Операція "Мідас": Частина 3 - КАРЛСОН

Це третя частина розслідування про корупцію в Енергоатомі. Перша частина розкрила механізми розкрадання в атомній енергетиці. Друга частина показала, як відмивалися мільйони через центр легалізації. Тепер ми розповідаємо про справжній центр впливу – елітне приміщення на Грушевського, звідки координувалася вся операція.

Розшифровані аудіозаписи та матеріали слідства розкривають наступний рівень схеми: над офісом легалізації існував "центр прийняття рішень", де визначалися одержувачі коштів і здійснювався вплив на високопосадовців. У цій частині з'являється нова ключова фігура під псевдонімом "Карлсон" – координатор всієї операції.

Центр влади: Грушевського vs легалізація

За даними слідства, структура організації була дворівневою:

Перший рівень – офіс Шугармена (відомий з попередніх частин розслідування), де проводилася легалізація та технічна робота з коштами.

Другий рівень – приміщення на верхніх поверхах будинку на вулиці Грушевського у Києві. Саме звідти Карлсон контролював офіс Шугармена та приймав ключові рішення.

Як зазначається у матеріалах: "Діяльність офісу Шугармена в Празі контролювалася Карлсоном з помешкання, розташованого на верхніх поверхах будинку по вулиці Грушевського у місті Києві."

Географія символічна: вулиця Грушевського – це урядовий квартал, де розташовані ключові державні інституції. Контроль корупційної схеми здійснювався буквально з серця владної вертикалі.

Функції "центру": від грошей до впливу

Помешкання на Грушевського виконувало три ключові функції:

1. Фінансовий центр

"Саме там визначалися особи, яким необхідно видати або перерахувати кошти, а також суми. Туди ж передавалася готівка, яка попередньо надходила в офіс Шугармена."

Ієрархія руху коштів була чіткою: готівка надходила в офіс легалізації, звідти піднімалася на Грушевського, де Карлсон визначав подальший розподіл.

2. Центр впливу на владу

Найважливіша функція: "Вказане помешкання слугувало місцем, де Карлсон під час особистих зустрічей з керівниками центральних органів виконавчої влади без будь-яких законних підстав здійснював на них вплив, зокрема для задоволення приватних інтересів у енергетичній та оборонній сферах."

Читаємо уважно: вплив на керівників центральних органів виконавчої влади. Не рядових чиновників, а топ-менеджмент держави. І не лише в енергетиці – але й в оборонній сфері.

3. Контрольна точка

Звідси Карлсон координував діяльність всієї мережі. Аудіозаписи фіксують, як після викликів з Офісу Президента учасники схеми звітують перед Карлсоном та отримують інструкції.

Виклик з Банкової: "я ваш"

Один з найбільш показових епізодів – телефонна розмова відразу після виклику до Офісу Президента:

– Алло, здрастє. Всє є. Є, да.
– А що ти написав? Хоче з тобою поговорити.
– Скільки раз я тебе говорив базовий?
– Ну лишовний.
– Да слухай, я все. Ну ви же розумієте, я йти мені в борники теж, сосєдова. Я зроблю все, що все, що вам надо. Я ваш. Да. Ви розкажи плюс, що там все.

Після цього – нагадування про фінансові зобов'язання:

– Після виклику до офісу президента України Карлсон нагадує Шугермену про необхідність передачі йому коштів.

І починається рахунок:

– Так це не я ж тебе сказав завтра, завтра... посчита... надо ещё 50... 200, 350, 450... строитель закрито.

Характерна фраза "я ваш" після виклику з Банкової показує реальну ієрархію. Але найцікавіше – що після демонстрації лояльності владі відразу йде обговорення передачі грошей. Виклик до ОП – не покарання, а частина координації.

Готівка в обмін на лояльність

Передача відбувається за класичною схемою. Спочатку – розмова про суми та тривожні натяки:

– Єслі бы ешь такой еффект, єслі ти слишав меня вчера адвокат сказал, етот же мне тоже сказал, что по ігре все читают что-то стічєму потому, да?

"Адвокат сказав" – універсальна формула для передачі небезпечної інформації. "Все читають" – натяк на можливе викриття.

Але, незважаючи на ризики, гроші передаються:

– Шугармен передає кошти, як обіцяв під час попередньої зустрічі.

Цикл замкнувся: виклик до влади → звіт Карлсону → передача грошей → продовження схеми.

Страх викриття: "щур" та НАБУ

Паралельно з передачею коштів – тривожні розмови про можливе викриття:

– Крім того, учасники злочинної організації обговорюють можливість їх викриття працівниками НАБУ.

Діалог показує паранойю, змішану з самовпевненістю:

– Я хочу посмотрєть на експерта, который я сам не всегда понімаю. Я же тебе дал, ну зачем это, что ти ка активностью занімаєш...

– Я даже ні як будто могу отвєтіть что сказать, они все расшифровали через все дєровкі ти тут стал...

– Я смотрі по что уже ви, єслі какая-то криса була... Твої кодировке даже криса не... Это моя пе свою бля, тоже не дура, ті понімаєш.

Типова злочинна логіка: "якщо схема достатньо складна, її не розкриють". Обговорення "крис" (інформаторів) та "кодувань" показує, що учасники усвідомлюють незаконність дій, але сподіваються на захист через складність схеми.

Але впевненість хитається:

– Я не понімаю. Не кто прав, все. Да все больше нікого не переходіт. Нереально. А также подождь. Реально только єслі кто-то поможет.

"Нереально" вийти зі схеми без допомоги. Це вже не бізнес – це пастка.

Дилема: консервація чи втеча?

Найдраматичніша частина розмови – обговорення можливості "заморозити" діяльність:

– Смотрі, сейчас ми так разгулялісь там у тебя, что заморозіть просто так уйті. І я не представляю, как это все пропадьот.

– Єслі надо консєлірованьє, значіть, надо закончіть какіє-то работи.

– Надо с умом подойті. Это как?

– Нужно законсервіровать это все. Не, не остановіцо, а законсервіровать.

Різниця між "зупинити" та "законсервувати" принципова. Перше означає завершення, друге – паузу зі збереженням можливості відновлення.

Реакція співрозмовника показує справжню драму:

– Ти меня уб'єш, блін. Чего? Душило. Сейчас просто законсервуйся і уйді. Це ужас вообще. Нєльзя, ті понімаєш? Для меня ужас, а для меня нет.

"Для мене жах, а для мене ні" – різне сприйняття ризиків. Хтось уже бачить катастрофу, хтось все ще вважає ситуацію контрольованою.

Нові суми: від тисяч до мільйонів

Розмова переходить до конкретних цифр. Спочатку – сотні тисяч:

– Тупой скроється в здєц, надо полміліона правильно. Ну надо хотя би 300, 250 – це славі то, что уже вообще із 90 на бассейне, 350 і 90, 250, 260.

– Плюс ще она на канал, я тебе дам, не проблєма. А то, что долгі сьогодні є, они здесь включени. Вот он уже он же с кірпічную пладел.

– Давайте 50 сейчас отдам. Да сьогодні мені 50. Вот что мені даст 50.

Торг за кожні 50 тисяч. Але далі масштаб змінюється:

– А тебе так прямо дать 180ку чісто настройку. 180, 70 – це утепленіє фасадов. Тобі надо 300 тисяч дать.

– Ну я цвєту 300 с тобой просто. Ну ті подготовіш. Хорошо. Давай на на понєдєльнік. 300 тисяч лет. 350, трєшку надо заплатіть.

"Утеплення фасадів" – традиційне прикриття для будівельних відкатів. Але справжні суми зовсім інші.

Міжнародні платежі: Швейцарія та Ізраїль

Кульмінація розмови – обговорення мільйонних транзакцій:

– Покупают дом. Угу. І в Швейцарію трєшку надо заплатіть. Вот так вот.

– Ну можно сюда зать. Можно... не знаю только как.

– 3 мі, 3 млн. Три сейчас, потом через мєсяц ще три. Ага. Це Швейцарія.

– А там уже у них ні счетов, нічего нету. Да, ну лічних.

"Трьошка" – 3 мільйони. "Через місяць ще три" – ще 3 мільйони. Разом 6 мільйонів до Швейцарії. І це при тому, що "у них уже ні рахунків, нічого немає".

Хто купує дім? Відповідь показує сімейність схеми:

– У кого? Ну у кого? Хто покупає дом, сестра?

Класична схема виведення: активи оформлюються на родичів, рахунки закриті, платежі йдуть "по-сірому".

І це не все:

– 3 млн вот-вот Швейцарі доларо, міліон доларів тоже вот-вот в Ізраїль, і потом ще хороший ціни наптить тут даже 3 мл.

Підсумок: 3 мільйони до Швейцарії, 1 мільйон до Ізраїлю, плюс ще 3 мільйони "тут". Загалом мінімум 7 мільйонів доларів в одній розмові.

Для порівняння: це більше половини річного бюджету середнього українського міста. Під час війни.

"Єдиничка" та "трійка": про що домовилися?

Фінал розмови містить загадкову згадку про "єдиничку" та "трійку":

– Ми сьогодні зробили по поводу Карлсона вот єдінічку першу. Вот. І завтра три будемо робити. То єсть я поговорів, він сказав, що ми пока робимо це із своїх, але він з тобой, что він з тобой. Далі буде.

"Єдиничку зробили" – перший платіж? Перша домовленість? "Завтра три будемо робити" – три платежі? Три угоди?

"Робимо це із своїх" – тимчасове фінансування з власних джерел. "Він з тобой" – Карлсон на твоєму боці. "Далі буде" – продовження гарантоване.

Контекст натякає на поетапне виконання домовленостей. "Єдиничка" та "трійка" можуть бути як сумами (1 та 3 мільйони), так і пакетами домовленостей з різними чиновниками.

Анатомія системи впливу

Аудіозаписи розкривають механіку перетворення грошей у вплив:

1. Готівковий потік: кошти надходять в офіс легалізації (Шугармен)

2. Вертикаль рішень: гроші піднімаються до центру на Грушевського (Карлсон)

3. Розподіл впливу: Карлсон зустрічається з керівниками центральних органів влади

4. Зворотний зв'язок: виклики до Офісу Президента → звіти перед Карлсоном → нові фінансові потоки

5. Міжнародний вихід: великі суми йдуть до Швейцарії та Ізраїлю через родичів

Система працювала як насос: викачувала гроші з енергетичного сектору, перетворювала їх на вплив у владних кабінетах, і виводила за кордон через складні схеми.

Психологія "законсервованих" злочинів

Найстрашніше у розмові – не суми та схеми, а спроби виправдання. Коли один з учасників каже "для мене жах", інший відповідає: "а для мене ні".

Це класична криміногенна адаптація: що більше часу людина перебуває в злочинній схемі, то більше вона нормалізує девіантну поведінку. "Консервація" – це спроба зберегти можливість повернення, навіть розуміючи ризики.

Фраза "надо з умом підійти" до заморожування показує абсурдність ситуації: навіть припинення злочину потребує "професійного" підходу, щоб зберегти награбоване.

Висновки

Ця частина розслідування розкриває:

• Центр координації: елітне приміщення на Грушевського як справжній центр схеми
• Нову фігуру: Карлсон – координатор впливу на владу
• Масштаб впливу: особисті зустрічі з керівниками центральних органів влади
• Поширення на оборону: вплив не лише в енергетиці, а й в оборонній сфері
• Міжнародні потоки: мільйони йдуть до Швейцарії та Ізраїлю
• Зв'язок з Банковою: виклики до ОП як частина координації схеми

Найтривожніше питання: якщо один рівень (офіс легалізації) обробляв близько 100 мільйонів доларів, скільки пройшло через центр на Грушевського? І на скільки рішень керівників центральних органів влади вплинули ці гроші?

У наступній частині: хто такий "Каус" – справжній хазяїн схеми? Учасники розмов постійно згадують "велику рибу", яка контролює всю операцію. САП обіцяла окреме розслідування. Ми розповімо про бізнесмена, який побудував цю корупційну імперію.

За матеріалами слідства САП. Всі імена та псевдоніми збережені як у оригінальних документах. Повна розшифровка аудіозаписів у розпорядженні редакції.