Юлія Данилюк: "Ми залишаємось вдома гордо нести свою національність і захищати місто!"
Українці! Ви неймовірні! Пишаємось вами!
Просто без коментарів додаємо дописи Юлії Данилюк від 8 березня і 11 березня....
Yulia Daniluk 8 березня о 09:28
Мої дорогі рідні, друзі, знайомі і всі хто кожного дня розгойдує качелі з приводу від'їзду з Києва!
Я щиро за вас радію, що ви поїхали до країн ЕС (бо половина саме цього хотіла багато років до) і щаслива за тих, хто зараз на затишній і захищеній Західній Україні.
Але на цьому все... досить мені писати і дзвонити...
Кожного дня я чую, що через годину, цієї ночі, завтра зранку Київ почнуть бомбити з усієї сили (якої сили? в них немає вже ніякої сили) , про те, що тут бомблять трохи не кожної години, немає води, не буде електроенергії і газу... Звідки бл@дь у вас ця інформація???????
Більшість кричащих поїхала з чоловіками, а мені зараз пропонують їхати самій, як???? Перше, я обіцяла своєму чоловікові і в радості, і горі, і в бідності, і багатстві, не бачу на сьогоднішній день ніякої "ситуації, коли приходиться". Друге, його обійми найзатишніше місце на землі, захищеніше, ніж поруч з ним мені ні де не буде.
А мої діти, де моїм дітям краще і спокійніше??? 48 годин в дорозі, 25 на кордоні і мама в істериці як там татко вдома, бабусі, дідусі і т.д, сама без грошей ,їжі, житла, роботи? І тут вступає окрема категорія знайомих, це ті хто був тут в безпеці, або хто там у рідних.
Тут всім забезпечують, тут можна піти прибирати з дитиною і навіть заплатять більше, бо нас всі жаліють. Ви серйозно???? Забезпечують хто???? Волонтери за свої кошти, за кошти своєї родини вас забезпечують, майте совість!!!!! А піти прибирати з дитиною, і робити із себе жертву і нещасну, щоб заплатили більше, я навіть слів не підберу....
Ще в мене є одна категорія, які мене постійно дьоргають переїздом назад на Печерськ, аргументуючи це не більшою безпекою, а тим, що моїй родині не буде чим платити за житло. Боже, будь ласка, рахуйте свої гроші, живіть своїм життя, вирішуйте за свої родини.
А ТЕПЕР ГОЛОВНЕ... всі ці "переживальщики" поїхали навіть не сказавши, що їдуть, видно боялися, щоб з ними не поїхали, чи щоб я дітей своїх не нагрузила, ніхто не запропонував допомоги не фінансової, ні продуктової, коли ми залишалися без грошей і з пустими магазинами.
Люди, яких я в очі не бачила, на сьогоднішній день допомогли грошима і їжею для моїх дітей. Це той випадок коли чужі і незнайомі, рідніше своїх...
В мене все...
Ми залишаємось вдома гордо нести свою національність і захищати місто!
Попри всі ваші прогнози Київ вистоїть!!!! І ми обов'язково переможемо!!! І перемога буде наша!!!! Наша...
Yulia Daniluk 11 березня о 08:47 ·
"Боже!!! Люди!!!! Я в шоці... звичайно в приємному шоці! Ви неймовірні, найкращі, найкрутіші!!!!
Я собі навіть уявити не могла, щоб мої особисті думки до моїх знайомих, відгукнулися такій великій кількості людей!!! Дуже круто, що ви мене так підтримали, а ще таких приємностей наговорили!!!!
А скільки було повідомлень в приват... То я аж зірку включила... Мені писали люди з усіх куточків України, запрошували в гості, розповідали свої історії, пропонували продукти і гроші. Мені писали навіть з Німеччини, Швейцарії, Польші, коротше це класно. А скільки добавилося до мене друзів, підписалися на мої оновлення. Ви, що дійсно думаєте, що я така крута і цікава, бо кажу правду? Блін...ну приємно ж ...
А от тільки прикро, що у вас також такі є знайомі і схоже, що немало... Війна оголила обличчя, зняла маски, але на місце тих, прийшли інші, чужі, не знайомі, далекі і стали тилом, допомогли моїй родині зараз вистояти, вислухали мої соплі, розрадили і пригорнули. Низький уклін вам Люди !!!!
Тепер нам всім треба згуртуватися і перемогти!!! Перемогти скоріше, вже занадто біди та горя.
А далі... у нас багато роботи. Треба буде ще більше підтримки, моральної, фізичної, матеріальної, особливо людям і містам, які постраждали. Але ми такі круті, коли разом!!! А разом ми зможемо все!!!!!
Слава Україні!!!"
