Вбивство Євгена Коновальця – злочин проти української нації
23 травня 1938 року російська агентура вбила голову Проводу українських націоналістів Євгена Коновальця. Полковник Коновалець був надважливою фігурою для українського націоналістичного руху. Засновник УВО та ОУН, полковник армії УНР, він зіграв визначну роль у становленні української державності на Наддніпрянщині впродовж 1917-1921 рр., будучи лідером націоналістів, мав величезний вплив на перебіг подій національно-визвольних змагань.
Хто такі м*скалі збагнув рано – бойове хрещення проходив у рядах австро-угорської армії у війні з росіянами. Полковник твердо знав, що лише шлях збройного опору подарує українцям шанс на самостійну Україну. За Коновальця ОУН досягла своєї зрілості. Про українських націоналістів почув увесь світ: були вчинені атентати на Броніслава Пєрацького – міністра МВС Польщі, Олексія Майлова – секретаря Консульства СРСР у Львові, здійснено десятки саботажних акцій, створено організаційну сітку – осередки організації у Канаді, Маньчжурії, Франції та Бельгії, інформаційні центри ОУН у багатьох державах Європи.
Комуністи ненавиділи Коновальця. Найбільше зацікавленими у вбивстві були Йосиф Сталін та Григорій Петровський. Виконавцем вбивства став агент Павло Судоплатов, який декілька років втирався в довіру Провідникові. Вибухівку заклали в коробку цукерок і прикрасили українським орнаментом. Коробку виготовили на замовлення. Знали, Коновалець не встоїть перед таким подарунком. 23 травня 1938 року в нідерландському Роттердамі, на вулиці Колсінгел, вибух забрав життя українського провідника, першого голови ОУН та поборника ідеї самостійної України.
Та смерть Коновальця не стала крахом для українського визвольного руху,як на те сподівалися комуністи, на зміну Полковникові прийшли десятки, сотні тисяч українських націоналістів, народилися нові покоління – незламних борців, воїнів Христових, світлих поборників ідеї української самостійної держави.
