Проросійський телеграм, казино і "Главком"

Руслан Оленюк, колишній працівник кіберполіції, після звільнення з органів став обличчям бізнесу, пов’язаного з російськими онлайн-казино. Але це лише верхівка айсбергу. Через нього в Україну зайшов бізнесмен Максим Кріппа, що контролює не лише Vulkan та GGbet, а й українські медіа. У тому числі — “Главком”.

🕳 Коли кіберполіцейський змінює сторону

Руслан Оленюк починав у МВС Києва ще у 2011-му, працював у Департаменті захисту економіки, а згодом — у кіберполіції. У 2018–2021 роках служив в апараті, а потім — у Луганській області. На пенсію пішов у 2023 році.

А вже за кілька місяців після звільнення опинився в зовсім іншому середовищі — легальному, але токсичному ринку онлайн-гемблінгу, де, як виявилося, його кар’єра тільки починалась.

🎰 Vulkan, GGbet і нерухомість на Печерську

Оленюк не афішує свою присутність у бізнесі. Але журналістам вдалося отримати документи про:

  • квартиру площею 54,8 м² у ЖК Riviera Riverside (Київ), куплену у 2023 році;

  • цивільну дружину — Оксану Макіївську, на яку оформлені Range Rover Velar, Mercedes S560, Porsche Panamera;

  • довіреності на продаж авто, оформлені нотаріально.

Пара проживає в елітному котеджному містечку “Ясний Хутір” під Києвом, оренда якого стартує від 1500 доларів на місяць. І це — на фоні офіційних доходів Оленюка як інспектора в 20 000 грн.

🕵️‍♂️ Максим Кріппа — невидимий партнер

Ключова фігура всієї конструкції — бізнесмен Максим Кріппа, який позиціонує себе як український інвестор, але пов’язаний із:

  • російськими брендами онлайн-казино (Vulkan, GGbet, Evoplay);

  • фондом MK Foundation;

  • та, як стало відомо з витоків, — медіа, включно з “Главком”, delo.ua, womo.ua, mind.ua.

І саме Кріппа, за свідченнями інсайдерів, через свою довірену особу Тетяну Снопко курує редакційну політику, а також анонімний Telegram-канал “Всевидящее Око”, який має 1,1 млн підписників і активно транслює проросійські меседжі.

📰 Що відбувається в «Главкомі»?

Редакція “Главкому” останнім часом змінила не лише риторику, а й керівників. Джерела УП вказують на тиск, який чинився на головного редактора Миколу Підвезяного після того, як він відмовився публікувати замовні матеріали.

“Підвезяного змусили або підписати звільнення, або погодитися на публікацію серії текстів з Telegram-каналу, які замовляла команда Снопко”, — каже співрозмовник в редакції.

Також у редакції фіксують регулярні виплати “за лояльність” через Кріппу — у вигляді бонусів, кешу чи “подарунків”.

🔗 Структура впливу

Згідно з витоками з Telegram-каналу Absolution Leaks (більшість постів уже видалені), структура виглядає так:

  1. Максим Кріппа — власник та куратор.

  2. Тетяна Снопко — піарниця та переговорниця з медіа.

  3. Руслан Оленюк — формальний “обнальник” і легалізатор коштів, працює через родину.

  4. Медіа-блок — “Главком”, dele.ua, womo.ua, mmr.ua.

  5. Telegram — “Всевидящее око”, канал-партнер “Записки пасічника”.

Всі вони діють як мережа гібридного впливу, що легалізує проросійський дискурс у вигляді “журналістики”.

📌 Висновок: це вже не просто медіа

Ця історія — не про одного екс-міліціонера. Це про зміну вектора контролю над інформаційним простором країни.

Коли редакції “Главкому” платять ті самі люди, які контролюють “Vulkan” і розміщують рекламу на сайтах з доменами .ru, — це не просто “питання редакційної політики”. Це — війна.

Чи вдасться цю схему розслідувати правоохоронцям — питання відкрите. Але факти вже оприлюднені.

🔎 Юридична довідка до матеріалу

🔹 1. Потенційні порушення законодавства, що підлягають перевірці

Ст. 111-1 КК України – Колабораційна діяльність

Якщо буде доведено, що особи, згадані в розслідуванні, свідомо поширювали дезінформацію чи російські наративи, фінансовані громадянином РФ або бізнесом, що прямо працює на державу-агресора — це може розглядатись як колабораційна діяльність у сфері інформації.

Ст. 109 КК України – Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу

Якщо медіа або Telegram-канали, пов'язані з фігурантами, впливають на державну політику, підриваючи довіру до органів влади у воєнний час — їх діяльність може кваліфікуватися як підготовка до інформаційно-психологічної операції (ІПсО).

Ст. 209 КК України – Легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом

У випадку, якщо доходи, отримані через онлайн-казино або офшори, використовувались для придбання майна, виплат зарплат редакторам, а джерело таких коштів не підтверджене — це може бути підставою для кримінального провадження щодо легалізації злочинних доходів.

Ст. 212 КК України – Ухилення від сплати податків

Якщо цивільна дружина фігуранта володіє нерухомістю та автомобілями без відповідного декларування доходів — ДПС може ініціювати перевірку щодо ухилення від податків з тіньового фінансування.

🔹 2. Конфлікт інтересів у медіа

Закон України «Про запобігання корупції», ст. 28 — передбачає відповідальність за неповідомлення про потенційний конфлікт інтересів. Якщо редактор або власник медіа пов’язаний із рекламодавцем або особою, що замовляє контент — він зобов’язаний це декларувати. В іншому разі — це приховане лобіювання, що підлягає розслідуванню.

🔹 3. Можливі підстави для розслідувань з боку органів

 

ОрганПідстави для втручання
СБУКонтррозвідка, дії на користь держави-агресора, інформаційна диверсія
НАБУ / САПНезаконне збагачення, фінансування через офшори, тіньові зарплати
КіберполіціяTelegram-мережа ботів, використання цифрових інструментів для дезінформації
НАЗКПеревірка конфлікту інтересів у ЗМІ, бізнесових і посадових осіб
ДПСНерухомість і автівки без декларування доходів, податкове навантаження

🔐 Висновок:
Матеріал ґрунтується на журналістських джерелах, аналізі майнових реєстрів та Telegram-витоках. Він не містить прямих звинувачень, але вказує на ознаки потенційного конфлікту інтересів, фінансування з РФ, прихованої редакційної політики та легалізації доходів, що мають бути перевірені компетентними органами.