🕸 Хто стоїть за «управляючими компаніями» АРМА: схеми, фігуранти, дерибан державних активів

Після скандальної передачі Будинку профспілок консорціуму «Кампарітет», що пов'язаний з фігурантами справ НАБУ, стало очевидно: це лише верхівка айсберга. Українська система управління арештованими активами через АРМА давно потребує не лише реформ, а й очищення від приватних інтересів, що маскуються під державне управління.

🏢 ТРЦ «Гулівер»: конкурс без переможців

Участь у конкурсі взяли:

• ТОВ «БК Міленіум»
• Консорціум «Управляюча компанія „Еспланада“»
• ТОВ «Алакор Сіті»

Проте всі три компанії були відхилені АРМА через невідповідність тендерній документації. Важливо, що у процесі перевірки були залучені навіть розвідувальні органи. Це свідчить про потенційні ризики в учасниках конкурсу, які могли мати приховані зв'язки з криміналітетом або офшорними структурами.

🏭 Активи групи «Юнігран»: фігуранти з минулого

Активи підсанкційної компанії «Юнігран» Ігоря Наумця перейшли під контроль екснардепа Сергія Шапрана та його партнера Володимира Осіпова. Попри санкційний статус бізнесу, управління було передано людям, які самі мають сумнівну репутацію. Цей приклад — тривожний сигнал про відсутність справжнього фільтру на етапі відбору управителів.

📰 Медіахолдинг UMH Group: управління без відповідальності

У 2019 році Печерський суд передав активи холдингу UMH Group (пов’язані з оточенням Януковича) в управління АРМА. Проте конкурс на управління активами був сформований так, що вимоги були нечіткими, а контроль над процесом — формальним. Учасникам достатньо було заявити про «досвід у сфері медіа» — без перевірки джерел фінансування чи потенційних ризиків.

💸 1,5 мільярда гривень — і жодної прозорості

У 2024 році АРМА прозвітувала про рекордні надходження — 1,5 млрд грн. Це в 15 разів більше, ніж у 2023-му. Проте, як наголошують у Transparency International, питання залишаються:

• Хто саме є бенефіціаром компаній-управителів?
• Чи справедливо розподіляються витрати та винагороди?
• Чому АРМА регулярно віддає активи в управління людям із сумнівною репутацією?

За оцінками, збитки від неефективного управління активами вже перевищили 550 млн грн. А ще більше — втрачені можливості для держави.

🗂 Структура активів станом на 2025 рік

За даними АРМА:

• 51,8% — корпоративні права та акції
• 15,8% — нерухоме майно
• 10,6% — рухоме майно (крім транспорту)
• 7,8% — транспорт
• 3,6% — земельні ділянки
• 1,6% — грошові активи та банківські метали
• 0,1% — права інтелектуальної власності
• 2,1% — складені активи

Цифри показують: половина активів — це частки у бізнесі, тобто активи з високим ризиком маніпуляцій.

🔍 Формальний контроль і реальна безконтрольність

АРМА звітує про понад 320 перевірок у 2024 році. Але лише 10 з них були виїзними, решта — «камеральні». Такі перевірки не дозволяють повноцінно виявити зловживання, особливо коли йдеться про великі обсяги грошових потоків та складні корпоративні структури.

⚠️ Висновок

Хоча державне агентство демонструє рекордні показники надходжень, система управління арештованими активами залишається вразливою до корупції. Сумнівні управителі, формальні конкурси, відсутність реального контролю — усе це створює середовище для зловживань на мільярди гривень.

🔴 Потрібна негайна реформа: повна прозорість, незалежна перевірка управителів, відкритий реєстр активів і результатів конкурсу. Інакше державне майно залишиться ласим шматком для обраних «управителів», які управляють ним як власним.