Місто як платформа
Хтось із нас міг уявити 20 років тому, що ми взагалі відмовимося від таких “необхідних” та сучасних речей як стаціонарний телефон або телевізор? І майже увесь інструментарій необхідний для ділової людини буде вміщено в предмет, що легко розміщується в кармані?
Ніхто.
Тому коли сьогодні перед суспільством ставиться питання: “Яку модель управління містом ви бачите у майбутньому”? Відповісти на нього стає вкрай важко.
Цифрові технології настільки швидко змінюють світ, що ми навіть уявити не спроможні яким буде спосіб взаємодії органів місцевого самоврядування з громадськістю.
Але, це, що стосується можливостей.
Насправді органи місцевого самоврядування це доволі консервативна структура і навіть існуючі можливості які надають сучасні технології майже ніде не впроваджені.
І це не не добре і не погано.
Міста це велика громіздка структура, тому для впровадження будь якого, навіть вкрай необхідного та актуального рішення повинен пройти час.
І знову ж таки, розуміння даного факту зовсім не заважає нам ставити на меті створити новий принцип керування містом на базі знання про можливості, що надають нам інтернет технології.
Уряд завтрашнього дня - це не просто централізований, керований законодавством орган.
Нова модель урядування це нові горизонти, нова екосистема. Вона повинна не тільки полегшувати процеси комунікації та керування, вона повинна сприяти впровадженню інновації, повинна значно спростити можливість подати на розгляд такі інноваційні рішення.
Місто, його уряд повинні стати платформою можливостей. Платформою яке не буде вирішувати, але буде втілювати пропозиції мешканців, та залучати їх співтворчості в області розробки політик міста.
Дійсно, сьогодні ми більше очікуємо від наших місцевих урядів рішень, забуваючи, що задача місцевого самоврядування полягає в тому щоб сприяти змінам,сприяти змінам які пропонує громадськість.
Але, це місто майбутнього.
Сьогодні нам, щоб здійснити перехід від пострадянського минулого, до "Міста як платформи", нам необхідно, використовуючи інтернет, смартфони та інші цифрові мережі, зробити все, щоб ми отримали можливість найбільш зручним, зрозумілим, прозорим та інтелектуальними способом залучити громадськість до співпраці, до співтворчості.
Цифрове врядування
Цифрова трансформація міста повинна привести до того, що всі міські мешканці які зараз живуть своїми життями у достатньо обмежаних інформаційних агломераціях, отримали можливість долучитися до всіх пульсуючи інформацією віртуальних просторів, базах даних, цифрових сервісах в режимі реального часу.
Розумні громади
Вже сьогодні більшість голів органів місцевого самоврядування розуміють, що демократія полягає не лише в можливості проголосувати, але і в ефективного збору та аналізу інформації, що надходить від громадян. Необхідно це, перш за все, для збагачення процесу прийняття рішень.
Урядовці починають розуміти, що необхідна централізована експертиза, яка буде розподілена між усіма учасниками процеса - жителів міста.
В існуючій сьогодні в Україні системі управління кожен громадянин має можливість один раз на 5 років віддати свій голос за певного кандидата.
В системі, яку необхідно запровадити, використовуючи цифрові технології, кожен дієздатний громадянин дістане можливість впливати на більшість рішень які розробляються органами місцевого самоврядування.
Нові форми залучення громадськості
Збір ідей, пропозицій та зауважень в зручному для користувачів інтерфейсі є першим кроком у правильному напрямку для органів місцевого самоврядування.
Цифрові рішення повинні розроблятися чином, щоб подача ідеї на розгляд була для кожного громадянина такою ж звичною як користування месенджером.
Але не всі місцеві органи самоврядування мають власний ресурс для розробки, впровадження та підтримки такого програмного забезпечення. Що, доречі, і не є проблемою. Створення і використання локальних програмних рішень, якщо і вирішить проблему, не надасть користувачам можливості поділитися своїми успішними практиками з мешканцями інших міст, або отримати доступ до успішних кейсів які були впроваджені в них.
В Україні вже впроваджується ряд хмарних програмних рішень, які допоможуть муніципалітетам вирішити проблему комунікацій з мешканцями.
Такі програмні рішення, надають громадянам можливість у найбільш оптимальній форммі долучитись до співпраці.
Щоб навести конкретний приклад такого рішення, де громадяни беруть мають можливість долучитися до співтворчості з містом. То таким прикладом може виступити бельгійське місто Хасселт, муніципальна влада якого залучила громадян до проекту з відновлення міста. Саме місцеві мешканці розповіли яким вони бачать новий великий міський парк "Капермолен".
Потужна сила великих даних
Як ми писали вище, долученість громади до успішних кейсів інших міст дозволяє не тільки запобігти невдачі, але ї створювати більш цікаві та яскраві проекти, формувати більш сильні команди, отримувати більш кваліфіковану експертизу.
Сила колективного колабораціонізму не просто допомагає нам більш якісно і мотивовано втілювати у життя нові ідеї але й дозволяє зробити їх більш ефективними, актуальними, реалістичними.
Ще одна перевага Великих даних, яку в нашій країні не використовують це статистика.
Завдяки зібраним даним можна вивести основні переваги кожного проекту, кожної ідеї серед різних груп громадян.
Інтерпретація таких персоніфікованих даних допомагає містам досягти більш якісного та більш інклюзивного результату у процесі прийняття суспільно важливих рішень.
У концепції "Місто як платформа" всі великі дані відкриті.
Відкриті дані роблять діяльність органів місцевого самоврядування більш прозорою, а також створюють сприятливі умови для міжгалузевого співробітництва та ініціюють створення більш потужної взаємодії між громадянами та містами.
Відкриті дані, Відкритий уряд, Відкриті прозорі рішення створені в співпраці з громадськістю - це все наслідки впровадження цифрових інструмент інновацій, які допоможуть зробити Місто платформою для втілення мрій.