Суддя понад законом: що відомо про статки та повноваження голови Київського апеляційного суду Ярослава Головачова
Голова Київського апеляційного суду Ярослав Головачов обіймає свою посаду з 2015 року. Це вже майже на чотири роки перевищує граничний шестирічний строк, встановлений статтею 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» для перебування судді на адміністративній посаді. Жодних публічних рішень Вищої ради правосуддя щодо продовження його повноважень у відкритих джерелах не зафіксовано.
Попри це, суддя продовжує очолювати одну з ключових судових інстанцій столиці.
Статки — через родину
Як свідчать дані з державних реєстрів та журналістських розслідувань, на членів родини судді записано:
- 6 квартир,
- 15 земельних ділянок у Київській області,
- 2 приватні будинки,
- автопарк елітних автомобілів.
Орієнтовна ринкова вартість цього майна може сягати понад $3 мільйони. Сам Головачов раніше зазначав, що живе на офіційну зарплату, а джерела походження нерухомості пов’язані з «успішною підприємницькою діяльністю близьких родичів».
Аудит: неефективність, видатки, ремонт чужих приміщень
У 2023 році Державна аудиторська служба провела перевірку фінансово-господарської діяльності Київського апеляційного суду. У звіті зазначено:
- неефективне використання бюджетних коштів на суму 2 млн грн;
- необґрунтовані видатки — понад 11 млн грн;
- ще 6 млн грн — витрачено на ремонт приміщень, які формально не належать суду.
Жодних рішень про притягнення до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності керівництва суду після аудиту оприлюднено не було.
«Верхівка айсберга»?
Деякі правозахисники та антикорупційні експерти, з якими поспілкувався наш журналіст, вказують на можливий дисбаланс між висновками аудиту і фактичним рівнем добробуту суддівського керівництва.
«Якщо орієнтуватися лише на дані про неефективне використання 20 млн грн — це не співмірно з обсягом майна, яке фігурує у розслідуваннях. А майно — це ж не єдиний ресурс. Судді мають доступ до ухвалення рішень, які в окремих випадках мають фінансову вагу в десятки мільйонів. Отже, ми бачимо лише верхівку айсберга», — зазначає один із аналітиків Центру протидії корупції (на умовах анонімності).
Ці слова резонують із запитанням, яке неминуче виникає в багатьох громадян: а скільки ж реально "заробляють" українські судді?
Йдеться не лише про офіційні виплати — бо, згідно з деклараціями, вони становлять 100–200 тис. грн на місяць. Такий рівень доходів об’єктивно не дозволяє придбати майно на мільйони доларів.
То яка справжня вартість «суддівської мантії» в Україні — мільйон доларів на рік? Чи, можливо, на місяць?
Дослідити це питання у повному обсязі складно: в Україні відсутня система ефективного фінансового моніторингу статків суддів після призначення на адміністративні посади. Наразі цим займаються переважно журналісти, а не державні органи.
Поки жоден з органів суддівського врядування публічно не прокоментував ситуацію із повноваженнями Головачова, а сам суддя не надавав пояснень щодо майна, доводиться констатувати: питання прозорості, підзвітності та законності у вищій судовій ланці залишаються без відповіді.
Хочеш, щоб я підготував версію й для англомовної аудиторії або запропонував інфографіку/таймлайн?