Трамп і Китай: чому спроба ізоляції КНР може обернутися пасткою для США

Геополітична шахівниця: зміни у трикутнику США-РФ-КНР

Профессор Цзинь Канронг вважає Після початку переговорів щодо можливого припинення війни між Росією та Україною багато аналітиків заговорили про зміну розкладу сил у світовій політиці. Зокрема, виникає питання: якщо Дональд Трамп, повернувшись до влади, відновить співпрацю з Москвою, чи не залишиться Китай сам на сам із агресивною політикою США?

Однак аналіз сучасних геополітичних реалій вказує на те, що навіть якщо відносини Вашингтона і Москви частково покращаться, це не означатиме їх повного зближення. Конфлікт між двома державами має структурний характер і охоплює багато сфер – від військово-стратегічних до економічних. Тому, хоч Трамп і намагатиметься «витягнути» Росію з орбіти Китаю, це не означає, що Москва відмовиться від співпраці з Пекіном.

Чи може Трамп реалізувати план Бжезінського?

Збіґнєв Бжезінський у своїй книзі «Стратегічне бачення» ще задовго до нинішніх подій попереджав, що головним викликом для США буде Китай. Він вважав, що Вашингтон повинен реіндустріалізуватися, утримувати контроль над Північною Америкою, а також інтегрувати Росію і Туреччину до західного табору.

Дональд Трамп у своїй зовнішній політиці частково дотримується цієї стратегії, проте його підхід має кілька суттєвих відмінностей. По-перше, він готовий пожертвувати Україною та Європою заради послаблення Пекіна. По-друге, Трамп робить ставку не на Туреччину, а на Ізраїль у Близькому Сході.

Проте, навіть якщо Трамп намагатиметься реалізувати цю стратегію, Росія має власні національні інтереси, які не обов’язково збігаються із планами Вашингтона. Враховуючи значну залежність російської економіки від Китаю, Москва навряд чи відвернеться від Пекіна, навіть якщо отримає певні преференції від Заходу.

Китайська стратегія: впевненість та автономність

Китай не сприймає поточну ситуацію як загрозу, а радше як можливість. Попри те, що США нарощують тиск на КНР, Пекін не планує покладатися на будь-яку третю сторону для вирішення своїх проблем. Китай сьогодні достатньо сильний, щоб самостійно протистояти стратегічному тиску Вашингтона.

КНР вже досягла значних успіхів у технологічному, економічному та військовому розвитку. Позиції Китаю в Азійсько-Тихоокеанському регіоні суттєво посилилися, і будь-яке загострення з боку США лише мобілізуватиме китайське суспільство.

Багато хто вважає, що якщо Трамп зосередить більше ресурсів на боротьбі з Китаєм, це створить проблеми для Пекіна. Проте, насправді це може стати пасткою для США: вони ризикують витратити величезні ресурси на безуспішне стримування Китаю, який лише посилить свою стійкість і вплив.

Висновки

  1. Відносини між США та Росією можуть дещо покращитися за президентства Трампа, але це не означає повного розвороту Москви від Китаю.
  2. Політика Трампа перегукується зі стратегією Бжезінського, однак має суттєві відмінності, особливо щодо Європи та Близького Сходу.
  3. Китай не сприймає зміну політики США як загрозу, а навпаки – як можливість посилити власні позиції.
  4. Концентрація Вашингтона на боротьбі з Китаєм може обернутися для США пасткою, оскільки Пекін вже готовий до довготривалого протистояння.

Замість того, щоб боятися нової хвилі конфронтації з Вашингтоном, Китай, схоже, вже приготував власну стратегію, у якій саме США можуть виявитися «рибою, що потрапила на гачок».