Київ у заручниках корупції: хто грабує місто через комунальні підприємства?
Корупційні схеми в Київській міській державній адміністрації (КМДА) завдають значних збитків міському бюджету та підривають довіру громадян до органів влади. За даними Державного бюро розслідувань (ДБР), щорічні втрати бюджету Києва через корупційні дії посадовців КМДА можуть сягати близько 10 мільярдів гривень.
Механізми корупції через комунальні підприємства
Одним з основних механізмів розкрадання коштів є неефективний та безконтрольний перерозподіл фінансів між 128 комунальними підприємствами (КП), підпорядкованими КМДА. Керівництво адміністрації спрямовує бюджетні кошти до цих КП, які, замість безпосереднього виконання робіт, залучають сторонні комерційні структури. Це призводить до завищення вартості послуг та робіт, а різниця осідає в кишенях корупціонерів.
Приклад: Департамент інформаційно-комунікаційних технологій
Розглянемо діяльність Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій (ДІКТ) КМДА. Замість утримання власного штату фахівців, таких як програмісти та інженери, департамент створює підпорядковане КП, яке отримує фінансування з бюджету. Це КП, замість виконання робіт власними силами, оголошує тендери через систему "Прозорро" та залучає сторонні компанії. Офіційно це обґрунтовується економією коштів, адже КП нібито не може дозволити собі утримання дорогих спеціалістів. Насправді ж, оплата послуг комерційних фірм включає не лише вартість робіт, але й прибуток цих компаній, що призводить до додаткових витрат бюджетних коштів.
Наслідки для міста та громади
Такі корупційні практики не лише завдають фінансових збитків, але й створюють ризики для міської інфраструктури. Залучення численних посередників під час реалізації проєктів збільшує кількість уразливостей та знижує якість виконаних робіт. У разі виникнення проблем, місто змушене витрачати додаткові кошти на ремонт або створення нових систем, що знову ж таки може супроводжуватися корупційними схемами.
Алгоритм корупційної схеми через комунальні підприємства в КМДА
Корупційна модель, яка реалізується через комунальні підприємства (КП) під керівництвом Київської міської державної адміністрації (КМДА), побудована на принципі створення додаткових посередників між бюджетними коштами та кінцевим виконанням робіт або наданням послуг. Це дозволяє значно завищувати вартість послуг і здійснювати розкрадання грошей у формально "законний" спосіб.
1. Початковий рівень – Визначення потреб
Департамент (наприклад, Департамент інформаційно-комунікаційних технологій – ДІКТ) отримує бюджетне фінансування на реалізацію міських проєктів.
Визначаються потреби міста в інфраструктурних змінах або IT-розробках (напр. електронні сервіси, транспортні рішення, системи управління містом тощо).
Формально, департамент міг би виконувати ці завдання власними силами, найнявши в штат потрібних фахівців, що значно знизило б витрати.
2. Створення КП – Посередника для «узаконення» накрутки вартості
Замість безпосереднього виконання робіт Департамент створює або залучає підконтрольне комунальне підприємство (КП).
КП отримує бюджетне фінансування від Департаменту, яке за ідеєю має використовуватися для виконання робіт.
Важливий момент: КП, на відміну від Департаменту, може вести комерційну діяльність, тобто виступати як юридична особа, яка укладає угоди з приватними компаніями.
КП формує завдання та технічні вимоги до проєкту.
3. Формування тендеру та штучне завищення вартості
КП оголошує тендер через систему "Прозорро", що формально створює ілюзію чесного конкурсу.
В тендері зазвичай беруть участь заздалегідь визначені компанії (аффілійовані з чиновниками).
Ціна виконання послуг вже закладається значно вищою за реальну, оскільки включає:
Накрутку від КП (зазвичай 30-50% від початкового бюджету).
Накрутку від комерційної компанії-«переможця» тендеру (ще 20-40%).
Частину коштів, які повертаються у вигляді "відкатів" чиновникам.
4. Виконання робіт – мінімізація витрат
Компанія-переможець тендеру або виконує роботи неякісно, або передає їх на аутсорс ще дешевшим підрядникам.
У багатьох випадках реальна собівартість робіт у 2-3 рази нижча за виділений бюджет.
Частина виділених грошей просто "відмивається" через фіктивні договори.
5. Моделювання нових витрат – підтримка схеми у довгостроковій перспективі
Встановлені системи часто навмисно робляться складними, щоб їх обслуговування вимагало нових бюджетних вливань.
Створюються штучні проблеми (наприклад, несподівані збої, атаки на сервери, застарілість технологій), що дає привід для виділення нових бюджетних коштів.
Запускається новий цикл:
Оголошується необхідність модернізації.
Проводиться новий тендер через КП.
Знову освоюються бюджетні кошти за тією ж схемою.
6. Легалізація та захист схеми
Депутати Київської міської ради (КМР) схвалюють бюджетні видатки на рівні голосувань, не заперечуючи проти корупційних механізмів.
У разі журналістських розслідувань або громадського тиску, чиновники виправдовують витрати «необхідністю забезпечення прозорості», а тендери подають як «конкурентні та відкриті».
Усі документи оформлюються так, щоб формально схема не виглядала як корупція.
Ця схема є типовою для більшості комунальних підприємств Києва та використовується в різних сферах: від IT-проєктів до будівництва, медицини та транспорту. Через неї бюджет столиці щороку втрачає мільярди гривень, які могли б піти на реальне покращення інфраструктури та послуг для мешканців.
Корупційні схеми в КМДА, побудовані на залученні комунальних підприємств та посередників, призводять до значних фінансових втрат та погіршення якості міських послуг. Для подолання цієї проблеми необхідно впроваджувати прозорі механізми контролю за використанням бюджетних коштів, скорочувати кількість посередників та забезпечувати безпосереднє виконання робіт підрозділами КМДА.
