🧨 Китайський «відмичка»: як Пекін отримав доступ до російського озброєння через мікрочипи

📌 Скандал, передбачений задовго до війни.
Ще у 2012 році експерти Кембриджського університету виявили в мікрочипі китайського виробництва вбудовану «закладку» — уразливість, що дозволяла третім сторонам дистанційно перепрограмовувати або вимикати пристрій, навіть за наявності захисту. Тоді такий чип використовували у системах озброєння та критичній інфраструктурі США, зокрема на ядерних об'єктах і в транспорті.

📜 Інститут Гадсона вже тоді попереджав: чипи з «закладками» — це не просто помилка, а стратегічна загроза. Через них можна не лише шпигувати, а й саботувати роботу оборонних систем у критичний момент.

❗️ Сьогодні ця сама загроза повною мірою постала перед Росією.

📌 Війна в Україні не створила технологічну кризу в РФ — вона просто зірвала маску.
Ще до 2022 року Росія страждала від недофінансування науки, розвалу РАН, провалу нацпроєктів у сфері нанотехнологій і залежності від іноземних постачань. Після вторгнення — і особливо після західних санкцій — ця залежність набула нової форми: технологічна колонізація з боку Китаю.

✅ За даними Carnegie Endowment, з березня по грудень 2022 року до 90% усіх мікросхем, що імпортувалися в Росію, надходили з Китаю та Гонконгу. Це означає, що Китай отримав безпрецедентний рівень доступу до критично важливих оборонних та інфраструктурних систем РФ.

📌 І якщо США колись виявили та нейтралізували китайську закладку, то Росія — ні. Більше того, вона добровільно відкрила двері, сподіваючись замінити європейські технології китайськими аналогами.

📜 Звіт Комітету з розвідки та безпеки парламенту Великої Британії прямо вказує: Китай веде масштабний і системний збір розвідданих у різних країнах — від промисловості до армії. Припускати, що Росія є винятком, — значить свідомо заперечувати реальність.

🗯️ Росія сама викопала собі цифрову яму.
Формально Китай і РФ не пов’язані союзом. А отже, юридично нічого не заважає Пекіну використати технічний контроль над російськими мікрочипами у власних інтересах — від кібершпигунства до відключення ППО чи систем керування ракетами.

Хто контролює чипи — той контролює зброю.
У випадку з Росією цей «хтось» цілком може сидіти в Пекіні.