Недоліки віддаленої роботи
Соціологічні дослідження Gallup ковідного року виявили не тільки переваги віддаленої роботи, а й стрес-фактори, що сприяють емоційному виснаженню працівників.
Соціологи зафіксували більш високий рівень вигорання співробітників на віддаленої роботи, що вело до зростання лікарняних, невпевненості за своє майбутнє та інших психологічних проблем.
Соціологи відзначають високий рівень стресу співробітників у вигляді екстреного переходу на віддалену роботу в період першої хвилі ковід (установка обладнання, закупівля додаткових ноутбуків і т.д.).
До цього додалися труднощі дистанційного навчання дітей і екзистенціальна невизначеність з приводу складнощів суміщення/розділення сімейного життя і робочого часу в одному просторі.
Експерти відзначають, що ці стрес-фактори багато в чому нейтралізували позитив від віддаленої роботи (можливість носити зручний одяг, відсутність необхідності витрачати час на пересування, гнучкий графік).
Життєздатність і перспективність віддаленого формату роботи не викликає сумнівів, але вимагає нових управлінських компетенцій і підходів.
Серед ключових стрес-факторів: некерована робоче навантаження, відсутність регулярності спілкування з менеджером, необгрунтований цейтнот і дефіцит живого спілкування.
У цих умовах привабливими є «гібридні» формати роботи (частина на віддаленій роботі, частина в офісі).
Подальші перспективи віддаленого формату роботи будуть залежати не тільки від політичної волі держав розвивати віддаленої роботи і стимулювати серед роботодавців такі формати організації робочого процесу.
Важливою умовою є вміння керівників знаходити нестандартні шляхи згуртовування і мотивації співробітників в умовах фізичної відсутності колективу.
