Михайло Федоров рекламував Aid For Ukraine, а ключі від гаманців тримали офшори
30 січня 2025 року в українському сегменті інтернету з'явилася новина, яку одразу ж поховали під ввічливим заголовком "податкова оптимізація", пише Absolution Lab.
Михайло Чобанян, засновник найстарішої криптобіржі країни, людина, яку у 2022 році The Economist і TechCrunch представляли світові як "крипто-банкіра українського уряду", оголосив, що KUNA припиняє діяльність. Публічно причина звучала майже буденно: БЕБ підозрює біржу в ухиленні від податків, Шевченківський райсуд Києва тимчасово заблокував доступ до kuna io. Ще один бізнес, який не витримав тиску держави. Так це й прочитали.
А за п'ять днів до тієї заяви, 25 січня 2025 року, Офіс генерального прокурора негучно, без пресрелізу, без коментаря на камеру, відкрив кримінальне провадження №12025000000000407 за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу. І головним героєм цієї фабули був уже не Чобанян. Головними героями там значаться посадовці Мінцифри. Того самого відомства, обличчям якого в лютому 2022 року був Михайло Федоров. Того самого Федорова, який у травні того ж року записав ролик з реп-виконавцем і фразою "Інвестуй у мир, братан".
Але починається ця історія не в січні 2025-го. Вона починається на третій день повномасштабного вторгнення.
26 лютого 2022 року на офіційному урядовому домені запрацював сайт donate.thedigital gov ua. Банер ЗСУ, обличчя міністра, QR-коди під BTC, ETH, USDT, DOT, SOL, DOGE і Monero. Проєкт назвали Aid For Ukraine. Публічно його архітекторами були три структури. Криптобіржа KUNA як технічне ядро: вона приймала кошти і тримала приватні ключі. Українська блокчейн-компанія Everstake як публічний двигун кампанії. І американська біржа FTX Сема Бенкмана-Фріда як "фіатний шлюз", що мав переводити крипту в долари і скеровувати їх Національному банку України.
Держава в особі Федорова та його заступника Олександра Борнякова дала цьому збору рівно три речі: домен, обличчя міністра і публічну парасольку офіційності. І один нюанс, який тоді не помітив ніхто.
Ключів від гаманців держава не мала. Взагалі.
Звучить дико, але це визнала сама Мінцифра. У 2023 році заступниця міністра Валерія Іонан прямо сказала журналістам: Мінцифра "не є власником" офіційних криптогаманців Aid For Ukraine, "не керує організаціями, що збирають кошти" і "не вирішує, на що їх витрачати". Це не витік, не інсайд і не чиясь інтерпретація. Це офіційна цитата заступниці міністра. Держава була вивіскою. Гроші тримав хтось інший.
Хто саме тримав, вдалося прочитати лише через три роки, коли Печерський районний суд міста Києва склав ухвалу від 17 грудня 2025 року у справі №757/63369/25-к. У документі, який тепер лежить у відкритому доступі, слідство прямо перелічує компанії, що "обслуговують" гаманець. Kuna Labs Business Inc., Британські Віргінські острови. Kunawallet OÜ, Естонія. Kuna Fintech Limited, Велика Британія. Жодна з них не є українською юридичною особою.
Отже, українська держава на початку війни довірила приватному консорціуму в трьох юрисдикціях, серед яких класичний офшор, країна ЄС і Королівство, гроші, зібрані під банером Збройних сил України. Точніше, навіть не довірила. Судячи з цитати Іонан, Мінцифра ніколи цю функцію контролю на себе й не брала. Її роль була декоративною від першого дня.
Контракт, якого не існувало
У квітні та травні 2022 року Aid For Ukraine оголосив про збір понад 60 мільйонів доларів і про витрату 45 мільйонів. Нібито на аптечки, бронежилети, тепловізори, дрони. Заступник Федорова Борняков давав інтерв'ю The Economist і називав ефектні цифри. Світ аплодував: держава, яка збирає на оборону в біткоїнах, виглядала як майбутнє.
За версією слідства, Мінцифри, Міноборони і KUNA колегіально вирішили закупити в американської компанії NEANY Inc. ударні дрони. Гарантійний лист під цю операцію особисто підписав тодішній міністр оборони Резніков. Керівник KUNA Чобанян, спираючись на цей лист, переказав NEANY Inc. 150 біткоїнів і 2500 ефірів.
А тепер точка розриву. Та фраза, яку слідство сформулює через три роки у своєму обвинуваченні: "Мільйони доларів пішли за контрактом, якого юридично не існувало."
Договір із NEANY Inc. так і не був підписаний. У людини, яка мала поставити підпис з боку Міноборони, не виявилося на це повноважень. Гарантійний лист міністра був. Дронів не було. Договору не було теж.
Частина криптоактивів дійсно повернулася "в розпорядження KUNA". Не повернулися 53,7787 BTC та 2048 ETH. Вони застрягли на рахунках FTX.us, коли в листопаді 2022 року імперія Бенкмана-Фріда впала на очах усього світу. За курсом того моменту це приблизно 4,67 мільйона доларів.
Кримінальне провадження №12022000000000311 за фактом цієї операції відкрили ще 20 квітня 2022 року, за старою кваліфікацією "шахрайство", частина 4 статті 190. Слідство наклало арешт на криптоактиви FTX US як речові докази.
І тут деталь, яку не проговорює жоден український медійний матеріал.
У квітні 2023 року арешт було знято. Той самий Печерський райсуд, який 17 грудня 2025-го накладе новий, зняв колишній. За клопотанням адвоката саме Kuna Labs Business Inc.
Аргументація захисту звучала благородно: біржа є користувачем гаманця, частину викрадених коштів уже нібито повернули, а активи потрібні "для виконання домовленостей про постачання обладнання для ЗСУ". Прокуратура не заперечувала, за умови "спрямування на потреби армії". Представник Міноборони "поклався на розсуд суду". Заперечував тільки представник Мінцифри, тієї самої Мінцифри, чиї посадовці через два роки стануть фігурантами провадження. Арешт зняли.
До ЗСУ гроші так і не надійшли. Жодній людині в цій справі не оголошено підозру.
Знайомий сценарій, чи не так? Одна інстанція звільняє арешт під гарантію. Гарантія не виконується. Ніхто не несе відповідальності. Справа тихо загортається у другорядну папку. Далі відкривається нова справа, вже за суворішою статтею. І виявляється, що всі ці роки на тому самому гаманці, який колись розморозили "на потреби армії", гроші продовжували накопичуватися.
Арешт зі шпариною, куди пролазить слон
Ухвала Печерського суду від 17 грудня 2025 року є короткий, сухий, процесуально бездоганний документ. Тільки ніхто в ньому не готовий називати злочинців публічно.
Прокурор управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Офісу генпрокурора звернувся до суду з клопотанням арештувати гаманець, на який три роки надходили пожертви з donate thedigital gov ua.
Слідчий суддя робить три речі. Накладає арешт на активи як на речовий доказ за частиною 5 статті 191. Відмовляє прокурору у вимозі окремо заборонити посадовим особам трьох Kuna-компаній та "іншим особам, які мають доступ" проводити операції на гаманці, мовляв, це не входить у компетенцію слідчого судді при вирішенні питання про арешт майна. І встановлює термін оскарження: п'ять днів.
Тобто суд заарештував активи. Але прямо заборонити самій Kuna рухати гроші на гаманці не став. У пресі це подавали як жорстку ухвалу проти криптобіржі. Насправді це арешт зі шпариною, крізь яку при бажанні можна протиснути слона.
Станом на 12 грудня 2025 року на гаманці лежало 10,145 біткоїна, близько 936 тисяч доларів за курсом того моменту. Останній вихідний переказ з нього стався 14 квітня 2025 року. Тобто вже після того, як Чобанян публічно закрив KUNA у січні. Після 14 квітня жодного платежу назовні. Ані до ЗСУ. Ані до постачальника. Ані на будь-яку іншу адресу.
Гаманець, який слідство вважає частиною периметра розкрадання, з квітня 2025 року нічого не платить. Але продовжує приймати нові донати. Люди у Європі, США, Канаді, Австралії досі час від часу перекидають туди свої криптокопійки "на українську армію". Вони не знають, що гаманець перетворений на заморожений резервуар. Що з нього нічого не виходить уже другий рік. Що останній публічний звіт фонду датований липнем 2022-го, а рік під тим звітом на сайті вже стерся. Слідчий суддя відзначив це в ухвалі буквально: "останній датований звіт про допомогу з благодійного рахунку розміщений в липні місяці невідомого року".
Липень невідомого року. Кращої метафори для всієї цієї конструкції не придумав би жоден публіцист.
Загальний обсяг донатів, які колись пройшли через криптобіржу KUNA, слідство оцінює у понад 42 мільйони доларів. Один гаманець на мільйон доларів на цьому тлі є просто останній видимий залишок айсберга.
Касирка з декларацією на 37 тисяч гривень
Слідство простежило шлях коштів далі. З гаманця зафіксовано переказ понад 100 біткоїнів, приблизно 4 мільйони доларів за курсом квітня 2022 року, на гаманець, розміщений уже на іншій українській біржі, WhiteBIT. На запит слідства WhiteBIT відкрила, кому цей гаманець належить.
Він оформлений на громадянку України. Її задекларований дохід за 2021 і 2024 роки склав 37 тисяч гривень. Це людина, через чиї руки проходять мільйони доларів криптовалюти.
До гаманця жінки була прив'язана банківська картка. Monobank на запит слідства повідомив: картка на неї не оформлена. Це картка третьої особи. Ім'я третьої особи в ухвалі не розкривається. А на самому Monobank-рахунку жінки слідство побачило надходжень на 6,6 мільйона гривень. Формулювання з матеріалів справи звучить так: "Покупки брендових речей, поїздки за кордон, P2P-транзакції. Ознак волонтерської діяльності слідство не виявило."
Це і є той самий "міксер", про який тепер обережно пишуть українські медіа. Не Tornado Cash. Не ChipMixer. Телефон з карткою, оформленою на когось третього. Через нього в готівку, а точніше, у сумки, готелі і P2P-обмінники, виходили пожертви людей, які думали, що купують аптечку пораненому.
Симетрія двох справ з цього моменту стає майже нестерпною. У 2022 році відкривається справа за шахрайством, гроші застрягають у FTX, суд накладає арешт. У 2023 суд знімає арешт за гарантією ЗСУ, гроші до армії не доходять. У 2025 відкривається нова справа, вже за 191-ю, службовою. Той самий суд. Той самий консорціум Kuna. Той самий гаманець із того самого периметра. І той самий сценарій: заарештуємо, але руху не забороняємо. За чотири роки жодної підозри. За чотири роки жодного повернутого мільйона.
Це не збіг. Це модель.
Адвокат, який нічого не пам'ятає з 3 березня 2022 року
Окремим сюжетом у матеріалах справи проходить історія адвоката Олександра Миколайовича Фролова. У 2022 році він юридично супроводжував збір Aid For Ukraine. У 2025-му в його офісі провели обшук.
На допиті він сказав слідству буквально таке: після початку війни допомагав організовувати кампанію, спілкувався з учасниками виключно через месенджери, особисто нікого не бачив, після 3 березня 2022 року участі у зборі не брав, до договорів і оплати обладнання стосунку не має, нічого пригадати не може.
3 березня 2022 року. Це через сім днів після старту збору. Це саме той момент, коли, за даними аналітики Elliptic і за словами самого Федорова, на гаманцях уже було близько 53 мільйонів доларів. Людина, що курувала юридичне забезпечення збору, зникає з процесу рівно тоді, коли гроші вже фізично на місці. І потім чотири роки нічого не пам'ятає.
Це не юридична стратегія. Це біографічний вузол.
Держава як рекламний щит
Підсумок цієї конструкції простий і від того ще неприємніший. Мінцифра надала домен, обличчя міністра і публічну легенду про офіційний державний збір. Ключів від гаманців вона не мала і, як прямо зізналася її ж заступниця у 2023 році, ніколи й не претендувала на контроль над коштами. Оператором усього периметра був приватний консорціум трьох офшорних компаній Kuna.
Публічно на чолі стояли Чобанян, Федоров і Борняков. Юридично на чолі стояли три компанії з непублічними бенефіціарами в трьох різних юрисдикціях. Держава прорекламувала чужий збір. І цю рекламу вона нікому досі не відкликала.
Схема побудована за класичним шаблоном: контракт-фантом плюс міксер. Перший акт, мільйони переказано за договором, який ніхто юридично не підписав. Другий акт, сотні біткоїнів виводяться на гаманець людини із задекларованим доходом 37 тисяч гривень, а на тому кінці сумки, готелі і P2P-готівка. І обидва акти веде один і той самий Печерський районний суд. Один і той самий суд у 2023 році розморожує активи під гарантію ЗСУ, а у 2025-му накладає новий арешт, але цього разу з незамкненою шпариною для операцій. За чотири роки нуль оголошених підозр. За чотири роки нуль повернутих мільйонів. Проміжних сценаріїв у такій тривалості не буває. Це або системний саботаж процесу, або системний захист певного кола осіб.
І залишається головне запитання, яке досі не поставлене публічно. Зібрані гроші, найімовірніше, вже давно розлилися через WhiteBIT, P2P-канал і готівку. Але в кого фізично зараз приватні ключі від Aid For Ukraine? Формально ключі тримає консорціум Kuna. Фактично їх тримає конкретна фізична особа, ім'я якої не встановив жоден із двох відкритих судових актів. І доки ця особа не названа в матеріалах справи, на чолі всієї конструкції стоїть саме вона. Не міністр. Не біржа. Не суд. Не адвокат Фролов, який після третього березня 2022 року нічого не пам'ятає.
У липні 2022 року Aid For Ukraine розмістив свій останній публічний звіт. Через рік з його URL стерся сам рік. Ще через два роки суд у своїй ухвалі напише: "останній датований звіт про допомогу розміщений в липні місяці невідомого року". Це не помилка сканера. Це епіграф до цілої історії.
Липень невідомого року. Гаманець, який приймає гроші, але нічого не платить. Касирка з декларацією у 37 тисяч гривень. Адвокат, який нічого не пам'ятає. Три офшори. Один суд. І чотири роки без жодної підозри.
Ім'я касирки, ім'я третьої особи з монобанківської картки та ім'я власника приватних ключів стануть відомі щойно матеріали справи стануть публічними. Це питання не місяців. Це питання того, хто перший наважиться поставити його не в Telegram-каналі, а перед камерою міністра.
