Захист енергетики України: хронологія рішень та відповідальності

Це розслідування базується на відкритих джерелах, публічних заявах посадовців та технічній документації. Автор не робить фінальних висновків щодо персональної відповідальності конкретних осіб — матеріал пропонує читачеві самостійно оцінити послідовність подій та рішень.

Таймлайн: від першого удару до звільнення керівника

Лютий-березень 2022 Перші ракетні удари по об'єктах енергетики. Пошкодження носять локальний характер, система витримує.

Осінь 2022 Масовані удари по енергетичній інфраструктурі. Міністр енергетики Герман Галущенко коментує ситуацію навколо підстанцій біля АЕС, посилаючись на геополітичні фактори, які унеможливлюють удари по об'єктах з ядерною складовою.

2023 рік, весна-літо Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури (керівник — Мустафа Найєм, підпорядкований віце-прем'єру Олександру Кубракову) отримує повноваження з координації проектів захисту енергооб'єктів.

Нібито розпочинається будівництво підземних та захищених підстанцій під егідою "Укренерго" (керівник — Володимир Кудрицький).

2024 рік, весна Згідно з публічними даними бюджетного процесу, фінансування проектів захисту енергетики зупиняється по більшості об'єктів.

Причина, зазначена в офіційних коментарях: кошториси підрядників склали близько 100 млрд грн, що перевищує доступний обсяг фінансування.

При тому всьому у 2024 році фінансування на ремонт доріг, діючих лікарень та шкіл, перекладання бруківки у тиловій зоні виділяється у повному обсязі.

2024 рік, осінь Контракти на будівництво захисту підстанцій поблизу АЕС законтрактовано з грифом "Секретно". Відповідальність за ці об'єкти перебуває у компетенції НАЕК "Енергоатом" (підпорядкований Міненерго).

Питання для експертизи: чому рішення про захист стратегічних об'єктів поблизу ядерних об'єктів приймалось через рік після припинення захисту інших об'єктів енергосистеми?

Літо 2024 17 липня Вищий антикорупційний суд зобов'язує НАБУ відкрити досудове розслідування щодо Кудрицького за підозрою в зловживаннях. 20 серпня ВАКС зобов'язує НАБУ відкрити провадження щодо можливого завдання державі збитків у розмірі 716 млн грн.

30 серпня 2024 Засідання Ставки Верховного головнокомандувача. Президент Зеленський вирішує, що Володимир Кудрицький має звільнитись з посади голови "Укренерго". Причина (за даними ЗМІ): незавершені захисні конструкції після ракетного обстрілу 26 серпня.

2 вересня 2024 Наглядова рада "Укренерго" звільняє Кудрицького (4 голоси "за", 2 "проти"). Через день двоє незалежних членів наглядової ради - голова ради Даніель Доббені та Педер Андреасен - подають у відставку, заявляючи про "політично вмотивоване" рішення.

Жовтень 2025 За даними ЗМІ, Кудрицького затримано правоохоронними органами. Готується повідомлення про підозру у шахрайстві та відмиванні коштів.

Структура відповідальності: хто що контролює

"Укренерго" (магістральні мережі, підстанції)

• Керівник до жовтня 2024: Володимир Кудрицький
• Підпорядкування: Міністерство енергетики Герман Галущенко
• Проекти захисту: розпочаті у 2023, зупинені у 2024

"Центренерго" (Трипільська ТЕС, Зміївська ТЕС)

• Форма власності: державне підприємство
• Контроль: Фонд державного майна України
• Підпорядкування Фонду держмайна: Офіс Президента

Джерела у галузі енергетики (за умови анонімності) стверджують, що рішення щодо захисту об'єктів "Центренерго" тривалий час не приймались, тендери перепроводились, підрядники змінювались.

Питання: наскільки міністр енергетики міг впливати на рішення щодо держпідприємства, підконтрольного Фонду держмайна?

Підстанції біля АЕС

• Розташування: у периметрі атомних станцій
• Відповідальність: НАЕК "Енергоатом"
• Підпорядкування "Енергоатому": Міністерство енергетики
• Особливість: будь-які будівельні роботи потребують узгодження з керівництвом АЕС через питання ядерної безпеки

Контракти на захист законтрактовано восени 2024 року.

Технічні нюанси, які мають значення

Точність балістичних ракет

Інженери-енергетики, які працювали на об'єктах після ударів осені 2022 року, фіксують: балістичні ракети рідко влучають точно в ціль. Відхилення становить від кількох до десятків метрів.

Це означає, що:

• Пряме влучання у трансформатор — радше виняток
• Типовий сценарій — осколкове ураження від прольоту поряд

Що захищає від осколків

Досвід, накопичений на підстанціях "Укренерго", де було споруджено захист:

• Залізобетонні конструкції
• Металеві екрани
• Легкобетонні блоки

Ефективність: захист не витримує прямого влучання ракети, але суттєво зменшує ураження від непрямих прольотів.

Зауваження очевидця: на одному з об'єктів восени 2022 року ракета пролетіла в десяти метрах від критичного трансформатора. Якби влучила — блекаут був би тотальним і тривалим.

Питання до експертів: якою була б ситуація сьогодні, якби захист було добудовано у запланованих обсягах 2023-2024 років?

Бюджетна логіка: на що вистачило, на що — ні

Кошториси, що зупинили будівництво

Загальна сума кошторисів підрядників Держвідновлення: близько 100 млрд грн.

Реакція уряду: зупинка фінансування по більшості об'єктів.

Технічне питання: чи проводилась незалежна експертиза кошторисів? Чи є публічні дані про структуру цих 100 млрд? Чому не виявлені зловживання, якщо такі мали місце бути і не покарані винні?

Питання до політиків: якими критеріями керувались при розподілі обмеженого ресурсу на ремонти доріг, мостів та стадіонів під час війни?

Публічна комунікація: хто відповідає?

Послідовність подій та комунікації

30 серпня 2024: на засіданні Ставки (закритому) президент озвучує рішення про необхідність звільнення Кудрицького. Причина, яка просочилась до ЗМІ: незадовільна робота з будівництва захисних споруд.

2 вересня 2024: наглядова рада звільняє Кудрицького. Інформація стає публічною.

Аналіз відповідальності через структуру управління

Формальна схема:

1. "Укренерго" → Міністерство енергетики → Кабмін → Президент
2. "Центренерго" → Фонд держмайна → Офіс Президента
3. "Енергоатом" → Міністерство енергетики → Кабмін → Президент

Питання комунікаційної стратегії: чому відповідальність була покладена через рішення Ставки на керівника компанії-оператора, а не на міністра, який координує всю галузь, або на структури, що контролюють інші енергопідприємства (Центренерго через Фонд держмайна)?

Альтернативні сценарії: що могло б бути

Якби кошториси затвердили?

Гіпотетичний сценарій: весною 2024 року уряд знаходить 100 млрд грн або вимагає перегляду кошторисів, але будівництво триває.

Результат до зими 2024-2025: більшість критичних об'єктів мали принаймні хоча б частковий захист від осколків.

Чи змінило б це ситуацію з блекаутами? Технічна відповідь: частково — не від всіх ударів, але від частини.

Якби захист АЕС почали будувати раніше?

Контракти на захист підстанцій біля АЕС підписано восени 2024.

Питання: якби рішення прийняли восени 2023 року (коли став очевидним масштаб загрози), чи встигли б побудувати до зими 2024-2025?

Інженерна відповідь: залежить від складності об'єктів, але рік — це реальний термін для значної частини робіт.

Висновки (яких тут немає)

Цей матеріал не містить фінальних висновків про вину конкретних осіб чи структур.

Він пропонує читачеві:

• Хронологію подій
• Структуру відповідальності
• Технічні нюанси
• Бюджетну логіку
• Альтернативні сценарії

Кожен читач самостійно визначає, де був момент, коли рішення могли бути іншими.

І хто саме мав ці рішення приймати.

Питання, що залишаються без відповіді

1. Хто конкретно в Офісі Президента приймав рішення щодо "Центренерго"?
2. Чому міністр енергетики, формально відповідальний за всю галузь, не фігурує в публічній комунікації про провал?
3. Чи проводилась незалежна експертиза кошторисів на 100 млрд грн?
4. Які альтернативні варіанти захисту розглядались, якщо бюджетних коштів не вистачало?
5. Чи є відкриті дані про те, скільки саме об'єктів мали б захист, якби будівництво не зупинили?

Ці питання потребують журналістських розслідувань, парламентських запитів та експертних оцінок.