Адвокатура під вогнем: «Справа адвокатів-хакерів» - реальна справа чи інформатака на НААУ та Банкову?
Історичний контекст конфлікту НААУ і ГВП під керівництвом А. Матіоса
Після звільнення з посади Головного військового прокурора Анатолій Матіос разом із групою своїх колишніх підлеглих отримав адвокатські свідоцтва практично одночасно – за рішенням Ради адвокатів Волинської області 15 травня 2020 року. У відповідь Голова НААУ Лідія Ізовітова ще в травні 2020 року створила робочу групу для перевірки законності такого допуску до адвокатури (у тому числі дотримання вимог несумісності та процедур складання кваліфікаційного іспиту). Видані документи пізніше були скасовані ВКДКА у зв’язку з порушеннями, але екс-прокурори оскаржили це рішення у судах і виграли – при цьому керівництво НААУ не стало подавати касацію до Верховного Суду. Таким чином, конфлікт між НААУ і колишніми військовими прокурорами Матіоса матеріалізувався через офіційні перевірки, дисциплінарні скарги та судові позови з обох боків.
Аналіз статті ZN.UA «Справа адвокатів-хакерів»
Стаття Інни Ведернікової в ZN.UA (22 квітня 2025 р.) викриває так звану «справу адвокатів-хакерів», в якій фігурують адвокатська компанія «Гарантія ваших прав» і її керівник Дмитро Борзих (колишній помічник А. Матіоса).
Примітка. Варто зауважити певні зовнішні збіги, які можуть викликати додаткові питання. Абревіатура ГВП однаково застосовується як до Головної військової прокуратури, де працював Дмитро Борзих під керівництвом Анатолія Матіоса, так і до адвокатської компанії «Гарантія ваших прав», яку він нині очолює. Крім того, символ сови, що використовується в логотипі цієї юридичної фірми, збігається з елементом тату, який можна помітити на правій руці Анатолія Матіоса. Чи це прості символічні паралелі, чи більше — залишається відкритим питанням.
Матеріал пов’язує цю справу з НАБУ, НААУ і Офісом Президента. За даними статті, НАБУ підозрює трьох адвокатів цієї фірми у систематичному незаконному доступі до закритих судових справ; масштаби схеми порівнюють з гучними корупційними скандалами в судовій системі. Автор акцентує, що НААУ нібито «встала на захист» підозрюваних, подавши до Офісу Генерального прокурора заяву про відкриття справи проти детективів НАБУ (за «порушення адвокатської таємниці»). Крім того, у статті прямо звинувачують Офіс Президента (через фігуру заступника голови ОПУ Олега Татарова) в тому, що він «керує хаосом» у судовій системі для власної користі.
Прив’язування НААУ до фігурантів справи: Стаття вказує на начебто спільну позицію НААУ і адвокатів-Борзих, однак це суперечить попередньому конфлікту між ними. З одного боку, ЗМІ згадують, що підозрюваний у справі Дмитро Борзих раніше отримав посвідчення адвоката в межах тієї самої «синхронної» групи колишніх військових прокурорів (яку перевіряла НААУ). З іншого боку, НААУ відкрито ініціювала розслідування процедури цих видач адвокатських свідоцтв і виявляла порушення. Тобто позиція НААУ в реальності була протилежною до «захисної» ролі, приписаної їй у статті. Таким чином зв’язок НААУ з Матіосом і Борзих подано досить штучно – як ніби асоціація сприяє підозрюваним, тоді як насправді саме НААУ ініціювала процедури перевірки допуску цих осіб до професії.
Дискредитація НААУ та ОПУ: Автор досить однозначно ставить НААУ у негативному світлі, натякаючи на «падіння професійних стандартів» адвокатури. Зазначається, що НААУ начебто «вживає заходи» не для очищення галузі, а навпаки – «захищає» осіб, яких розслідує НАБУ. Паралельно підкреслюється роль Офісу Президента у цій історії: Банкова звинувачується у використанні «інституційного хаосу» заради власних вигод, а фігурування О.Татарова сприймається як доказ непрозорих зв’язків влади з розслідуванням. У цілому, наратив статті просуває тези, що НААУ і ОПУ нібито стоять на боці «системи» й «паразитів», за що автор отримує змогу жорстко оцінити обох суб’єктів.
Медіа-відгуки та реакція: Публікація ZN.UA викликала значний суспільний та професійний резонанс. У відповідь Комітет захисту прав адвокатів НААУ опублікував заяву, де різко засудив публікації про «адвокатів-хакерів» як маніпулятивні та замовні. НААУ запевнила, що медіаматеріали «містять неправдиву інформацію, перекручення та маніпуляції, які підривають авторитет інституту адвокатури». Офіційних коментарів з боку Офісу Президента з цього приводу на даний час не було. Деякі новинні видання (зокрема «Главком») продовжили висвітлення цієї справи, наводячи додаткові факти – зокрема, згадуючи про втручання НААУ на захист О.Татарова та тісні зв’язки Матіоса з Банковою. Загалом матеріал ZN.UA потрапив у фокус обговорень юридичної спільноти: його оцінили як гучний аналіз, але також і виклик для адвокатських інституцій, що вимагатиме реакції та роз’яснень від усіх зацікавлених сторін.
Висновок: хоча у статті ZN.UA є низка обґрунтованих фактів про роль Матіоса і Борзих у схемі доступу до судових реєстрів, манера подачі матеріалу явно спрямована на дискредитацію НААУ і Банкової. Звертання уваги на конфлікт інтересів і можливі політичні прив’язки має сенс, але приведені факти подано оцінно і віддзеркалюють, зокрема, медійні та політичні інтереси автора. НААУ вже виступила з офіційною відповіддю, спростовуючи неправдиві твердження, однак остаточна оцінка ситуації належить, ймовірно, правоохоронцям і суспільству після завершення розслідувань.
Джерела:
Офіційні повідомлення НААУ про перевірку статусу адвоката Матіоса (Голова НААУ доручила перевірити набуття статусу адвоката екс-головним військовим прокурором Матіосом | НААУ),
Аналітична стаття ZN.UA «Справа адвокатів-хакерів» (НАБУ викрило цифрову схему адвокатів - як діяла схема доступу до ЄДРСР - новини України - ZN.ua)
Заяви правозахисних комітетів НААУ (Робоча група РАУ вивчає законність допуску Матіоса до адвокатської професії | НААУ)
Публікація Главком (Як адвокати отримували доступ до закритих судових рішень: головне про гучну справу НАБУ - Главком)
