Грошова емісія: як економічна неграмотність породжує конспірологію

В інформаційному просторі циркулює стійкий міф, що гроші можна друкувати в необмежених кількостях без наслідків. Цю ідею просувають як самопроголошені "експерти", так і відверті шахраї, що використовують економічну неграмотність для маніпуляцій. Розберемо цю конспірологію детально, з фактами, цифрами та історичними прикладами.

Міф №1: "Гроші друкують просто так"

Теза шарлатанів: Центральні банки створюють гроші з повітря, достатньо натиснути кнопку на комп'ютері, і можна надрукувати скільки завгодно.

Реальність: Емісія завжди прив'язана до активів або зобов'язань. Це не "друк з повітря", а складна система обміну.

Як насправді працює емісія

Три рівні грошової маси:

1. M0 (готівка) — фізичні банкноти і монети. Становить 5-10% усіх грошей в економіці.

2. Резерви центробанку — електронні записи на рахунках комерційних банків у центральному банку. База для всієї системи.

3. Банківські гроші (M2, M3) — депозити в комерційних банках, створені через кредитування. Це 90%+ всіх грошей.

Механізм створення грошей Федеральною резервною системою США:

Операції на відкритому ринку: ФРС купує державні облігації у банків. Розраховується не купюрами, а записом: "У банку XYZ тепер +100 мільйонів доларів резервів". Гроші створюються електронним записом, АЛЕ — в обмін ФРС отримує актив (облігацію). Це обмін: гроші створили, але взяли під них забезпечення.

Кредитування банків: Банк приходить у "вікно дисконтування" ФРС, приносить заставу (облігації, іпотечні папери), отримує кредит. ФРС створює гроші записом, але це КРЕДИТ — банк повинен повернути з відсотками.

Кількісне пом'якшення (QE): Після 2008 року ФРС масово скуповувала не лише держоблігації, а й іпотечні папери, корпоративні облігації. Створила трильйони доларів резервів.

Критично важливо: ці гроші залишилися в банківській системі. Вони не хлинули в реальну економіку безпосередньо.

Система часткового резервування — справжня "магія"

Ви приносите в банк $100. Банк зобов'язаний тримати резерв 10% ($10), решту $90 може видати кредитом. Людина, що отримала кредит, кладе ці $90 в інший банк. Той банк тримає $9 резервом, $81 видає кредитом. І так далі.

З ваших $100 система створила ~$900 додаткових "банківських грошей". Мультиплікатор працює автоматично через кредитування.

Ключове обмеження: Гроші створюються ТІЛЬКИ під активи або зобов'язання:

• ФРС створює гроші під облігації (актив)
• Банки створюють гроші під кредити (актив з поверненням)

Якщо просто "надрукувати і роздати" — отримаєте класичну інфляцію: гроші є, товарів стільки ж, ціни ростуть.

Міф №2: "Україна може друкувати гроші як США"

Теза шарлатанів: Якщо ФРС друкує трильйони доларів без гіперінфляції, чому НБУ не може робити те саме з гривнею?

Реальність: Україна вже ставила цей експеримент двічі. Обидва рази закінчилося катастрофою.

Український досвід: дві катастрофи

Перша катастрофа: гіперінфляція 1990-х

Після розпаду СРСР Україна фінансувала бюджетний дефіцит емісією грошей. Цифри жахливі:

1992 рік:

• Дефіцит бюджету: 12.2% ВВП
• Емісія: 164% від ВВП попереднього року
• Інфляція: понад 2,000% на рік
• Січень 1992: місячна інфляція 285.2% (ціни подвоювалися за 15 днів)

1993 рік:

• Емісія: 243% від ВВП попереднього року
• Інфляція: понад 10,000% на рік
• Економіка в руїнах, заощадження населення знищені

1994 рік:

• Емісія: 45% від ВВП
• Інфляція все ще надвисока

Лише з 1996 року, коли ввели гривню і обмежили емісію до 3% ВВП, ситуація почала стабілізуватися. Ціна питання: знищений середній клас, втрачені десятиліття розвитку, втрата довіри до національної валюти.

Друга катастрофа: криза 2014-2015

Після анексії Криму та початку війни на Донбасі НБУ знову вдався до масової емісії:

• Емісія: понад 250 млрд гривень
• Частину довелося одразу стерилізувати (вилучити з обігу) через продаж валюти на суму понад 100 млрд гривень
• Валютні резерви обвалилися з $38 млрд (2011) до $12.5 млрд (листопад 2014)
• Інфляція лютий 2015: 34.5% (найвища за 20 років)
• Курс гривні обвалився втричі: з 8 грн/$ до 25-30 грн/$

Механіка краху: Емісія → паніка на валютному ринку → люди скуповують валюту → НБУ продає резерви для підтримки курсу → резерви тануть → курс все одно падає → інфляція через подорожчання імпорту.

Як працює емісія в Україні через НБУ

Три основні канали емісії:

1. Рефінансування банків

НБУ надає кредити комерційним банкам під заставу (облігації, іпотечні папери). Гроші створюються записом на кореспондентському рахунку банку в НБУ. Це тимчасова емісія — банк повинен повернути кредит, після чого гроші вилучаються з обігу.

2. Валютні інтервенції

Щоденно НБУ купує або продає валюту на міжбанківському ринку:

• Купує валюту → створює гривні (емісія)
• Продає валюту → вилучає гривні зі обігу (стерилізація)

Термін "чиста емісія" означає сальдо цих операцій.

3. Операції з державними облігаціями (ОВДП)

НБУ може купувати облігації внутрішньої державної позики на первинному або вторинному ринку. Це створює гривні для фінансування бюджету. Найнебезпечніший канал — саме він спричинив гіперінфляцію 1990-х.

Система часткового резервування працює так само, як у ФРС: банки тримають у резервах НБУ лише частину депозитів (наприклад, 10%), решту видають кредитами. Так із 100 гривень депозиту система створює ~900 гривень "банківських грошей".

Чому Україна не може робити як ФРС

1. Гривня — не резервна валюта

Ніхто у світі не тримає резерви в гривнях. Жоден контракт за межами України не укладається в гривнях. Коли НБУ друкує гривні, попит на них — тільки всередині України. Надлишок миттєво конвертується в долари або євро, обвалюючи курс.

2. Маленька економіка

ВВП України ~$160 млрд (2023). Для порівняння:

• США: $27,000 млрд (у 169 разів більше)
• Німеччина: $4,500 млрд (у 28 разів більше)

Емісія $1 млрд для США — 0.004% економіки. Для України — 0.6% економіки. Масштаб має значення.

3. Відкрита економіка залежна від імпорту

Зовнішня торгівля України (експорт + імпорт) перевищує 100% ВВП. Україна імпортує:

• Енергоносії (газ, нафтопродукти)
• Ліки та медобладнання
• Високотехнологічне обладнання
• Частину продовольства

Обвал курсу гривні → миттєве подорожчання всього імпорту → інфляція → зниження життєвого рівня.

4. Обмежені валютні резерви

Станом на кінець 2023 року валютні резерви НБУ ~$40 млрд. Це забезпечення стабільності гривні та можливості захистити курс під час паніки. Для порівняння, резерви ФРС не мають значення, бо весь світ готовий тримати долари.

Якщо НБУ почне масову емісію:

1. Люди та бізнес скуповують валюту
2. НБУ втрачає резерви за кілька місяців
3. Курс обвалюється
4. Інфляція сягає десятків або сотень відсотків

5. Низька довіра до інституцій

Два досвіди гіперінфляції (1990-ті та 2014-2015) сформували в українців стійку недовіру до гривні та НБУ. При найменших ознаках нестабільності люди біжать у валюту. Цю поведінку називають "доларизацією очікувань" — вона робить емісію самоздійснюваним пророцтвом.

Порівняння: ФРС vs НБУ

Реальні обмеження для НБУ

Правило №1: Емісія не повинна перевищувати зростання ВВП + цільову інфляцію (5% за таргетом НБУ).

Якщо ВВП виріс на 3%, емісія може бути ~8% без ризиків. Якщо емісія 20-30% — це прямий шлях до інфляції та обвалу курсу.

Правило №2: Валютні резерви повинні покривати 3-4 місяці імпорту.

Це мінімальна подушка безпеки. Якщо резерви нижче — країна вразлива до валютної кризи.

Правило №3: Емісія під державні облігації — тільки в крайніх випадках і обмежено.

Пряме фінансування бюджету емісією (монетизація дефіциту) — це шлях до гіперінфляції. МВФ категорично проти цього.

Висновок: Україна не може робити "як ФРС", бо не має структурних переваг США. Спроби масової емісії двічі закінчувалися катастрофою. Будь-хто, хто радить "друкувати гроші" для України — або не розуміє базової економіки, або свідомо штовхає країну до кризи.

Міф №3: "Розвинені країни друкують без обмежень, чому б і всім не так?"

Реальність: США мають структурні переваги, що дозволяють більшу емісію. Ці переваги відсутні у 99% країн світу. Детально розглянемо механізм.

Чому США "привілейовані"

1. Долар — світова резервна валюта

Попит на долари з усього світу дозволяє "експортувати інфляцію". США друкують, світ купує долари для резервів і торгівлі, інфляція розмазується глобально.

За даними МВФ, станом на 2023 рік:

• 59% світових валютних резервів — у доларах
• 88% міжнародних платежів — у доларах
• Понад 50% міжнародних кредитів — у доларах

2. Величезна економіка

ВВП США $27 трильйонів. Можна створити трильйон доларів, і це буде 3-4% грошової маси. Зімбабве створює трильйон — це вся економіка, помножена на мільйон.

3. Довіра до інституцій

Усі вірять, що ФРС не друкуватиме нескінченно, що у США є суди, права власності, що економіка виробляє реальні товари. Ця довіра накопичувалася десятиліттями.

4. Низька швидкість обігу грошей

Після 2008 року швидкість обігу грошей у США впала з 2.0 до 1.1. Формула Фішера: MV = PQ

• M = грошова маса
• V = швидкість обігу
• P = рівень цін
• Q = обсяг виробництва товарів

Збільшуєш M (емісія), але падає V (люди тримають гроші, не витрачають) — інфляція P не зростає пропорційно. В кризу попит на кредити низький, банки тримають резерви, а не видають кредити масово.

Що відбувається, коли цих переваг немає

Приклад 1: Зімбабве (2000-2009)

Президент Роберт Мугабе вирішив фінансувати дефіцит бюджету друкуванням грошей. Результат:

• 2008 рік: інфляція досягла 89,700,000,000,000,000,000,000% річних (офіційна оцінка МВФ)
• Банкноти номіналом 100 трільйонів зімбабвійських доларів
• Буханка хліба коштувала мільярди
• Середня тривалість життя впала з 60 до 37 років
• 2009 року країна відмовилася від власної валюти

Причина катастрофи: Емісія не була забезпечена активами, економіка не виробляла товари (після захоплення ферм виробництво зерна впало на 70%), світ не тримав резерви в зімбабвійських доларах.

Приклад 2: Веймарська Німеччина (1921-1923)

Після Першої світової війни Німеччина мала величезні репараційні виплати. Уряд вирішив друкувати марки для їх погашення. Результат:

• Листопад 1923: 1 долар = 4,2 трильйона марок
• Буханка хліба коштувала 200 мільярдів марок
• Зарплату потрібно було витрачати протягом години після отримання
• Люди використовували купюри як шпалери — це було дешевше

Цікавий факт: Річард Евансон в дослідженні "The Coming of the Third Reich" (2003) показав, що саме гіперінфляція знищила середній клас Німеччини, створивши соціальну базу для нацизму. Люди втратили всі заощадження, довіру до демократії, почали шукати "сильну руку".

Приклад 3: Венесуела (2016-досі)

Режим Мадуро друкував болівари для покриття соціальних витрат при падінні цін на нафту:

• 2018 рік: інфляція 1,000,000%
• 2019 рік: інфляція 10,000,000%
• Середня зарплата $5-10 на місяць
• 7 мільйонів громадян (25% населення) втекли з країни
• Країна з найбільшими запасами нафти в світі страждає від голоду

Механіка краху: Друк грошей без виробництва товарів → інфляція → падіння довіри до валюти → доларизація економіки → валюта стає папером.

Міф №4: "Інфляція — це просто гра цифр, насправді нічого не змінюється"

Теза шарлатанів: Якщо всім піднять зарплати пропорційно інфляції, то все буде по-старому, просто нулі додадуться.

Реальність: Інфляція — це перерозподіл багатства на користь тих, хто отримує нові гроші першими, і на шкоду тих, у кого є заощадження або фіксовані доходи.

Ефект Кантільйона

Ірландський економіст Річард Кантільйон ще в XVIII столітті описав ключовий механізм: гроші не поширюються рівномірно. Ті, хто отримує нові гроші першими (банки, уряд, великі корпорації), можуть купувати товари за старими цінами. Поки гроші доходять до звичайних людей, ціни вже зросли.

Практичний приклад:

• День 1: ФРС створює $1 трильйон, купує облігації у Goldman Sachs
• День 30: Goldman Sachs купує нерухомість, акції, товари за цінами, що почали зростати
• День 180: Гроші доходять до зарплат медсестер і вчителів, але ціни на житло вже виросли на 20%

Результат: Багаті стали багатшими (активи подорожчали), середній клас збіднів (зарплати не встигли за цінами).

Хто програє від інфляції

1. Люди із заощадженнями на депозитах

Якщо інфляція 10%, а відсоток по депозиту 2% — ви втрачаєте 8% купівельної спроможності щороку. Через 9 років ваші заощадження вартуватимуть вдвічі менше.

2. Пенсіонери з фіксованими виплатами

Пенсія 10,000 гривень при інфляції 20% за рік реально варта 8,000 гривень. Через 5 років — менше половини початкової купівельної спроможності.

3. Наймані працівники (якщо зарплати відстають)

Зарплати підвищуються раз на рік (у кращому випадку), а ціни ростуть щомісяця. Ви постійно біжите за паровозом, що від'їжджає.

4. Кредитори

Якщо ви дали комусь у борг 100,000 гривень на 5 років під 5% річних, а інфляція 15% — ви втрачаєте 10% щороку. Через 5 років повернуті гроші куплять на 50% менше.

Хто виграє від інфляції

1. Позичальники (особливо великі)

Якщо ви взяли кредит 1 мільйон при інфляції 20% річних — через 5 років ви повертаєте гроші, які реально коштують удвічі менше. Іпотека на 20 років при високій інфляції — подарунок судьби.

2. Уряд

Державний борг фіксований у грошах. Інфляція зменшує реальну вартість боргу. Якщо у країни борг $1 трильйон, а інфляція 10% щороку — через 7 років це реально $0.5 трильйона.

3. Власники реальних активів

Нерухомість, золото, акції підприємств зростають у ціні разом з інфляцією або швидше. Багаті тримають активи, не готівку.

Міф №5: "Золотий стандарт був помилкою, fiat-гроші краще"

Теза шарлатанів: Прив'язка до золота обмежувала економічне зростання, fiat-система дає свободу розвитку.

Реальність: Це частково правда, але з величезним "але".

Золотий стандарт: переваги та обмеження

Система Бреттон-Вудс (1944-1971):

• $35 = 1 унція золота (фіксований курс)
• Центробанки могли обміняти долари на золото у ФРС
• Емісія обмежена золотими резервами

Переваги:

• Стабільність цін (інфляція близька до нуля десятиліттями)
• Неможливість безконтрольної емісії
• Довіра до валюти (забезпечена реальним активом)

Обмеження:

• Жорсткість під час криз (не можна швидко збільшити грошову масу)
• Дефляція (якщо економіка росте швидше видобутку золота)
• Вразливість до відпливу золота

Чому Ніксон скасував золотий стандарт (1971):

США друкували долари для фінансування війни у В'єтнамі та соціальних програм. Золота не вистачало для покриття всіх доларів в обігу. Франція та інші країни почали масово обмінювати долари на золото. ФРС загрожувало банкрутство — запаси золота швидко танули.

15 серпня 1971 року Ніксон оголосив про тимчасове припинення конвертації доларів у золото. "Тимчасове" триває досі.

Fiat-система: свобода чи свавілля?

Переваги:

• Гнучкість у кризах (можна швидко збільшити ліквідність)
• Не обмежена видобутком золота
• Можливість стимулювати економіку емісією

Недоліки:

• Спокуса безконтрольної емісії
• Інфляція як неявний податок
• Залежність від довіри (якщо довіра зникає — валюта коллапсує)

Ключовий момент: Fiat-гроші працюють, поки є:

1. Виробництво реальних товарів і послуг
2. Незалежність центробанку від політиків
3. Довіра до інституцій
4. Обмеження емісії (формальні чи неформальні)

Коли хоча б один пункт падає — система руйнується (див. Венесуела, Туреччина, Аргентина).

Міф №6: "Біткойн/золото врятують від інфляції"

Теза шарлатанів: Треба тримати заощадження в біткойні або золоті, і інфляція вам не страшна.

Реальність: Частково правда, але з нюансами.

Золото як захист

Історична довідка:

• 1971 рік: золото $35/унція, долар забезпечений золотом
• 2024 рік: золото $2,000/унція, долар не забезпечений нічим

За 53 роки золото зросло в 57 разів у доларах. Це означає, що долар втратив 98% купівельної спроможності відносно золота.

АЛЕ: Золото волатильне. Був період 1980-2000 років, коли воно падало. Якщо ви купили золото на піку 1980 року ($850/унція), то до 2000 року ($280/унція) ви втратили 67% у номінальному вираженні.

Висновок: Золото — довгостроковий (10+ років) захист від інфляції, але не короткостроковий.

Біткойн як альтернатива

Аргументи "за":

• Обмежена емісія (21 мільйон монет, не більше)
• Децентралізація (жоден уряд не контролює)
• Цифрова портативність

Аргументи "проти":

• Екстремальна волатильність ($69,000 → $16,000 → $44,000 за 2 роки)
• Не забезпечений реальними активами (pure speculation)
• Регуляторні ризики (уряди можуть заборонити чи обмежити)

Реальність: Біткойн — спекулятивний актив, а не захист від інфляції. Його ціна корелює з ризиковими активами (акції технологічних компаній), а не з інфляцією.

Конспірологічні теорії: звідки ростуть ноги

Теорія №1: "Ротшильди/рептилоїди контролюють ФРС"

Класична конспірологія змішує факти з вигадками:

Факт: ФРС створена в 1913 році за участі великих банків (J.P. Morgan, Rothschild та ін.)

Вигадка: Ця система створена для поневолення людства через борги.

Реальність: ФРС — це складний компроміс між державним контролем і ринковою економікою. Рада керуючих призначається президентом США і затверджується Сенатом. Прибутки ФРС (від операцій з облігаціями) йдуть у бюджет США. 2022 року ФРС перерахувала $76 мільярдів у держбюджет.

Теорія про "таємну змову банкірів" ігнорує, що центробанки існують в усіх країнах, включаючи комуністичний Китай і теократичний Іран. Навряд чи Ротшільди контролюють Народний банк Китаю.

Теорія №2: "Інфляція — змова для пограбування народу"

Зерно правди: Інфляція дійсно перерозподіляє багатство на користь боржників (держави, багатих) і на шкоду кредиторів (середнього класу із заощадженнями).

Перебільшення: Це не "змова", а структурний наслідок fiat-системи. Політики завжди схильні до дефіцитів бюджету (витрати популярні, податки — ні). Емісія — це спосіб фінансувати дефіцит без явного підняття податків.

Аналогія: Це не змова, а "трагедія спільного блага". Кожен політик хоче витрачати більше (на освіту, охорону здоров'я, армію), але ніхто не хоче підіймати податки. Емісія — це спокуса, якій важко опиратися.

Теорія №3: "Можна створити ідеальну систему без інфляції"

Теорія: Повернутися до золотого стандарту або перейти на біткойн, і все буде добре.

Проблема: Жорсткі гроші (золото, біткойн) створюють дефляцію. Якщо грошова маса фіксована, а економіка росте, ціни падають. Звучить добре? Насправді це жахливо.

Дефляційна спіраль:

1. Ціни падають → люди відкладають покупки (завтра буде дешевше)
2. Попит падає → підприємства скорочують виробництво
3. Безробіття зростає → доходи падають
4. Попит падає ще більше → дефляція поглиблюється

Історичний приклад: Велика депресія 1930-х років значною мірою була дефляційною. Ціни падали, але це не допомагало — економіка колапсувала. Безробіття у США сягнуло 25%.

Оптимум: Помірна інфляція 2-3% щороку. Достатньо низька, щоб не знищувати заощадження, але достатньо висока, щоб стимулювати витрати та інвестиції.

Практичні висновки: як розпізнати шарлатанство

Червоні прапорці економічного шарлатанства

1. "Можна друкувати гроші без наслідків"

Якщо хтось каже це без жодних застережень — він або ідіот, або шахрай. Історія дала десятки прикладів катастроф.

2. "Золото/біткойн вирішать усі проблеми"

Жорсткі гроші створюють інші проблеми (дефляція, негнучкість у кризах). Немає ідеального рішення.

3. "Інфляція — це завжди змова"

Інфляція — це наслідок складної взаємодії емісії, швидкості обігу, виробництва товарів. Іноді вона результат помилок, іноді — свідомої політики, але рідко — "змови".

4. "Економіка — це просто"

Якщо хтось пропонує прості рішення складних проблем, він продає вам ілюзію. Економіка — це система з мільйонами взаємодіючих агентів, нелінійна та непередбачувана.

Як захистити себе від інфляції (реальні поради)

1. Диверсифікація активів

Не тримайте всі заощадження в готівці. Розподіліть між:

• Нерухомість (захист від інфляції, але неліквідна)
• Акції (ростуть з економікою, волатильні)
• Облігації (стабільний дохід, страждають від інфляції)
• Невелика частка золота/біткойна (хедж проти катастроф, волатильні)

2. Інвестуйте в себе

Навички, освіта, здоров'я — це активи, що не знецінюються інфляцією. Кваліфікований спеціаліст завжди зможе заробити.

3. Кредити з фіксованою ставкою

Якщо очікуєте високу інфляцію, іпотека чи кредит з фіксованою ставкою — це благо. Ви повертаєте знецінені гроші.

4. Стежте за реальними ставками

Реальна ставка = номінальна ставка - інфляція. Якщо депозит дає 5%, а інфляція 10%, ви втрачаєте 5% щороку. Шукайте інструменти з позитивною реальною ставкою.

Висновок: економіка вимагає чесності

Емісія грошей — це не магія і не змова. Це інструмент, що може використовуватися розумно (ФРС під час кризи 2008 року) або катастрофічно (Зімбабве, Венесуела).

Ключові принципи:

1. Емісія працює, коли забезпечена активами або зобов'язаннями

Просто "друк і роздача" завжди призводить до інфляції, якщо не зростає виробництво товарів.

2. Структурні переваги мають значення

США можуть більше емісії через статус долара, розмір економіки, довіру до інституцій. Інші країни не можуть копіювати цю модель.

3. Інфляція — це перерозподіл багатства

Вона завжди має переможців (боржники, власники активів) і переможених (кредитори, люди із заощадженнями).

4. Немає ідеального монетарного режиму

Золотий стандарт, fiat-гроші, біткойн — кожна система має переваги та недоліки. Потрібен баланс та розумне управління.

5. Економічна грамотність — це захист

Розуміння базових механізмів вбереже вас від шарлатанів, що обіцяють прості рішення складних проблем.

Коли хтось каже вам, що "можна друкувати гроші без обмежень" або що "вся система — це змова", — запитайте про Веймарську республіку, Зімбабве, Венесуелу. Історія вже поставила ці експерименти. Результати очевидні.

Економіка — не релігія віри, а наука про обмежені ресурси та компроміси. Чим швидше ми це визнаємо, тим менше часу витратимо на боротьбу з вітряками конспірологічних теорій.