День Побєди. 22 червня та 8-9 травня.

22 червня 2021

Офіційна радянсько-російська версія.

22 червня 1941 року о 4.00 фашистська Німеччина і її союзники віроломно і без оголошення війни напали на Совєцький Союз. Маючи чисельну перевагу у військах і техніці, протягом пів року окупувала Прибалтику, Україну, Білорусь, і частину території Росії, а Румунія - Молдову, Буковину і Одеську область. Совєцький народ чинив героїчний опір. Війна була всенародною і тому отримала назву "Вєлікая Отєчєствєнная война". Ціною великих і героїчних зусиль Німеччина була врешті розбита і війна закінчилася перемогою СРСР 9 травня 1945 року. Совєцький народ втратив у цій війні 20 млн людських життів, тому 9 травня є святом Перемоги і святою датою для всіх людей колишнього СРСР (що є однією зі «скрєп руского міра»).

Історична правда.

Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 року і закінчилася 2 вересня 1945 року (в Європі 8 травня). І розв’язали її саме СРСР і Німеччина з реалізації секретного додатка до пакту Молотова — Ріббентропа, який передбачав розподіл сфер впливу в Європі. Результатом пакту був поділ Польщі, приєднання Західної України і Західної Білорусі до СРСР, окупація незалежних країн Балтії, а також відторгнення частини Румунії і створення Молдавської РСР. Для цього частина території України (Придністров’я) була передана новоутвореній республіці. Вторгнення Німеччини не було несподіваним, тому що напередодні було вручено відповідні ноти у Москві Молотову, а у Берліні - послу Деканозову. Чисельної переваги Німеччина не мала ні в кількісному складі, ні в техніці та озброєнні. Ніякого всенародного спротиву не було. В перші місяці війни Червона армія втратила полоненими, за різними оцінками, від 800 тисяч до 1 млн 300 тис. Народ не хотів захищати кривавого диктатора. І якби не колоніальна і расова політика Гітлера на окупованих територіях, та ще ряд причин (підтримка союзників, ленд-ліз, неготовність Вермахту до зими, некомпетентність фюрера як головнокомандувача і.т.ін.), війна для СРСР могла б закінчитися повним розгромом. Спростовуючи міфи, можна стверджувати, що СРСР, за даними істориків, втратив загиблими понад 40 млн за 4 роки війни. Для порівняння: Німеччина з 1939 р., воюючи в УСІЙ Європі і Африці, втратила 7 млн загиблими, а її сателіти - 3 млн. Інші цифри, наведені у «Статистичному аналізі людських втрат у Другій світовій війні». - Лавер О.Г. Ужгород. 2013. - говорять про 4 млн солдат Вермахту і 1 млн союзників проти 27 млн. Червоної армії. Ці цифри різняться від попередніх напевно тому, що не враховують кількість жертв серед мирного населення. Війна не була всенародною, тому що на боці Німеччини воювали, за різними даними, від 1.2 млн до 2 млн громадян СРСР, які представляли всі народи СРСР, включно з росіянами (найбільше з усіх).

Для України ж Друга світова війна почалася в ніч з 13 на 14 березня 1939 року, коли Угорщина, за підтримки Німеччини, почала відкриту агресію проти Карпатської України, потопивши її в крові.

Трагізм цієї війни для України полягав у тому, що Україна на той момент була не суб’єктом, а об’єктом світової політики через те, що була окупована Росією, Угорщиною, Румунією, Польщею. Українці, в силу такого становища, змушені були воювати, як в складі держав окупантів, так і в складі армій союзників, бо через економічні і політичні причини емігрували до цих країн. Але не дивлячись на такий стан речей, українська нація змогла створити політичний Орден - Організацію Українських Націоналістів. ОУН підняла народ на боротьбу за незалежність і створила власну військову формацію - Українську Повстанську Армію, яка воювала проти ВСІХ загарбників України.

Отже, виходячи з вище наведеного ставлення українських націоналістів до дат 9 травня і 22 червня наступне: для нас, українських націоналістів, Друга світова війна була хоч і трагічним, і героїчним, але епізодом у нашій національно-визвольній боротьбі. Ці дати ми розглядаємо як інструмент поширення "руского міра" і утримання української нації під неоколоніальним впливом. Ми стверджуємо, що наш народ поніс колосальні жертви в цій війні. Ми шануємо героїзм і жертовність ВСІХ українців, які взяли в ній участь. Ця війна надала нам шанс на утворення своєї держави, і українці перетворили на своїй території цю війну на національно-визвольну (як перед тим Першу світову). І для нас війна закінчилася 24 серпня 1991 року, коли було проголошено державну незалежність України і останній повстанець вийшов із підпілля.

*До речі, день побєди не відзначався ні при Сталіні, ні при Хрущові і ввів його Л. Брежнєв. На відміну від "руского міра" весь цивілізований світ відзначає 8 травня "День пам’яті та примирення". Націоналістичне ставлення до цього дня є нейтральним. Його не відзначаємо, але шануємо жертовність ВСІХ українців, що брали участь у Другій світовій війні.

Пропагандивний відділ Добровольчий Український Корпус "Правий сектор".