Законопроєкт про оподаткування віртуальних активів: зауваження Головного науково-експертного управління та потенційні ризики
Головне науково-експертне управління Верховної Ради України (ГНЕУ) висловило низку критичних зауважень до доопрацьованого законопроєкту №10225-д, яким передбачається запровадження нового механізму оподаткування доходів фізичних осіб від операцій з віртуальними активами. Йдеться про застосування підходу, аналогічного оподаткуванню інвестиційного прибутку.
Що пропонує законопроєкт?
Законопроєкт передбачає запровадження податкових зобов’язань для операцій з віртуальними активами — зокрема, оподаткування прибутку від їх продажу з урахуванням витрат на придбання або створення. Законодавці очікують збільшення надходжень до бюджету за рахунок цього нового джерела доходу — продажів активів та діяльності постачальників відповідних послуг.
Ключові зауваження ГНЕУ
🔹 Відсутність податкового агента
«На відміну від оподаткування інвестиційного прибутку, у випадку з віртуальними активами не передбачено покладання обов’язку щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб на податкового агента. Такий підхід, на нашу думку, є неефективним і створює ризик несплати податків», — зазначили в ГНЕУ.
🔹 Ігнорування економічної сутності
ГНЕУ наголошує: оподаткування операцій з віртуальними активами має ґрунтуватися не лише на юридичній формі, а й на економічній сутності операцій. Наразі ж підхід виглядає спрощеним та уніфікованим, що породжує ризики мінімізації податкових зобов’язань.
🔹 Нечіткість визначення термінів
У редакції законопроєкту та в пов’язаних з ним змінах до Податкового кодексу і Закону «Про ринки віртуальних активів» відсутнє чітке визначення ключових понять, зокрема, сутнісних ознак віртуального активу. Наприклад, закон визначає ВА як «різновид цифрової речі», не уточнюючи її юридичний статус.
🔹 Спірні податкові правила
У новому пункті 36 підрозділу 1 розділу XX ПКУ йдеться про можливість включення доходів від продажу віртуальних активів, придбаних до набуття чинності законом, до загального річного оподатковуваного доходу за 2026 рік — окремо від інших доходів. Водночас ці доходи не враховуються при розрахунку об'єкта оподаткування за загальними правилами.
«Ця норма може призвести до необхідності повернення надмірно сплачених сум ПДФО за попередні роки», — наголошує ГНЕУ.
🔹 Спірна вимога до постачальників послуг
Також викликає сумніви норма про обов’язкову постановку на облік у контролюючому органі усіх постачальників послуг, пов’язаних з обігом ВА, які працюють із резидентами України.
«Йдеться не про сплату податків, а лише про передачу інформації. Але реєстрацію таких осіб у податкових органах прямо не передбачено статтею 63 ПКУ», — застерігають у ГНЕУ.
Основні новації законопроєкту
З 1 січня 2026 року пропонується:
🔸 Для фізичних осіб
Запроваджується окремий режим оподаткування прибутку від ВА.
Об’єкт оподаткування — позитивний фінансовий результат за рік (дохід мінус витрати).
Витрати дозволяється враховувати лише у визначеному переліку, який може розширюватися за погодженням Мінфіну та Регулятора.
Втрати минулих періодів можна враховувати до повного погашення, за винятком випадків скасування авторизації ВА.
Податковий агент не передбачений — особа самостійно подає декларацію та сплачує податки.
Звільняються від оподаткування:
Обмін одного ВА на інший;
Продаж ВА в межах однієї мінімальної зарплати;
ВА, отримані безоплатно від емітентів виключно в обмін на персональні дані.
Перехідна норма:
Продаж ВА, придбаних до набуття чинності законом, у 2026 році оподатковується за пільговою ставкою 5%.
🔸 Для постачальників послуг
Обов’язок стати на облік у контролюючих органах;
Щорічна звітність про операції з резидентами України;
Штрафи: у 2026 році — 10% передбаченого розміру, у 2027–2029 — 25%.
🔸 Для юридичних осіб
Нові коригування фінрезультату, аналогічно до цінних паперів;
Мінфін за поданням Регулятора визначає перелік витрат.
🔸 Зміни щодо ПДВ
Не є об’єктом оподаткування ПДВ: випуск, продаж, обмін, погашення ВА (крім NFT та окремих активів).
Консультаційні послуги — оподатковуються ПДВ.
🔸 Для спрощеної системи
Платникам єдиного податку заборонено проводити операції з ВА.
Постачальники послуг, пов’язаних із ВА, не можуть працювати на спрощеній системі.
Висновки
Головне науково-експертне управління звертає увагу, що законопроєкт потребує доопрацювання, зокрема щодо:
уніфікованого підходу до оподаткування ВА без врахування їх економічної сутності;
відсутності механізму податкового агента;
нечіткості термінології, що створює правову невизначеність;
ризиків ухилення від оподаткування через спрощені або декларативні механізми контролю.
В умовах стрімкого розвитку ринку цифрових активів та потенційних загроз для бюджету держава має знайти баланс між стимулюванням інновацій та ефективним податковим наглядом.
