Вічний ворог чи вигідний партнер? Чому Захід не добиває Росію

Глобальна безпека перебуває на переломному етапі. США відходять від ролі світового жандарма, Європа озброюється, Німеччина будує найбільшу армію на континенті, а Франція пропонує ядерну парасольку. І при цьому ніхто не ставить ключове питання: якщо Росія залишається єдиною загрозою світовому миру, чому б не вирішити цю проблему раз і назавжди?

Історична можливість: чи можна ліквідувати російську загрозу?

Сто років тому світ уже стикався з подібною ситуацією. Після Першої світової війни Європа намагалася умиротворити агресора, закриваючи очі на його мілітаризацію. Сьогодні історія повторюється: Росія залишається ключовим джерелом нестабільності, проте Захід продовжує діяти в межах застарілих парадигм стримування та санкцій, а не радикальних рішень.

Трильйони на оборону без остаточного вирішення

НАТО та європейські країни витрачають астрономічні суми на оборону, готуючись до можливого нападу Росії. Однак уся ця підготовка по суті зводиться до очікування атаки, а не ліквідації самої причини конфлікту. Чому, замість безкінечного зміцнення армій, не розглянути варіант, за якого Росія перестане існувати як загроза?

Історія має приклади, коли агресивні режими знищувалися військовим шляхом: нацистська Німеччина, мілітаристська Японія. В обох випадках союзники не просто стримували загрозу, а ліквідовували її повністю. Чому ж Росія є винятком?

Фактор страху: ядерне стримування чи ілюзія?

Головний аргумент на користь обережності — ядерний арсенал Росії. Проте варто запитати: чи справді Москва готова його застосувати, знаючи про гарантоване знищення у відповідь? Радянський Союз не використовував ядерну зброю навіть у найкритичніші моменти, а сучасна Росія значно слабша.

Франція вже запропонувала Європі ядерну парасольку, а США та Велика Британія зберігають свій потенціал. Чи означає це, що Захід має всі можливості не просто захищатися, а усунути загрозу в її корені?

Китайський парадокс: ворог без війни

Попри демонизацію в західних медіа, Китай у сучасній історії ніколи не нападав на сусідів. На відміну від Росії, яка за останні 30 років розв’язала війни в Чечні, Грузії, Україні та Сирії. Проте головним об’єктом стратегічного протистояння Заходу залишається саме Китай, тоді як Росія продовжує діяти відносно безкарно. Чому?

Моральні обмеження чи геополітична боягузтво?

Західні політики виправдовують свою пасивність страхом ескалації. Але якщо Росія залишається постійною загрозою, чи не краще ліквідувати проблему раз і назавжди, ніж витрачати десятиліття на нескінченну підготовку до нової війни?

Сьогодні у Європи є історичний шанс розв’язати це питання. США ще мають ресурси для участі, а Росія, виснажена санкціями та війною, перебуває в найбільш уразливому становищі за всю свою сучасну історію. Питання лише в тому, чи вистачить у Заходу політичної волі скористатися цією можливістю.

Росія як необхідний антагоніст Заходу

Вивчаючи історію людства, перестаєш дивуватися цинізму правителів, і стає зрозуміло, що з Росією у Заходу насправді все не так погано, як нам здається. Для них Росія — зрозумілий противник, ворог, союзник, найманець, постачальник краденого чи просто зручний партнер.

Наявність прогнозованого та керованого ворога забезпечує роботу сотень збройових заводів. І тоді стає очевидно, чому Росію не добили ні в 1917, ні в 1991. Вона потрібна. Вона — обраний Заходом антизахід. Улюблений спаринг-партнер і хлопчик для биття.