Олег Чеславський: "Є валюта - є Росія. А валюти вже немає"
На Росії люди по добі ночують у чергах за бензином. У Китаї втретє поспіль знижують ціни на пальне. США бомблять Іран, нафта то підскакує, то падає протягом однієї доби, і жоден російський контракт більше не тримається до ранку. За цим хаосом ховається одна проста річ, яку в Москві досі відмовляються визнати: країна, що вважала себе власником світових запасів, насправді лише посередник. І система вже одного разу викинула її за спробу вдати із себе щось більше.
Про те, чому паливна криза виявилася не збоєм, а вироком, чому Трамп щодня перекроює правила гри й не дає Кремлю вибудувати жодної стратегії, чого насправді хоче Китай і чому Росія увійшла в термінальну стадію своєї воєнної економіки, історик і публіцист Олег Чеславський розповів в ефірі Віктора Коренівського. Розмова - крізь оптику системних циклів накопичення Джованні Аррігі та авторську рамку "економіки збитків".
Пане Олеже, дуже цікава новина: доки в Росії люди по добі й дві ночують у чергах за пальним, у Китаї вже втретє поспіль знижують ціни на пальне. І це в ситуації, коли США бомблять Іран. Невже Китай настільки впевнений, що перспективи Росії дуже тяжкі і що він зможе й надалі купувати російську нафту навіть за цінами нижчими за міжнародні ринкові?
Тут спершу треба з'ясувати, у чому взагалі полягає роль Росії. Ми дуже помиляємось, коли бачимо в ній країну, яка нібито володіє ресурсами. Насправді вона продає ренту. Де-факто вона посередник: продає те, що надходить із цих територій, які я вважаю колоніями Москви.
У 2022 році стався такий колапс. Вони дуже багато напрацювали грошей, які треба було якимось чином зливати, а не повертати в бюджет Росії. І в них виникла проблема: вони трішечки перебільшили свою роль у світовій економіці й вирішили, що це вони представник світових запасів, які лежать у цих колоніях, а не посередник. Система їх за це викинула. Вони розпочали війну, думаючи, що мають вплив світового масштабу, що можуть змінювати кордони, ландшафти, будь-що. Але ні. Система побачила це й не дала себе згвалтувати. Відтоді Росія перебуває в постійному колапсі.
І ось що цікаво: зараз вони самі вляпалися в ситуацію зі своїм вуглеводневим запасом. Бо як працює система? Її будували ще з 70-х років, щоб усю цю нафту, усі вуглеводні продавати. У неї є тільки труба на вихід. Труби на вхід немає. Самі ж російські економісти вивели формулу: є валюта - є Росія, немає валюти - немає Росії. Колапс 90-х стався саме через те, що валютні надходження в СРСР перестали поступати.
А тепер уявіть те, чого ніхто уявити не міг: труба, з якої ллється назовні, повинна закачувати назад. І не просто закачувати, а у великих об'ємах. Бо країні для війни потрібна валюта, щоб воювати. І валюта їй потрібна, щоб купувати той самий бензин, якого зараз не вистачає на власних потужностях. А труба в обидва боки не працює. Вони через неї виливають: обслуговують китайську економіку, індійську, виливають максимально, щоб наповнювати валютний запас, який увесь виходить на війну, і не отримують нічого назад.
І ще дуже цікаво - курс рубля. Вони його максимально занизили й вигравали за рахунок того, що ринок закритий. А зараз виходить, що нафту вони нібито продають за валюту, за контрактами з тим самим Китаєм, а купувати треба буде за цим своїм ідіотським курсом. Тобто вони цим курсом знову б'ють себе по економіці.
А що з Китаєм?
Китай справді намагається перепрофілювати економіку на більш соціальну. І зниження цін на пальне - це фактично крок назустріч людям, що в рамках соціалістичної, комуністичної економіки цілком зрозуміло й окремих пояснень не потребує. Інше питання - чому взагалі виникла така можливість? Виникла вона через надлишкові запаси вуглеводнів, які вони здобувають із Росії, а Росія просто вимагає, щоб купували більше, бо їй усе це треба продавати. Знаєте, спрос рождает предложение і навпаки. Російської нафти зараз настільки багато, що її треба якимось чином збувати. А з тим обсягом електромобілів, який зараз є в Китаї, а це шалений обсяг, цю нафту, що йшла на ці ринки, треба кудись реалізовувати. Тому зниження ціни - цілком логічний хід: треба продати продукт, якого надлишок. І ціни падатимуть далі й далі, бо надлишок нікуди не зникне: електромобілі витісняють дизельні та бензинові авто. Нічого кримінального тут немає.
Інше питання - і я повертаюсь до нього - Росія стоїть перед Китаєм на колінах, благає брати більше нафти, а назад отримати не може нічого. Не існує жодної магістралі, жодного шляху, яким можна було б доправляти перероблену нафту назад у Росію. Вони ніколи цим не займалися. А те, що намагаються зробити зараз, неможливе: це як пустити воду в крані навпаки, щоб вона висмоктувала воду з квартири й наливала в усі бензобаки. Такого не буде.
Що вони роблять? Перенаправляють більшість потоків через Білорусь, намагаються витягти пальне з Казахстану, який уперто не хоче продавати росіянам бензин, підключають Киргизстан, усе, що тільки можна. І дуже цікаво, що ми фактично не чуємо про Азербайджан. Найплодючіший з погляду нафти регіон навіть не порушує питання, як він насичуватиме російський ринок нафтопродуктами, хоча цілком упевнено можемо казати, що Азербайджан сьогодні один із найбільших постачальників нафтопродуктів на ринок України та Європи. Дуже цікаво, що Путін до Алієва взагалі не звертається.
Мені цікаво, у яку партію грає Трамп. Його операція проти Ірану одразу підкинула ціни на нафту, і здавалося, що ось тепер Путін ще більше підживлюватиме війну. Була пересторога, що США забудуть про Україну. А картина вийшла протилежна: США раптом забули про Росію, і Україні дали фактично картбланш виносити все на території Росії. У яку партію грає Трамп? Можете кристалізувати його логіку в усій цій глобальній ситуації?
Ще у 2022 році я писав, що ця війна має штучний вигляд, саме тому що не б'ють по об'єктах нафтопереробки, не зупиняють газові й нафтові потоки. І коли почали зупиняти нафтопроводи, той самий Медведчуків, яким постачали соляру, коли полетіли перші ракети, я зрозумів, що війна нарешті почалася. Бо те, що ми бачили на полі бою, це маленька частина загальної війни. Вона стала війною по-справжньому саме тоді, коли ракети полетіли по НПЗ.
А Трамп... Я б цю модель назвав трампономікою, бо те, що він робить зі світом, він його шатає. США дуже багато втратили від того, що рухались за правилами, вимагали правил, диктували правила. А він сказав: навіщо нам правила? Давайте цю економіку шатати, спотворювати її, як захочемо. І те, що він зараз робить в Ірані, - це шоу. Він сам розпочинає війну, сам замирюється, сам іде на поступки, сам несподівано атакує Іран. Ніхто нічого не може зрозуміти. Він каже: усе, Ормузьку протоку перекрито. Ні, ми будемо заробляти на проході через Ормуз. Кожного дня нова новина перекриває попередню. Жодної логіки.
І всі думають, що він грає на руку Росії. Насправді ні. Він постійно не дає Росії сформувати бодай якусь стратегію. Вони побачили: нафта пішла вгору, ми перемагаємо, зараз наситимо фронт дронами й ракетами, у нас багато грошей. Бах - замирилися. Вони щось зафрахтували, почали поставляти за новими цінами - ні, відмова. І це одразу економічний колапс. Ніхто не може зрозуміти, що Трамп просто знущається з економічної моделі Росії. Він знає, як вона працює, знає його зв'язки з росіянами дуже добре, бо не раз мав із ними якісь економічні відносини. Вони не можуть виробити жодної політики, жодної стратегії, бо він щодня її змінює.
І те, що нам зараз дозволили робити з цими НПЗ усе, що захочемо, - це дуже потужний поштовх для нашої переможної кампанії. За кілька місяців знищено 35% НПЗ Росії. Причому це ті, до яких ми лише дотягуємось своїми ракетами. А далі буде ще, і це продовжується. Навіть удари, які ми зараз бачимо по Києву й по українській енергетиці, були не настільки влучні, як наші.
Я, до речі, нещодавно читав стратегію американської армії щодо В'єтнаму та Кореї. Вони теж починали з ураження об'єктів енергоструктури, і зрозуміло, що це жодним чином не впливає на хід війни. А ось перекриття нафтогазових поставок впливає найбільше. Якщо людям не давати електрику, вони знайдуть інший вихід. А якщо не буде нафти, не буде чим заправляти ті самі танки, усе дуже швидко зупиниться.
Трамп натиснув на Інфантіно й на Міжнародний олімпійський комітет, і російських спортсменів раптом почали скрізь допускати, ще й одразу після скандалу зі збірною США на чемпіонаті світу. Це демонстрація Путіну, що він може діяти і кнутом, і пряником?
Трамп - перший президент, який відчув ту силу, яку мають США, і показує в повній мірі, що може робити з планетою що завгодно. Він робить подарунки, які нічого не варті. Усі ці "моки" нічого не вирішують політично. А при тому щодня знищує російську економіку економічно. Путін отримує якісь непотрібні речі нібито для перемоги, але жодного дня не може стати на колію, по якій можна було б їхати до цієї перемоги. Ці дипломи, допуски-недопуски нічого не вирішують на полі бою. Але в Росії це подається як перемога.
І ось чому це працює. Ми ж не забуваймо, що вся прифронтова логістика побудована на солярі. Якщо її немає в російській армії, армія нікуди не поїде. Так, солдати можуть пройти 30-40 км, якщо їх гнати. Але за собою треба тягти дуже багато всього, що само не поїде. Без соляри воно не поїде. Навіть не в танках річ: вони можуть перекидати армію на інші напрямки, але вона не їде. Якщо завтра не буде соляри, а поки що вона є, фронт стане.
А Китай здатен підтримати Росію в цьому питанні, почати постачати їй соляру, паливо?
Якщо це буде дуже вигідно, буде. Але Росія вимагає для себе таких самих знижок, які має Китай, а Китай цього не робитиме. Йому краще сказати: хлопці, ми не можемо, ми дуже за вас турбуємось, але, бачите, нам самим не вистачає, Ормуз перекрито, ми не розуміємо, що там завтра. Насправді Китай дуже хоче, щоб Росія стояла на колінах і схилила голову ще нижче. Сильна Росія Китаю не потрібна взагалі. І вони роблять усе, щоб Путін став іще підконтрольнішим саме Китаю. А Путін не проти, бо жоден інший центр його не підтримує.
Типовий приклад. Корейські робітники не хочуть їхати працювати в Росію. Північнокорейські робітники кажуть, що у вас зарплатня менша, ніж у нашому концтаборі. Про що це свідчить? Про те, що Росія побудувала ідеальний концтабір, у якому аборигенне населення колонії потрібне лише для того, щоб обслуговувати цю нафтогазову структуру. За копійки. Буквально за копійки. Будь-яка зарплатня порівняно з тим, скільки Росія здобуває цих запасів, нульова.
І якщо вже північнокорейці кажуть, що у вас мала зарплатня, то з чим це порівнювати? Низькі зарплати в Україні ще можна виправдати тим, що ми не маємо й десятої частки того, що має Росія. Але вибачте, у неї ж усе є. У неї є спроможність виробляти що завгодно і платити людям достойні пенсії й зарплати. А цього немає. Тобто Китай доводитиме свою політику максимального приниження Росії до кінця. Днями він уже отримуватиме газ і нафту за новими цінами, бо Росії теж треба звідкись брати ту валюту. І він перемагає в цій війні.
А чи не тисне Трамп на сам Китай? Значна частина нафти йшла до Китаю саме з Ірану. На півночі логістику майже заблоковано війною, на півдні через Іран потоки дестабілізовано, на Кавказі зайшли США, а тепер іще й Іран дестабілізовано. Чи не виходить так, що Трамп одночасно тисне на Китай, у якого падають можливості підтримувати Росію, і цей потенціал Росії поступово згасає?
Глобально Китай Росію підтримувати не хоче. Глобально він хоче її зжерти, як удав, розчинити у своєму організмі. Але глобально Китай дуже й дуже сильно залежить від США: це один із найбільших ринків і найпотужніший технологічний гігант, який продає йому технології. Ті ж рідкоземельні метали вони обробляють буквально печерними способами. І вимагають зараз, щоб США поділилися технологіями. Але цього США робити не будуть, це факт.
Китай блокується з погляду наукових робіт. Китай блокується з погляду підтримки штучного інтелекту. Китай блокується в усьому, що пов'язане з підвищенням заробітку. Він заробляє зараз дуже примітивними способами, і це США цілком влаштовує. За рахунок свого технологічного суверенітету вони цю війну виграють, а Китаю лишають місце країни-фабрики, яка працює на всіх. І перекриття нафтових потоків б'є по Китаю не так сильно.
Ми ж маємо розуміти, що Китай політично ніколи не купував у Росії навіть за суперціною 100% нафти чи газу. Вони знають, до чого призвів досвід Німеччини, яка підсіла й потім не змогла зістрибнути з цієї голки. Тому політично вони більш ніж 20% з одного джерела нафти чи газу ніколи не купують. Вони можуть за копійку купити в Росії й за гривню, грубо кажучи, у США, аби не залежати від одного джерела.
Китаю дали наповнити всі свої нафтові сховища, вони потужні, мають запас мінімум на пів року. Вони вже сьогодні постачають газ зі США, і, я думаю, нафту теж постачатимуть. США перекрили Китаю старі ринки, але дали нові. І при цьому США допомагають самі собі так само: продають цю нафту без тих шалених знижок, які робить Росія. Якщо нафта підскакує на Ормузі, виграють знову ж таки США. А Китай має пів року горизонту, за які може змінювати ціни за рахунок власних запасів. Тому вони можуть навіть знижувати ціни для населення. Вони б ніколи не знижували, а навпаки підняли б, якби запаси не були надлишкові.
Стратегічно Китай перемагає, бо в нього взагалі є стратегія, і він вибудовує її під США. А в Росії стратегії немає й не було. І тепер, коли Трамп почав систему шатати, вони взагалі не знають, що робити: щодня новий прикол.
І давайте будемо чесними: дуже багато російської нафти й нафтопродуктів завжди заходило на європейський ринок саме з Росії. Той самий польський Orlen, хоч би як вони били себе в груди, це російська нафта. Перемаркерована десь із Камеруну чи Камбоджі, але по факту все одно російська. І не забуваймо про проблему номер один: їм треба якимось чином приймати нафтопродукти, саме бензин, а жодного термінала немає. Вони їх ніколи не будували, бо ніколи бензин не купували. А сьогодні, коли відпало 10%, 20%, а там і 35% поставок, ще два-три тижні - і половина НПЗ не працюватиме. А зараз посівна, врожай треба збирати, шалене навантаження на соляру. І де це все взяти? Немає.
Часто починають говорити сценарій, що Китай може розпочати війну за Тайвань. Ситуація, яку ви описуєте, з піврічними запасами, дуже схожа на Японію напередодні Перл-Гарбора, коли США перекрили їй поставки нафти і Японія ризикнула. Чи може Китай так ризикнути?
Ні, Китай не ризикне в жодному разі. Такої війни взагалі не станеться. Це політична спекуляція. Бо, жарт жартами, а верхівка Тайваню відпочиває на китайських курортах, влаштовує там своє життя після пенсії. Це шоу для нас. Я не знаю, яка кінцева мета цього шоу, але Китай забере Тайвань без жодного пострілу. Тільки це буде десь у 30-х, 35-х роках.
Так само, як Росія через плани Медведчука й Козака мала зжерти Україну м'яко: через поступки, через підкуп наших депутатів і політиків. Вони з'їли б Україну, якби не війна. І Китай так само розуміє: якщо вони нападуть на Тайвань, вони стануть ворогом світу, черговою країною, яка ескалує насильство. Це нікому не потрібно. Навіщо це Китаю, який вважає себе слоном у політиці? Слон спокійно дійде до Тайваню й розчавить його незалежність одним ударом, а тайванці ставатимуть під прапори Китаю й кричатимуть славу Сі чи якомусь його наступнику. М'яка сила тут упевнено працює. Китай продовжуватиме свою повільно-м'яку експансію, обходячи довкола, поглинаючи Тайвань поступово, як удав.
А це шоу з мілітаристською ескалацією... Може, є якась домовленість зі США. Бо якщо хтось показує величезні обсяги зброї, усі інші країни мусять відповідати, теж починають озброюватися, і це підвищує ставки й маржинальність цього ринку. Ось учора була стаття Washington Post про те, що Трамп і його оточення заробили мільярди доларів саме на військових поставках, які м'яко відійшли його сім'ї. Якось ніхто не помітив, але чомусь так збіглося: коли розпочались бойові дії, виявилось, що його родина відповідає за певні прибуткові напрямки. Збіглося.
Тобто паралельний кейс у тому, що США заробляють дедалі більше на озброєнні. Будь-яка країна намагається зараз увійти в цей ринок, усі в нього скинулися. Він знову показав свою шалену маржинальність. І це ринок збитків, економіка збитків. Ви не можете прорахувати, скільки вам потрібно снарядів чи ракет для перемоги і скільки вона коштує. А отже, можете поставити будь-яку ціну й списати будь-які гроші. Тому війна лишається найшикарнішим способом просто анігілювати гроші держави, знищити їх.
Усі економіки світу зараз відходять від соціальних програм і переходять у мілітаристську фазу: нам необхідно озброюватися заради власної безпеки. І так само зараз будуть поступки і свободою слова, і демократичними цінностями, усе заради того, щоб країна мала змогу втримати фронт. Це світовий тренд. Дуже багато на цьому заробляється, і ніхто не може собі відмовити в тому, щоб заробити на цьому ринку. Фактично війни перетворилися на інструмент, щоб спалити всю ту колосальну надлишкову грошову масу, яку нарощували з 2007 року, а потім зрозуміли, що фінансова бульбашка наростає, і тепер усе це зливається через війну.
І цей ринок росте. Він сьогодні, напевно, окрім штучного інтелекту, зростає найбільше. Кажуть, штучний інтелект дає 1000% зростання, то військовий не менше, ми бачимо сотні відсотків. Кожна країна намагається зайти в мілтех, щось запропонувати, знайти нові розробки. І це розробки, які приносять шалені прибутки, бо ми не можемо прорахувати цінність пострілу з погляду економіки. Питання не в тому, дешевше чи дорожче. Питання, як воно співвідноситься з нашою економічною спроможністю. Чи може мілітаристська країна після цього стати заможнішою за країну, яка вкладається в розвиток того самого штучного інтелекту?
Тобто підтримувати збройний конфлікт в Україні вигідно багатьом гравцям: доки триває війна, можна спалювати надлишкову грошову масу і переозброюватися. Європа вже розпочала переозброєння з планами до 2030 року.
Те, що я й писав: Росія зараз перебуває в термінальній стадії цього процесу. Тепер скільки б вони не вкидали, вони лише втрачають. На початку війни все, що вони вкладали, давало їм надприбутки. А зараз усе, що вони витрачають на війну, дає їм тільки збитки. Вони пройшли цю стадію, і їм зараз треба цей проєкт закривати. Не нам треба, а їм: вони економічно на тій стадії, коли треба якось переформатувати свої витрати. Вони більше не заробляють на війні. Це той момент, через який у своїй книзі я писав, що в серпні Росія має зупинитись, бо надалі нічого доброго для неї не буде. Вона може розвалитися реально, бо економічно вже не витягне цю війну.
Дуже цікаво. Здається, Віктор Ягун також казав, що Росія зараз на піку і, починаючи з осені, вона просто сипатиметься.
Так. Економічно вона пройшла ту стадію, коли на війні можна було заробляти. Усі стадії пройдено: сигнальна пройшла, зараз термінальна, а далі тільки розпад. І цей розпад незручний, некорисний і для США, і для Китаю. Їм Росія така, яка вона є, дуже зручна, бо вона має найнижчі експлуатаційні витрати саме цих колоній. Ніхто не зможе так низько оплачувати цих аборигенів, які працюватимуть на цих нафтопереробках, у цій шахті. Тільки Росія на це спроможна. І вони розуміють, що краще купувати цю нафту в чекістів, ніж заходити в цей ринок, вкладатися в дороги, в інфраструктуру, щось модернізувати. Навіщо? Це шалені витрати. Вони не будуть вкладатися в старі проєкти, це не та надприбуткова галузь, як мілтех чи штучний інтелект.
У Росії ж іще й проблема так званого сибірського прокляття.
Так. Увесь цей видобуток і вся система, створена для освоєння Півночі, будувалися за Сталіна, коли можна було взагалі не рахуватися з людським ресурсом, навіть не підтримувати нормальний рівень життєдіяльності, а лише рівень підтримання організму. Можна було будувати в гулагах. І кожного разу, як тільки починається якась лібералізація, ця система просто не витримує. Бо щоб добувати ці ресурси, туди потрібно затрачати колосальні ресурси.
І Росія в пастці: вона не здатна достатньо підвищувати рівень життя, бо більшу частину року туди нічого не завезеш. Узимку в ці північні краї можна ще якось постачати, коли прокладають залізницю по льоду. А влітку, коли Україна наносить удари по нафтопереробці, у них немає пального заправляти авіацію, щоб доставляти на північ бодай банально овочі. І втрачається контроль за цими регіонами. Якщо перетримати цю фазу війни, там почнеться або голод, або бунт. І туди навіть неможливо буде доставити підрозділ, щоб цей бунт усередині подавити. Росія починає розлазитися.
А що ви казали про Кейнса?
Я пригадую Джона Мейнарда Кейнса, який приїхав у Росію після революції, коли напрацьовувалась якась нова економічна модель. І він поставив цим добродіям-чекістам питання: а ви взагалі розумієте, що ваша модель можлива тільки за одного чинника? Вони: за якого? Безкоштовної праці. Ви розумієте, що маєте фактично створити країну рабів, бо ваша модель побудована на тому, що ви не платите людям за працю взагалі.
Де це прочитати, чесно, не пригадаю, але десь я це колись читав. Він розумів, що вони будують гулаг, просто не знав, що воно так називатиметься. І те, що ми бачимо сьогодні, - нічого не змінилося. Навіть оці шалені мільйони рублів, які нібито мали допомогти сім'ям, що продали своїх батьків на фронт, - вони не допомагають. Вони нарізають ці рублі пачками, випускають трильйони макулатури, а економіка їх зжирає. Тієї грошової маси, яку вони створили, бракує навіть для того, щоб країна розвивалася, і вона не заповнюється до кінця, навіть коли вони роздають великі гроші сім'ям, які втратили своїх окупантів.
Економіку Росії треба вивчати під лупою, бо там дуже багато процесів, які слову "економіка" взагалі не відповідають. Вони просто утримують на маленькому вогнищі ці невеликі сім'ї, що живуть у Сибіру й підтримують цю економічну модель, бо вони для них безкоштовні. Вони можуть знищити будь-які міста й не помітити, бо нафтогазова система дає шалені прибутки, і зникнення десятків міст вони просто не помітять, завезуть нових рабів. Недоплата праці в Росії - це закладений із самого початку механізм, який і дає їй жити. У будь-якій іншій країні за такої ситуації люди б повтікали. А тут ні. Вони як заручники, як раби в кайданах на галерах, які не бачать жодного іншого виходу. Може, їм це й не дуже подобається, але вони нічого не роблять, щоб від цього відмовитись.
Якщо поглянути на електоральні цикли Путіна, то свого часу він справді стабілізував економіку Росії й той розпад, коли регіони починали розлазитися. Але потім його рейтинги почали просідати, і якби не військові конфлікти, незрозуміло, що було б із режимом.
Ви ж бачите, наскільки штучна система виборів і рейтингів: вони відображають для піпла те, що захочуть. Але через свою штучність вони настільки загралися, що тепер, напевно, будуть скасовувати вибори. Вони розуміють, що настільки відірвалися від реальності, що вже не зможуть, використовуючи ті механізми, які давали їм намальовану перемогу, утримати владу далі. Тому вони скасують вибори, оголосять війну, мобілізацію, будь-що, або розваляться. Але вони до цього йдуть. Вони розуміють, що ситуації вже не контролюють, вона вийшла за периметр. Бо, знову ж таки, немає валюти - немає Росії, а валюти немає. І Трамп робить із цими потоками що завгодно.
Вони нібито відкривають кран сьогодні на 120, а наступного дня 65. І що нам робити? Щодня якісь фрахти, які вони ніяк не можуть передбачити. Усі старі контракти порвані. Ніхто не може ані підтримувати цей ринок, ані заходити на нього. Навіщо купувати те, про що не знаєш, скільки воно коштуватиме завтра? Стабільності немає. А валюта, яка туди надходить, - це або індійська рупія, або китайський юань, за які можна купити лише відповідно індійські чи китайські товари. Вони теж прекрасно доять собі Росію. Це не долар і не євро. Долари й євро надходять, але не в достатніх обсягах.
Це пастка, за яку вони самі боролися. Це ж вони виходили з доларової зони: давайте не розраховуватись у клятих доларах, переведемо на наші валюти. Перейшли. А Китай реально регулює продаж кожного юаня. Ти не можеш просто так продати юань на ринку, ти мусиш кожен продаж узгодити з банком Китаю. І що робити Росії? Їм потрібні дрони, компоненти, але Китай цього робити не буде: під санкції він не піде й через треті країни постачати не буде. Він побудує якісь логістичні поставки, але не піде на те, щоб напряму постачати компоненти за російську нафту.
Пане Олеже, дуже дякую вам за таку цікаву розмову й розбір усієї цієї геополітичної ситуації.
Будь ласка.
Підсумок простий, і він не потребує пафосу. Росія пройшла точку, за якою війна приносила надприбуток. Тепер кожен вкладений у неї рубль обертається збитком, кожен місяць - мінусом, якого вже нічим не перекрити. У неї немає термінала, щоб приймати бензин, немає труби на вхід, немає валюти, а без валюти, за її ж власною формулою, немає й самої Росії.
Трамп це знає й щодня розхитує систему, якої Москва не встигає навіть зрозуміти. Китай це знає й неквапливо доїть свого сусіда, чекаючи, поки той сповзе ще нижче. А сама Росія робить єдине, що вміє: друкує макулатуру, завозить нових людей на місце знищених і вдає, що контролює процес, який давно вийшов за периметр. Питання вже не в тому, чи вона зупиниться. Питання в тому, скільки ще протримається труба, з якої більше нема чим качати.
