Технологічна залежність: на скільки військова міць Росії залежить від США
П'ятий рік повномасштабної війни виявив несподіваний парадокс. Армія, яка веде агресивну війну проти проєвропейської України за підтримки ворожого Заходу Кремля, критично залежить від американських технологій. Не від прямих поставок Пентагону, але від західної електронної екосистеми на рівні мікрочипів, програмного забезпечення та стандартів зв'язку.
Масова деактивація термінал Starlink 5 лютого 2026 року стала лише видимою частиною айсберга. За нею приховується системна залежність, яка перетворює російську армію на технологічну химеру — тіло складене з радянського заліза, а мозок працює на американських чипах.
Електронна начинка: 70-80% американського походження
Британський аналітичний центр RUSI провів розтин 27 сучасних російських систем озброєння. Крилаті ракети, системи залпового вогню, безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби, комплекси зв'язку — усі вони містять 450 унікальних іноземних компонентів. З них мінімум 317 виробництва американських компаній.
У деяких системах частка американських компонентів сягає 70% від усієї іноземної електроніки. Texas Instruments, Analog Devices, Intel, AMD та Xilinx — ці назви повторюються в кожному звіті про розбір збитої російської техніки.
На слуханнях у Сенаті США 2024 року сенатори оприлюднили список з 211 компонентів, виявлених у російських ракетах. 87 позицій — продукція лише чотирьох американських компаній. Intel, Analog Devices, AMD та Texas Instruments забезпечують критичну функціональність систем наведення, обробки сигналів та координації ударів.
Крилаті ракети Х-101, "Калібр", оперативно-тактичні "Іскандер-К" несуть у своїй електроніці американські цифрові сигнальні процесори, флеш-пам'ять, SRAM та інтерфейсні мікросхеми. Баллістичні варіанти "Іскандера" та "Кинджал" використовують той самий набір західних чипів управління, навігації та радіозв'язку.
Дрони: 90% західної електроніки
Масові безпілотники стали візитівкою російської тактики. "Герань", "Шахед", "Ланцет", Orlan-10 — усі вони побудовані на цілих жменях американських мікрочипів. Texas Instruments, CTS Corporation, Monolithic Power Systems та інші виробники забезпечують функціонування цих систем.
У новому Geran-5, збитому на початку 2026 року, українські фахівці виявили мінімум шість мікросхем Texas Instruments та компоненти CTS і MPS. Частина з них вироблена у 2024-2025 роках. Санкції обходяться в режимі реального часу через Туреччину, Китай та ОАЕ.
Залежність дронів від західної електроніки оцінюється на рівні 90%. Процесори, камери, гіроскопи, радіокомпоненти — усе це західні стандарти. Програмне забезпечення базується на Linux, PX4, ArduPilot — західних open-source екосистемах.
Без доступу до цього технологічного стеку дрон перетворюється на пластикову іграшку з пропелерами.
Високоточна обробка: 60% залежність від західних верстатів
Виробництво зброї потребує не лише електроніки, а й обладнання для її створення. Верстати з числовим програмним управлінням американської компанії Haas Automation досі працюють на багатьох російських оборонних заводах. Вони забезпечують точність обробки деталей для двигунів та стволів артилерії, яку не можуть видати китайські чи радянські аналоги.
Обладнання для гідроабразивної різки компанії Omax залишається критичним для розкрою броні та спеціальних сплавів без перегріву, що зберігає їхні властивості. Залежність від західного обладнання для високоточної обробки становить близько 60%.
Після введення санкцій російське імпортозаміщення залишилося на рівні презентацій. Реальне виробництво продовжує працювати на західному обладнанні, завезеному через посередників.
Програмне забезпечення: 70% підприємств не можуть відмовитись
Навіть якщо обладнання стоїть на заводі, воно потребує програмного забезпечення. Близько 70% російських підприємств, включно з оборонними, не можуть відмовитись від західного софту.
Проектування складних вузлів ракет та авіації зав'язане на Autodesk, SolidWorks, ANSYS, MATLAB. Навіть піратські версії потребують оновлень та бібліотек, які розробляються на Заході.
Розробка алгоритмів для автономних дронів базується на американських фреймворках PyTorch та TensorFlow. Навчання моделей штучного інтелекту відбувається на обладнанні NVIDIA з використанням технології CUDA.
Компілятори GCC та LLVM, на яких збирається програмне забезпечення для військових систем, розробляються в США. Операційні системи Linux та BSD-стек становлять основу багатьох військових застосунків.
Зв'язок та радіоелектронна боротьба
Залежність систем зв'язку та РЕБ від західної електроніки оцінюється на рівні 65-75%. Аналіз уламків російських тактичних радіостанцій та комплексів РЕБ показує наявність аналого-цифрових перетворювачів, контролерів та мікросхем виробництва Analog Devices та Texas Instruments. Комплекс РЕБ Р-330БМВ "Борисоглебськ-2" містить десятки західних компонентів.
У одній "сучасній" російській військовій радіостанції виявляється до сотні західних мікросхем. Навіть коли корпус, плата та маркування формально російські, мізки та серце цієї техніки залишаються американськими або скопійованими з американських референсних дизайнів.
Без цієї бази падає якість шифрування та завадостійкість зв'язку, знижується дальність та надійність передачі даних, ускладнюється виробництво серійних комплектів для армії.
Starlink: симптом, а не аномалія
Українська розвідка та західні ЗМІ з 2024 року фіксували систематичне використання Starlink російськими частинами на окупованих територіях. Термінали закуповувались через треті країни та "сірі" схеми.
У 2025 році російські військові почали встановлювати Starlink навіть наударні дрони "Молнія-2" для збільшення дальності польоту. Масове використання терміналів на передовій стало нормою тактичної комунікації.
5 лютого 2026 року Україна повідомила про масову деактивацію Starlink-терміналів, якими користувались російські війська. Український чиновник назвав це "катастрофою" для російської наступальної активності.
На тактичному рівні зв'язок російських підрозділів виявився зав'язаним на приватний американський сервіс, здобутий контрабандою. Це лише вершина айсберга технологічної залежності.
Авіація та протиповітряна оборона
Бортові комплекси Су-34, Су-35 та авіоніка перспективного Су-57 використовують тисячі іноземних компонентів. Мікроконтролери, аналого-цифрові перетворювачі, модулі живлення, радіочастотні чипи від Texas Instruments, Analog Devices та інших виробників забезпечують функціонування цих систем.
У системах ПВО та радіолокації виявляються комерційні мікросхеми та модуля зв'язку, розроблені для цивільних ринків США — телекомунікацій та промислового контролю.
Без доступу до цих компонентів ремонт та модернізація різко дорожчають та сповільнюються. Бойові характеристики — дальність виявлення, завадостійкість, кількість супроводжуваних цілей — деградують при переході на примітивні вітчизняні аналоги.
Навігація: ГЛОНАСС на західних чипах
Формально Росія має власну навігаційну систему ГЛОНАСС, але обладнання для її приймачів залишається глобалізованим. В уламках російських ракет та ірансько-російських дронів систематично знаходять західні мікрочипи GNSS, які одночасно підтримують GPS, Galileo, Beidou та ГЛОНАСС.
Російське міністерство оборони принципово не ставить у свої ракети чипи, які залежать лише від GPS або Galileo, вважаючи їх підданими маніпуляції з боку НАТО. Їм критично потрібна підтримка ГЛОНАСС на рівні кремнію. А це переважно західні та азіатські чипи з американським інтелектуальним правом.
Виникає опосередкована залежність — не від американської навігаційної служби, а від американської та західної мікроелектроніки, яка вміє працювати з ГЛОНАСС.
ІТ-інфраструктура та мережі
Зв'язок міністерства оборони, штаби, дата-центри, спецзв'язок — це не лише військові радіостанції, а й звичайні сервери, маршрутизатори, оптика.
До 2014 року російський оператор "Воєнтелеком", відповідальний за інфраструктуру Міноборони та спецслужб, серйозно залежав від обладнання Cisco, Juniper, Supermicro, HP, Dell. Розслідування показували, що Cisco через підставні структури постачала своє обладнання навіть після введення перших санкцій, зокрема структурам ФСБ та Міноборони.
Після 2022 року офіційні поставки майже зупинились, але Росія легалізувала паралельний імпорт. Через треті країни — ОАЕ, Туреччину, Казахстан — продовжують надходити партії Cisco, HPE та інших виробників, вже цілком нелегально.
Основна архітектура російських мереж проектувалась під американське обладнання. Імпортозаміщення такого класу рішень — довгий та болючий процес, який неможливо швидко провернути без просідання надійності та безопасності.
Сірий імпорт: як обходять санкції
Після 2022 року прямий експорт чипів та високотехнологічного обладнання до РФ із США заборонено. Десятки розслідувань показали реальну картину обходу санкцій.
Через Китай, Гонконг, Туреччину, ОАЕ, Казахстан, Грузію йдуть сотні тисяч поставок мікросхем. Формально цивільного призначення, насправді вони масово осідають у російському військово-промисловому комплексі.
Деякі партії надходять прямо на оборонні підприємства. Компанії SPS-Group, Onelek та інші відкрито працюють за держконтрактами Міноборони РФ та паралельно імпортують американські мікросхеми через азіатських посередників.
Українські лабораторії та держоргани регулярно передають США та союзникам каталоги виявлених у російських ракетах та дронах компонентів із фото, серійними номерами та країнами походження. Це вже тисячі позицій.
З 2022 до початку 2024 року до Росії надійшло понад 200 тисяч партій мікрочипів, обмежених до експорту. Значну частку становлять вироби з американським походженням або дизайном.
Міф китайського порятунку
Зручна для внутрішнього споживання розповідь про те, що Китай замінить США та Європу, не витримує зіткнення з реальністю. Китай — не союзник, не рятівник та не донор, а холодний системний гравець.
Ключова помилка — вважати Китай альтернативою Заходу. Насправді Китай залишається головним бенефіціаром західної глобалізації. Експорт КНР до США та ЄС становить критичну частку ВВП. Китайські чипи, верстати, електроніка зав'язані на американські ліцензії — програмне забезпечення для проектування електроніки, інтелектуальні ядра, обладнання.
Допомога РФ означає ризик санкційного удару по самому Китаю. Пекін не жертвує системою заради Москви.
У мікроелектроніці Китай може виробляти чипи рівня 28-45 нанометрів обмежено, аналогові та силові мікросхеми, масову електроніку. Але армії РФ потрібні високонадійні системи на чипі, радіочастотні компоненти, навігація, захищені мікроконтролери, військові програмовані логічні матриці.
Програмне забезпечення для проектування електроніки — Cadence, Synopsys — американське. Літографічне обладнання — ASML, Applied Materials — США та ЄС. Архітектури процесорів ARM та x86 — ліцензії Заходу.
Китай сам знаходиться під стелею технологічних можливостей, а не над ним. Він не може дати те, чого немає у нього самого.
Китай принципово не ділиться військовими технологіями. Він не передає ключові військові рішення з РЕБ, супутникового зв'язку, систем управління військами. Навіть "братським" режимам він продає урізані версії.
Для Пекіна Україна — підручник, а не поле бою. Якщо Китай офіційно озброюватиме РФ, передаватиме технології, ламатиме санкції відкрито, він отримає вторинні санкції, легітимізує аналогічну підтримку Тайваню, зруйнує принцип невтручання.
Що буде без американської підпитки
Якщо США та союзники дійсно відрубають доступ Росії до своїх технологій, включно з вторинними санкціями по всьому ланцюгу, наслідки стануть руйнівними.
Високоточні ракети та "розумні" боєприпаси — обсяг та надійність сильно просядуть. Доведеться або знижувати точність, або різко подорожчувати вироби за рахунок кустарних та відсталих на покоління рішень.
Масове виробництво дронів — нинішні темпи випуску тисячами на місяць утримати майже неможливо без валового імпорту комерційної електроніки. "Шахед", "Герань", "Ланцет", розвідувальні безпілотники — усі вони будуються на західних компонентах.
Радіоелектронна боротьба, зв'язок, авіоніка, ПВО — модернізація та ремонт стануть повільнішими та дорожчими. Частину систем доведеться "каструвати" або відправляти до музею.
Командні мережі та дата-центри — перехід на повністю "суверенне залізо" призведе до падіння надійності, безпеки та керованості великих інфраструктур.
Сама артилерія, автомати та старі бомби нікуди не зникнуть. Але саме сучасна частина армії РФ — ракети, безпілотники, РЕБ, спецзв'язок — стоїть на чужих технологіях, значну частину яких становлять американські.
Висновок без ілюзій
На п'ятому році війни виявилось не лише те, що російські частини спокійно використовували Starlink. З'ясувалось, що практично все, що в армії РФ можна назвати "цифровим" та "високоточним" — від ракет до радіостанцій та штабних мереж — побудовано навколо американської та західної електронної екосистеми.
Цю екосистему закуповують через десятки прокладок у Азії та на Близькому Сході. Виробники та дистриб'ютори готові заробляти на перепродажу, заплющуючи очі на кінцевого користувача.
Формулювання "без підтримки США армія РФ безпорадна" у технічному сенсі влучає в нерв. Без американських та союзних чипів, серверів, стандартів та референсних дизайнів російська армія відкочується до рівня бідної сировинної ядерної держави з дуже великим, але технологічно недолугим військом.
Залежність не аномалія, а системна норма, яка просто розкрилась війною. Це результат тридцяти років моделі "навіщо своє, якщо можна купити". А війна несподівано виявилась тим місцем, де перемогу купити не можна.
