«СПА на крові»: чому держава ігнорує незаконне збагачення під час війни — кейс Віталія Басараби
У той час, як тисячі українців тримають фронт і віддають життя за державу, у глибокому тилу підприємці типу Віталія Басараби будують спа-центри і роз'їжджають на BMW за 250 тисяч доларів. Поки єдність нації вимагає самовіддання, її тилові "еміри" ковтають кров під паром хамамів.
Симптом часу: коли спа-центр важливіший за окоп
Віталій Басараба — підприємець з Рівного, який за даними журналістів та анонімних джерел у правоохоронних органах, є фігурантом проваджень щодо незаконного збагачення, ухилення від податків та контрабанди.
За оцінками журналістської спільноти та силовиків, лише у 2023 році Басараба інвестував понад 1,5 мільйона доларів у спа-об’єкт і елітну автівку. Про законне походження цих коштів досі не заявлено.
Факти, які не вкладаються в закон: життя не за доходами
Згідно з даними журналістських розслідувань, Віталій Басараба у 2023 році:
- звів приватний СПА-комплекс у Рівному з кошторисом понад 1,3 млн доларів;
- придбав BMW X7M — авто вартістю близько 250 000 доларів США;
- неодноразово виїжджав за кордон під час війни, зокрема до ОАЕ;
- демонстрував життєвий стиль, який явно перевищує рівень офіційно задекларованих доходів.
⚖️ Відповідно до статті 212 КК України, якщо особа ухиляється від сплати податків у великих розмірах, це є кримінальним правопорушенням. Якщо ж вартість задекларованих активів суттєво перевищує офіційні доходи, як у випадку з Басарабою — це вже підстава для розслідування за ст. 368-5 ККУ або для запуску цивільної процедури щодо цивільної конфіскації необґрунтованих активів.
📑 До того ж якщо майно було отримано унаслідок контрабанди (ст. 201 ККУ), у змові зі службовими особами (ст. 364–368 ККУ) або з використанням фіктивних документів (ст. 366 ККУ) — це комплекс злочинів, які мають бути розслідувані у взаємозв’язку.
Моральна катастрофа: коли «хамам» важливіший за дрони та протези
Поки воїни ЗСУ отримують важкі поранення і чекають на протези, поки волонтери збирають по 10 грн на турнікети, в тилу, за парканами з термодеревини, створюється «мирна зона елітної реабілітації». Але для кого?
Для себе.
🎖 Водночас, за словами ветеранів, з якими ми спілкувалися, частина реабілітаційних програм закривається через брак фінансування, а психотерапевти працюють у переобладнаних гуртожитках і модульних спорудах. Така поведінка, це плювок в обличчя військовим — каже один із них.
Право на справедливість: чи можна відібрати розкіш у тилових паразитів?
Коли в суспільстві виникає очевидний дисбаланс між рівнем життя особи та її законними доходами — держава має інструменти, аби на це реагувати. І не лише моральні, а й цілком юридичні.
🔍 Що каже українське законодавство?
Ст. 96-1 – 96-4 КК України: це положення регламентують так звану спеціальну конфіскацію — вилучення майна, яке було:
- або одержане внаслідок злочину,
- або використане для його вчинення,
- або не має підтвердженого законного походження.
Цивільна конфіскація:
відповідно до ст. 290-1 КПК України, можливо арештувати й передати в дохід держави активи, навіть без обвинувального вироку, якщо особа не доведе законність їх походження.
Закон про АРМА (Агентство з розшуку та менеджменту активів):
- надає державі право управляти арештованим майном — зокрема передавати його на потреби суспільства, оборони, реабілітації.
Отже, якщо Басараба не може підтвердити походження коштів на СПА і BMW, — є всі підстави для арешту, а згодом і конфіскації.
Міжнародна практика: як цивілізований світ вилучає майно у корупціонерів
Україна — не перша держава, що стикається з розкішшю, нажитою «непосильною працею» у час війни, кризи чи мафіозного домінування. Але у світі давно навчилися діяти рішуче.
🇬🇧 Великобританія — Unexplained Wealth Order (UWO):
Якщо ти володієш віллою, маєтком чи автомобілем, але не можеш пояснити, звідки гроші — твоя власність переходить у власність держави. І не треба чекати на кримінальний вирок.
🇮🇹 Італія — анти-мафіозне законодавство:
Ще з 1982 року майно, яке, за версією слідства, пов'язане з мафією, вилучається на користь суспільства. Італійські вілли перетворюють на бібліотеки, дитячі будинки, центри для постраждалих.
🇺🇸 США — civil forfeiture:
Якщо поліція чи ФБР доведе, що активи могли бути пов’язані з криміналом, — їх конфіскують. Власник має право захищатися в суді, але саме він доводить, що гроші легальні.
І це все — без вироків, на етапі попередніх розслідувань. В Україні такі механізми теж є. Але…
Чому система мовчить: від кругової поруки — до «нормальності» зради
Попри всі законні підстави, арештувати та передати майно злочинця громаді не вважає за потрібне жоден правовий орган. Чому?
- 🧩 Кругова порука: такі «благодійники тилу» часто мають зв’язки в місцевій владі, митниці, поліції, прокуратурі. А подекуди — й у ветеранських псевдоорганізаціях.
- 📉 Брак політичної волі: кожен приклад спецконфіскації — прецедент. Якщо взятись за одного, доведеться братись і за інших. А це вже удар по своїх.
- 📚 Проблеми доказової бази: адвокати знайдуть 20 причин, чому «хамам — це не розкіш, а гідромасажний засіб для стражденної душі».
У підсумку — маємо багатіїв без декларування, об'єкти без цільового призначення, гроші без походження, але з недоторканною оболонкою приватної власності.
🎯 Кульмінація: чи може майно злочинців передане громаді?
У країні, де ветерани потребують протезів, а діти — генераторів, неможливо приймати як норму приватні курорти під виглядом реабілітаційних центрів. Це не обурення — це вирок системі. СПА-комплекс Басараби — типовий приклад.
Коли наші воїни щодня гинуть за свободу, а волонтери збирають на турнікети — в тилу виростають палаци, СПА і автопарки на тещ, кумів і фірми-прокладки.
Це не просто аморально. Це — зневага до всіх, хто бореться нашу країну, за нашу свободу.
Ми вимагаємо: 🔹 Повернення майна з непідтвердженим походженням громаді та ветеранам.
🔹 Прозорого механізму спецконфіскації під час війни.
🔹 Публічного обліку розкішного майна сумнівного походження.
Справедливість не відновиться сама. Але її можна повернути разом.
✍️ Долучайтесь! Підтримайте петицію: https://petition.kmu.gov.ua/petitions/8016
Це не просто петиція. Це заклик до дії.
Це моральний рубіж, який ми не маємо права віддати.
📣 Пошир, бо мовчання — це згода на безкарність.
Народ, який бореться за свою свободу — має право на справедливість.