Віталій Кулик у Юрія Романенко: куля летіла 2800 кілометрів, а ескалація йде до кульмінації
Ефір вийшов одразу після одного з найважчих ударів по Києву за весь цей період: детонація у Вишневому знесла п'ять вулиць, є постраждалі з опіками і серйозні руйнування, а на Подолі, за попередніми даними, загинуло 13 людей. Уперше за останній час протиповітряна оборона фактично не спрацювала по балістиці - і, за спостереженням аналітиків, удари лягли практично в ті самі точки, що й минулого разу, що вказує на попередню розвідку цілей і реалізацію конкретного плану з боку росіян. За розрахунками аналітиків, ракета пролетіла орієнтовно 2800 кілометрів - тобто фактично на межі свого максимального радіусу дії.
У той самий день Україна завдала удару по Омському нафтопереробному заводу - ударі, який називають цілком очікуваним і по суті останнім у своєму класі. Аналітики бачать у цьому симетричну ескалацію з обох боків і наголошують: коли в контрольовану ескалацію одночасно заходять кілька гравців - США, Європа, Росія, кожен з яких вважає, що саме він контролює процес, - десь неминуче станеться збій, і його логіка буде абсолютно непрогнозованою: людський фактор, технічна помилка або алгоритмічний збій. У найгіршому сценарії це може вилитися в короткочасний, але справжній варіант континентальної війни в Європі - аж до демонстративного застосування ядерного заряду поза територією ЄС як демонстрації сили, хоча самого апокаліптичного сценарію аналітики не прогнозують.
Окремий і несподіваний вузол ескалації - Польща. За словами Романенка, паралельно з дзвінком Трампа Путіну із США просочилася інформація про можливе гібридне або й пряме російське вторгнення в Польщу, Росія тим часом перекриває залізничні переїзди в напрямку Естонії, Фінляндії та Латвії, а спецпредставники Кушнер і Уіткофф начебто знову готуються їхати до Москви. Аналітики змоделювали сценарій: якщо в умовах ескалації президент Навроцький домовляється з Трампом про прискорене розміщення американських військ, відкриття постійної військової бази і навіть ядерної зброї в Польщі - політично це означатиме перемогу правих (ПіС), тоді як Туск виявиться відсунутим на другий план. За інформацією, на яку вони посилаються, у Польщі протягом трьох місяців очікується прибуття додаткових американських військ, а рішення про створення постійної американської бази - у горизонті 6-12 місяців; парламентські вибори в Польщі - за рік. При цьому Кулик звернув увагу на цікавий парадокс: за даними Міноборони Польщі, які наводить Rzeczpospolita, обсяг військової допомоги Україні у 2024-2025 роках впав у 15 разів порівняно з 2022-2023 роками. Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш заявляв про танки Т-72, PT-91, Leopard 2, бойові машини піхоти, літаки МіГ-29, вертольоти Мі-24, боєприпаси, БПЛА, системи ППО і ракети PAC-3 для Patriot, передані за часів уряду ПіС. Але аналітики звертають увагу на приховану деталь: значна частина цієї техніки вже була попередньо оплачена із західних, зокрема американських, фондів, тож Польща фактично не стільки віддавала своє, скільки перепродавала вже профінансовану техніку, отримуючи натомість новішу і якіснішу - зручна схема, яку зараз намагаються подати як щедрість, замовчуючи це фінансове підґрунтя.
Аналітики також описали, як Україна "відкриває" для себе Польщу - через переклади польського політичного контенту, зокрема виступів як радикальних представників Конфедерації, так і поміркованої опозиції, яку раніше майже ніхто в Україні не показував. За їхньою оцінкою, саме це може стати одним із позитивних наслідків нинішньої кризи у стосунках із Варшавою - глибше розуміння логіки польської політики замість спрощеного сприйняття. Окремо згадали проєкт "Хащі" про Рівненщину, присвячений українсько-польському порубіжжю та особистим історіям мешканців, а також історичний контекст примирення часів Кучми-Кваснєвського, роботу польських інтелектуалів довкола журналу "Критика" ще з кінця 1970-х, і те, що спільна робота над симетричними ексгумаціями жертв з обох боків була згорнута приблизно з 2010 року, за президентства Януковича.
Наступним потенційним вузлом напруги аналітики назвали Румунію та Молдову, де зараз триває урядово-парламентська криза: у Молдові пішов у відставку прем'єр після журналістського розслідування корупційного скандалу, а в Румунії посилюються праві й ультраправі проросійські настрої - партії AUR і SOS. При цьому Романенко нагадав, що свого часу саме Румунія, а не Польща, була головним конкурентом України за вплив у Причорномор'ї, і лише після 2014 року ці антиукраїнські настрої в румунській політиці почали згортатися. Аналітики застерігають не повторити "польську помилку" і завчасно шукати контакти серед румунських трампістів-праворадикалів, наводячи як приклад блогерку, яка донедавна активно ретранслювала наративи трампістів у Румунію, а 18 червня публічно перейшла на проукраїнську позицію - за словами аналітиків, через неї можна вибудовувати комунікацію з цим середовищем. Згадали й успішну роботу українських протестантських кіл з духівником Трампа, чорношкірим пастором, якого вдалося перетягнути на проукраїнську позицію.
Значну частину ефіру присвятили внутрішньополітичній ситуації в Україні. Аналітики фіксують виразні ознаки початку передвиборчої підготовки: зустрічі Зеленського із Залужним і Ляшком, формування штабів, форуми на кшталт інвестиційно-джазового у Львові за участю Залужного й Порошенка чи форуму єдності від Буданова, відновлення громадських приймалень мажоритарників і депутатських благодійних фондів. За їхньою оцінкою, вибори відбудуться в горизонті приблизно півроку, хоча точної дати наразі не знає, за їхнім висловом, навіть сам президент. Прогнозується фрагментований, але, як не парадоксально, договороздатний парламент, оскільки основні майбутні гравці здатні домовлятися між собою. Водночас соціологія фіксує серйозний розрив: кількісні опитування показують зростання рейтингу президента й готовність суспільства терпіти труднощі війни, тоді як якісна соціологія - фокус-групи - фіксує зростання втоми і запит не так на мир, як на визначеність і нормальність, а також вибуховий запит на швидку справедливість: покарання причетних до насильства в ТЦК, корупціонерів, перезапуск чиновників. Аналітики попереджають, що цей запит на швидку справедливість може радикалізувати частину суспільства, і жодних готових відповідей на нього поки немає.
Завершили розмову аналізом внутрішнього стану Росії. На тлі падіння ціни нафти марки Urals до 41,6 долара за барель (за даними Bloomberg з посиланням на Argus) і рішення ОПЕК збільшити квоту видобутку в серпні на 180 тисяч барелів на добу за даними Reuters, а також повідомлень про те, що ОАЕ відключають трекери на танкерах і фактично вийшли на довоєнні обсяги постачання нафти, аналітики звернули увагу на звіт однієї з європейських розвідок, з яким ознайомився Reuters: Росія ризикує зіткнутися з вибуховою банківською кризою, оскільки саме банківський сектор несе основне навантаження воєнної економіки. За даними звіту, частка проблемних кредитів сягає 10% загалом і зросла до 15% у роздрібному сегменті у 2025 році, тоді як ЄС готує 21-й пакет санкцій, спрямований зокрема на банки і криптовалютні мережі, з наміром ухвалити його в липні. Аналітики провели історичну паралель із Російською імперією напередодні 1917 року, коли точка "надкрихкості" настала не в момент піку економічної кризи, а паралельно з банальним дефіцитом хліба в Петербурзі та нездатністю імперського центру оперативно зреагувати - і припустили, що щось подібне можливе і зараз. При цьому вони не очікують, що глибинні удари по нафтопереробці саму по собі призведуть до мобілізаційного пiднесення - навпаки, будь-яка спроба нової мобілізації натрапить не на протести, а на тихий саботаж, оскільки хвиля "урапатріотизму" 2022-2023 років, за їхніми словами, вже не повернеться. Натомість накопичена агресія, за даними соціологів "Левада-центру", вже сьогодні виявляється у зростанні побутового насильства в Росії на 300% і, на прогноз аналітиків, з великою ймовірністю шукатиме собі внутрішнього ворога - мігрантів, окремі регіони чи соціальні групи, - що вестиме до подальшого посилення тоталітарного контролю і, можливо, до внутрішніх каральних кампаній за зразком історичних репресій.
