🏆 Суддя Верховного Суду отримала проблеми з НАЗК через легалізацію хабаря

27 лютого

Суддя Верховного Суду Ірина Григор'єва опинилася в центрі скандалу після того, як НАЗК виявило, що вона не задекларувала 50 тисяч доларів, походження яких не змогла обґрунтовано пояснити.

Обставини справи

Григор'єва подала декларацію 22 березня 2024 року, вже після того, як у її будинку провели обшук і вилучили 50 тисяч доларів (еквівалент 1,83 млн грн). Варто зазначити, що вона ще 16 червня 2023 року давала свідчення у справі про можливе хабарництво (ч. 4 ст. 368 КК України) як свідок.

Суддя пояснила НАЗК, що ці 50 тисяч доларів – це позика, взята у людини з "доброчесною репутацією" та стабільним доходом. За її словами, ці кошти мали повернутися після продажу гаража в Києві.

Сумнівні пояснення

НАЗК звернуло увагу на те, що Григор'єва:

не надала НАБУ та НАЗК жодних документів про позику;
не декларувала ці кошти у попередніх деклараціях;
не згадала про ці гроші під час обшуку в Іванковичах Обухівського району Київської області.

Відтак НАЗК вважає, що суддя могла навмисно внести недостовірні дані, щоб уникнути відповідальності. Загальна сума недостовірної інформації в її декларації – 1,83 млн грн.

Правові наслідки

За цими фактами в діях судді вбачають ознаки злочину за ч. 1 ст. 366-2 КК України (декларування недостовірної інформації). Відповідну інформацію передали голові Верховного Суду України та правоохоронним органам.

Зв'язок із справою Князєва

Перед перевіркою НАЗК Ірина Григор'єва намагалася оскаржити рішення Вищого антикорупційного суду про арешт вилучених у неї коштів. Виявилося, що це – частина хабаря у 2,7 млн доларів, який отримав ексголова Верховного Суду Всеволод Князєв.

Спочатку Григор'єва стверджувала, що 19,6 тис. доларів з цієї суми нібито належать її доньці Анастасії. Проте згодом Ірина та Анастасія Григор'єви відмовилися від скарг на арешт коштів.

Справа Жеваго

Нагадаємо, що НАБУ і САП повідомили про підозру Князєву та адвокату, який був його посередником. За даними слідства, у 2002 році український бізнесмен Костянтин Жеваго придбав 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату у чотирьох компаній. У 2020 році колишні акціонери звернулися до суду, вимагаючи повернення акцій.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, однак у 2022 році апеляційний суд скасував це рішення та визнав договір купівлі-продажу акцій недійсним. Аби не допустити втрати акцій, у березні 2023 року Жеваго вступив у змову з адвокатом, який мав зв’язки з суддями Верховного Суду. Протягом березня-квітня він передав адвокату 2,7 млн доларів, після чого Верховний Суд ухвалив рішення на його користь у квітні 2023 року.

Наразі слідство триває, і фігурантам загрожують серйозні наслідки.