Відновлена пам'ять

Ті хлопці, що гинули під Крутами, не були легковірними немічними юнаками. Це були наші перші лицарі, які поклали життя заради продовження життя інших українців.

Сьогодні діти долучились до ходи на згадку про бій під Крутами. Разом із дорослими вони пройшлися від метро Арсенальна до Аскольдової могили. Хода на згадку, хода на збереження національної пам'яті, в якій є місце і для сильного, і прекрасного, і для ресурсного, і для сумного теж. З усім цим багажем ми непереможна нація. І якби ми гуртувались, то ніяка п'ята колона не змогла б нас роз'єднати.

Сьогоднішня зустріч показала, що не всі є прихильниками партії, яка була співорганізатором ходи, і не всі вважають обов'язковим відспівувати душі за християнською традицією, але акценти були на іншому, і це круто.

Шкода, цьогоріч з нами не було вже нацкорпусу, а ходу супроводжувала поліція діалогу. З нами були білоруси, які закликали не вірити побаченому на ТВ, закликали діяти, вони говорили своєю рідною мовою, ми своєю, і було тепло, і всі один одного розуміли. Говорили, що в підручниках з рідної мови давно замінили термін на *українська*. І в підручниках з історії навіть про нещодавну революцію відбуваються підміни.

Для того ми і зустрічаємось. Аби вогонь горів. Аби серця палали. Аби дух міцнів. Аби пам'ять не згасала.

Слава Україні!