодно розчистить Венеції торгові шляхи.
Але…
Царьград: «священна» мета чи дешевий транзит?
У Москві, звісно, не обмежилися духовними пошуками. Ідея захопити Константинополь і встановити хрест над Святою Софією мала й цілком зрозумілі комерційні мотиви.
Економіка і логістика
Чорне море є важливою торговою артерією, а контроль над протоками обіцяв перетворити його на внутрішнє озеро для російської імперії. Це дало б змогу зменшити витрати на доставку товарів у Європу. І, звісно, спростити експорт усього того, що було награбовано на в колоніях Москви.
Збагрити награбоване
Московська економіка завжди трималася на злочинній експлуатації колоній та продажу їх ресурсів на Захід. Проте західні ринки були далеко, а сухопутні маршрути — дорогими. Контроль над протоками був би ідеальним способом здешевити логістику і збільшити прибутки загарбників.
Перша світова: мрія про Царьград і крах імперії
Є така гіпотеза, що Першу світову війну Москва через своїх маріонеток розвязала саме заради захоплення Константинополя. Однак цей план виявився катастрофічним для самої імперії.
«Петербург сам на свою біду втолкнув турків в обійми Берліна. Причому для Росії це продиктоване віковими комплексами безумство закінчилося гірше не тільки, ніж для Османської імперії, але взагалі, ніж для всього іншого світу».
Іронія в тому, що мрія про Константинополь не тільки не здійснилася, але й стала каталізатором революції 1917 року, яка знищила саму імперію.
Русофренія - шкурний прагматизм під маскою “сакральності”
Імперська шизофренія Росії — це коктейль із міфів, фантазій для прикриття суто матеріальних інтересів. Мрія про Константинополь і Третій Рим, яку підсунула Венеція, стала зручним прикриттям для економічних і геополітичних прагнень. Захоплення протоків мало б вирішити банальні питання зменшення логістичних витрат і спрощення торгівлі награбованим.
Однак реальність така, що кожна така авантюра завершувалася провалом. І поки російська еліта продовжує жити в полоні власних міфів, народи колонії Москви залишаються вічним заручниками імперської русофренії.
