Про монументальну пропаганду Росії
Частиною інформаційно-психологічної війни Росії проти України стало застосування монументальної пропаганди на окупованих територіях.
"Війна пам'ятників", яку веде агресор, - це потужний напрям його загальної війни проти України. Адже монументи не тільки перебувають в публічному просторі, вони символічно його організовують. Тому для Росії важливо не лише встановити свої монументальні символи, а й демонтувати, тобто, стерти із соціального простору, символи українські. Всі дії країни-агресора в цьому напрямку незаконні і підлягають засудженню, демонтажу, відповідним правовим діям після звільнення наших територій.
Монументальної пропаганди на окупованих територіях з кожним днем більшає. За даними Радіо Свобода, в ОРДЛО було встановлено близько 150 меморіальних об'єктів (дані на 2017 рік). У Криму від початку анексії українського півострова Росія також поставила понад 150 пам'ятників (дані на 2020 рік). У Криму Росія поводить себе, як мати-імперія. І пам'ятники в неї відповідні: Катерині ІІ, її фавориту Потьомкіну, Миколі ІІ, Олександру Невському.
Агресор активно використовує символізм, спрощення, заміщення одних смислів іншими.
Так з'являються балалайки, чебуреки, казки, коти.
Загалом, багата кримськотатарська культура витісняється неоімперським конфліктогенним дискурсом. І поки в Криму продовжують Російську імперію, в ОРДЛО продовжують другу світову війну, боротьбу з нацизмом.
Царизм погано контрастує з териконами, окопами і бойовиками. Тож на окупованих територіях відроджують Радянський союз. Тому в ОРДЛО встановлюються пам'ятники: ополченцям, російським добровольцям, радянським солдатам, пілоткам, комуністичним ідолам, "дітям Донбасу - дітям війни", митцям з радянського культурного дискурсу - І.Кобзону, О. Пушкіну, А.Чехову.
Через монументальні об'єкти в публічному просторі ОРДЛО Росія агресивно нав'язує наратив "фашизм не пройдёт, народ Донбасса - защитник русского мира".
Пропаганда через монументи найбільш довговічна. Це й враховує країна-агресор у своїх зазіханнях на інформаційний, культурний та історичний простір України. Враховує століттями.
Отже, збереження незалежності нашої держави напряму залежить від нашого усвідомлення важливості увічнення своїх історичних та культурних цінностей, в тому числі в монументальній і сучасній скульптурі.
